Анотація до роботи:

Бондаренко А.В. Вікові особливості менінгітів у дітей (епідеміологія, етіологія, клініка, диференційна діагностика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13. – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню вікових особливостей етіології, епідеміології та клінічних проявів менінгіту у дітей. На підставі проведення епідеміологічного дослідження вивчена етіологічна структура гнійних менінгітів у дітей різного віку, визначена частота гнійних та серозних менінгітів у дітей до 5-річного віку на популяційному рівні. На підставі клінічного і лабораторного обстеження 249 дітей віком від 3 днів до 14 років з підозрою на менінгіт вивчені клінічні особливості маніфестації менінгіту у дітей різного віку, запропоновані критерії ранньої діагностики менінгіту в залежності від віку, доведене значення концентрації фактора некрозу пухлин, його розчинного рецептору та інтерлейкіну-6 в диференційній діагностиці бактеріальних і серозних менінгітів, запропоноване комплексне визначення фактора некрозу пухлин і його розчинного рецептора для оцінки санації спинномозкової рідини при бактеріальному менінгіті. Подібність клінічної картини менінгіту і станів, де дослідження ліквору не показало наявність запалення мозкових оболонок, доводить необхідність проведення пункції спинномозкового каналу у всіх підозрілих випадках для уточнення діагнозу.

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі удосконалення діагностики менінгітів у дітей на підставі вивчення вікових особливостей етіології, клінічної картини та диференційної діагностики менінгітів, уточнені дані про захворюваність на менінгіти у дітей, етіологічну структуру гнійних менінгітів, розроблені критерії ранньої діагностики менінгіту у дітей різного віку, вивчене значення окремих медіаторів запалення при менінгітах у дітей.

1. Частота менінгітів у дітей складає 90,5-92,5 на 100 тис. населення до 5-річного віку. До 70% з них припадає на дітей першого року життя. В усіх вікових групах розподіл на серозні і гнійні менінгіти мало відрізняється, переважають гнійні менінгіти, питома вага яких складає від 61,5 до 78 %.

2. В етіології гнійних менінгітів у дітей молодше 1 місяця спостерігається переважання умовно-патогенних грампозитивних бактерій (до 70%), з них близько двох третин складають Strepococcus spp., інші 30% розшифрованих гнійних менінгітів у новонароджених викликані грамнегативними бактеріями. У дітей грудного віку перше місце за частотою в різні роки ділять між собою менінгокок (11,1-62,5%) та пневмокок (12,5-44,4%), на Hib припадає 0-33,3% від всіх підтверджених бактеріальних менінгітів, інші збудники складають сумарно від 11,1 до 25%; у вікових групах 1-3 роки та 3-5 років перше місце за частотою займає менінгокок (50-66,7%), друге місце у віці 1-3 роки у різні роки ділять між собою пневмокок (14,3-22,2%) та Hib (11,1-21,4%), у дітей 3-5 років друге місце за частотою посідає пневмокок (16,7-44,4%), третє – Hib (11,1-25,0%), на інших збудників припадає близько 5%. У дітей старше 5 років основними збудниками гнійних менінгітів є менінгокок (70%) та пневмокок (30%) .

3. У дітей періоду новонародженості менінгіт часто перебігає на фоні нормальної або субфебрильної температури тіла, у віці до 1 року захворювання нерідко має поступовий початок, менінгіт до 3 років часто супроводжується додатковими вогнищами інфекції, з віком схильність до генералізованого перебігу зменшується. Зі збільшенням віку вираження менінгеального синдрому зростає: збільшується частота стрічання кожного з менінгеальних симптомів, а також кількість симптомів менінгеального подразнення, що одночасно наявні у однієї дитини. У дітей до 3 років менінгіт часто маніфестує появою судом.

4. Особливості клінічної маніфестації менінгіту у дітей різного віку обумовлюють необхідність диференційного підходу до діагностики і показань для проведення ЛП в різних вікових групах.

