Тимофійчук Інга Романівна. Вікові особливості ішемічно-реперфузійної реорганізації катехоламінергічних систем лімбіко-гіпоталамічних структур мозку та стрес- реактивності в самців щурів : дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. - Тернопіль, 2006.
Анотація до роботи:
Тимофійчук І.Р. Вікові особливості ішемічно-реперфузійної реорганізації катехоламінергічних систем лімбіко-гіпоталамічних структур мозку та стрес-реактивності в самців щурів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006 р.
У дисертації представлено результати дослідження гормональних, нейрохімічних та біохімічних показників функціонального стану систем стрес-реалізації та стрес-обмеження в одно- та тримісячних самців щурів із неповною глобальною ішемією мозку та впливу на ці показники препарату емоксипіну.
Встановлено, що в пізньому постішемічному періоді в одномісячних щурів реакція гормональних показників стрес-реактивності збережена, а в тримісячних - має місце її виснаження. Вікові особливості церебральних проявів стрес-реактивності полягають у більш вагомому зниженні в лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку тримісячних щурів інтенсивності флуоресценції катехоламінів, суттєвішому порушенні показників ліпопероксидації та антиоксидантного захисту, а також в обширніших структурних змінах вмісту окиснювальної модифікації білків та показників фібринолітичної активності.
Встановлено, що вплив емоксипіну на патогенетичні ланки ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку також залежить від віку тварин. За впливом на постішемічні зміни інтенсивності флуоресценції катехоламінів, активності антиоксидантних ферментів, фібрино- й протеолітичної активності емоксипін має більш обширні та вагомі впливи у тварин молодшої вікової групи, а позитивний вплив препарату щодо змін окиснювальної модифікації білків переважає в структурах мозку тримісячних щурів.
Отримані результати свідчать, що механізми стрес-реактивності, які активуються за умов ішемії мозку, в одномісячних щурів остаточно не сформовані і зазнають подальших онтогенетичних змін, а корекція їх порушень потребує урахування віку тварин.
У дисертації наведено теоретичне та експериментальне узагальнення даних щодо вікових особливостей функціонування системи стрес-реалізації та стрес-обмеження за окремими ендокринними, нейрохімічними, біохімічними показниками та патогенетично обґрунтовано вплив емоксипіну на ці показники.
За гормональними показниками стресорна відповідь на неповну глобальну ішемію мозку в одномісячних щурів полягала в достовірному зростанні в плазмі крові вмісту пролактину в 2 рази та трийодтироніну в 1,8 раза, а в тримісячних – у зниженні вмісту кортизолу в 1,8 раза та трийодтироніну в 1,6 раза, що свідчить про високу стрес-реактивність у тварин молодшої вікової групи та виснаження її у старших.
Неповна глобальна ішемія мозку знижує інтенсивність флуоресценції катехоламінів у лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку тварин обох вікових груп, за винятком преоптико-латерального та вентромедіального ядер гіпоталамуса одномісячних. У тримісячних щурів за даними показниками наслідки ішемічного втручання більш виражені.
За кількістю та глибиною змін показників ліпопероксидації та активності антиоксидантних ферментів відстрочені наслідки ішемії значно домінують у структурах мозку тварин старшої вікової групи. Найбільш вразливими до дії ішемії-реперфузії в одномісячних щурів є перегородка мозку (активність супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази знизилися в 1,5, 1,4, 1,3 раза), у тримісячних щурів – перегородка мозку (активність супероксиддисмутази і каталази знизилися в 2,8, 4,1 раза) преоптична ділянка (активність супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази знизилися в 5,5, 7,4, 1,9 раза) і медіобазальний гіпоталамус (активність супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та каталази знизилися в 7,6, 1,4, 1,6 раза). Значне постішемічне зниження активності антиоксидантних ферментів у тримісячних щурів свідчить про виснаження цієї важливої ланки системи обмеження стрес-реакції.
В одномісячних тварин достовірні постішемічні зміни окиснювальної модифікації білків відбулися в перегородці мозку (на 15% і 21% знизився вміст продуктів нейтрального і основного характеру відповідно), мигдалику (на 10% зріс вміст продуктів основного характеру), у тримісячних – у преоптичній ділянці (на 14% та 17% зріс вміст продуктів нейтрального і основного характеру), медіобазальному гіпоталамусі (на 12% зріс вміст продуктів нейтрального характеру) та мигдалику (вміст продуктів нейтрального і основного характеру знизився на 10% і 13% відповідно), що свідчить про більшу вразливість білків мозку до вільнорадикальних пошкоджень у тримісячних тварин.
Неповна глобальна ішемія мозку викликає значні порушення фібринолітичної активності в перегородці мозку й мигдалику одномісячних щурів та в усіх досліджених структурах, за винятком преоптичної ділянки, тварин старшої вікової групи. Постішемічні зміни протеолітичної активності виражені в перегородці мозку, преоптичній ділянці, мигдалику одномісячних тварин та в преоптичній ділянці, медіобазальному гіпоталамусі, мигдалику - тримісячних.
Емоксипін запобігав постішемічним змінам інтенсивності флуоресценції катехоламінів або значно зменшував їх у всіх досліджених структурах мозку тварин обох вікових груп (за винятком преоптико-медіального і аркуатного ядер гіпоталамуса тримісячних щурів і преоптико-латерального ядра гіпоталамуса - одномісячних), однак в одномісячних щурів повна корекція мала місце в 46% ядер, а в тримісячних - лише у 20%.
У лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку одномісячних щурів корекція постішемічних прооксидантно-антиоксидантних змін емоксипіном відбувається, головним чином, за рахунок його здатності посилювати активність антиоксидантних ферментів. У тримісячних щурів вплив препарату неоднозначний у різних структурах і коливається від корегуючого до посилюючого ішемічні впливи. Найвищий корегуючий ефект щодо постішемічних змін окиснювальної модифікації білків емоксипін здійснює в перегородці мозку одномісячних та преоптичній ділянці і мигдалеподібному комплексі мозку тримісячних щурів.
Емоксипін запобігає постішемічним змінам фібринолітичної активності в перегородці мозку і мигдалику одномісячних щурів та медіобазальному гіпоталамусі тримісячних, зменшує їх у перегородці тримісячних щурів. В одномісячних щурів емоксипін нормалізує показники протеолітичної активності або зменшує їх порушення в усіх досліджених структурах мозку, у тримісячних - практично не впливає на них.
Публікації автора:
Тимофійчук І.Р., Анохіна С.І. Вплив мелатоніну на тромбоеластографічні показники плазми крові в гіпертиреоїдних щурів // Буковинський медичний вісник.- 2003.- Т.7, № 1-2. - С. 11-13. (Дисертантка самостійно здійснила дослідження, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
Тимофійчук І.Р. Вікові особливості впливу емоксипіну на постішемічні зміни фібрино- та протеолітичної активності в структурах проміжного мозку щурів // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8, № 3-4. - С. 280-284.
Тимофійчук І.Р. Характеристика модулюючого впливу ішемії на постішемічні показники окиснювальної модифікації білків у лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку щурів // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Медицина". - 2004. - Вип.23. - С. 26-29.
Тимофійчук І.Р. Вікові особливості постішемічних проокисно-антиоксидантних взаємовідносин у структурах лімбіко-гіпоталамічного комплексу щурів //Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. -Т.ІІІ, №2, ч.1. - С.165-167.
Тимофійчук І.Р., Пішак В.П., Мислицький В.Ф. Постішемічна реорганізація катехоламінергічних систем лімбіко-гіпоталамічних структур мозку та її корекція емоксипіном у щурів різного віку // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005. -Т.ІV, №2. - С.96-99. (Дисертантка самостійно здійснила дослідження, статистичну обробку та аналіз одержаних результатів).
Тимофійчук І.Р., Пішак В.П., Ткачук С.С., Мислицький В.Ф. Деякі біохімічні кореляти вікової чутливості окремих структур мозку до неповної глобальної ішемії мозку // Буковинський медичний вісник. - 2005. - Т.9, № 3-4. - С. 201-203. (Дисертантка самостійно провела експериметальну частину роботи, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
Тимофійчук І.Р., Пішак В.П. Вікові особливості реакції кортикостерону, пролактину, тироксину та трийодтироніну на неповну глобальну ішемію мозку // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. –Т.ІV, №4. – С.87-89. (Дисертанткою самостійно проведено експериментальні втручання, статистична обробка, аналіз та підготовка матеріалів до друку).
Тимофійчук І.Р. Вікові та регіонарні особливості відстроченої реакції структур мозку на ішемічно-реперфузійне пошкодження // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта "2004". - Т. 54 "Фізіологія людини та тварин". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 58-59.
Тимофійчук І.Р., Пішак В.П. Оцінка впливу емоксипіну на стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в деяких структурах проміжного мозку щурів різного віку після двосторонньої каротидної ішемії // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету "Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині".- Харків, 2005.- С.41. (Дисертантка самостійно здійснила експериментальну частину роботи, статистичну обробку, підготовку матеріалів до друку).
Тимофійчук І.Р. Вплив емоксипіну на деякі відстрочені наслідки ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю "Актуальні проблеми сучасної медицини". - Київ, 2003. - С. 90.
Тимофійчук І.Р. Характеристика чутливості деяких структур проміжного мозку щурів до ішемії за показниками вільнорадикальної модифікації білків // Тези 59-ї науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця "Актуальні проблеми сучасної медицини". – Київ, 2005. – С. 126.