5. Чим менший вік дитини, тим ширший спектр захворювань, що можуть вимагати диференційної діагностики з менінгітом, що зумовлене менш специфічними проявами менінгіту у дітей молодшого віку. Частота станів, що потенційно потребують проведення спинномозкової пункції, у дітей до 5 років складає 516,1 на 100 тисяч населення до 5-річного віку.

6. При бактеріальному менінгіті у спинномозковій рідині дітей відмічається суттєве підвищення рівнів фактора некрозу пухлин, його першого розчинного рецептора та інтерлейкіну-6, в той час як при серозному їх рівні не відрізняються від групи контролю. Затримка санації ліквору при гнійному менінгіті супроводжується підвищенням рівня першого розчинного рецептору до фактору некрозу пухлин.

Публікації автора:

1. Чернишова Л.І., Сабко А.В. Аналіз захворюваності на менінгіти у м. Києві та визначення частоти станів, що потенційно потребують люмбальної пункції. // Збірник робіт співробітників КМАПО імені П. Л. Шупика. - 2001. – Вип. 10, Книга 2. – С. 745-747. (Дисертантом особисто зроблена вибірка підозрілих на менінгіт випадків, перегляд та аналіз медичної документації).

2. Чернишова Л.І., Волоха А.П., Бондаренко А.В., Самарін Д.В., Лапій Ф.І. Особливості діагностики гнійних менінгітів у новонароджених // Соціальна педіатрія. Розділ: Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи. Випуск 1, присвячений V Міжнародному Українсько-Баварському Симпозіуму. – Київ, 2001. – С.210-212. (Дисертантом переглянуто та проаналізовано більшу частину історій хвороб).

3. Чернишова Л.І., Бондаренко А.В., Степанова Н.В., Чемьоркіна Н.В. Проблема ранньої діагностики менінгітів у дітей // Сучасні інфекції. - 2002. - №4. – С. 29-35. (Особисто проведено огляд літератури, клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих даних, підготовку статті до друку).

4. Чернишова Л.І., Бондаренко А.В, Самарін Д.В. Визначення цитокіну ФНП та його розчинного рецептора TNFR1 у спинно-мозковій рідині при менінгітах у дітей // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2003. – Т2. - С. 664-670. (Проводила забір матеріалу для лабораторного дослідження, аналізувала історії хвороби, виконувала статистичну обробку результатів дослідження, підготувала роботу до друку).

5. Чернишова Л.І., Волоха А.П., Бондаренко А.В. Гнійні менінгіти у дітей. Рання діагностика. (Лекція) // Сучасні інфекції. - 2003. - № 2. – С. 88-100. (Дисертантом особисто зібрано і проаналізовано клінічний матеріал, розроблено вікові критерії діагностики гнійного менінгіту).

6. Чернишова Л.І., Бондаренко А.В., Винник Н.П. Сучасні тенденції в етіологічній структурі бактеріальних менінгітів у дітей до 5 років //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2004. – Вип. 13. – Т.2. - С.427-433. (Здобувачем особисто здійснювалось спостереження за проведенням бактеріологічних досліджень, проведений аналіз, узагальнення та статистична обробка результатів дослідження, підготовка наукових даних до публікації).

7. Чернишова Л.І., Бондаренко А.В., Чемеркіна Н.В. Система фактору некрозу пухлин при менінгітах різного типу. (Тези ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Питання імунології в педіатрії”, Київ (Україна), 18-19 вересня, 2003р.) // Перинатологія та педіатрія. – 2003. - №4. – С.70.

8. Чернишова Л.І., Бондаренко А.В. Цитокіни у спинно-мозковій рідині при ураженні ЦНС різної природи. ІV Всеукраїнська науково-практична конференція “Питання імунології в педіатрії”, Львів (Україна), 21-22 вересня, 2004р. (тези) // Ліки України. - 2004. – №9 (86). – С.5.

9. Чернишова Л.І., Бондаренко А.В., Волоха А.П., Винник Н.П., Литвиненко Н.Г. Критерії ранньої діагностики бактеріальних менінгітів у дітей в залежності від віку (інформаційний лист). – 2004. – 4с. (Дисертантом особисто зібрано клінічний матеріал, розроблено вікові критерії діагностики менінгіту).