Анотація до роботи:

Веселовська О.В. ”Вікові особливості нейрофізіологічних механізмів циклу неспання–сон у нормі та в умовах гострого і хронічного емоційних стресів”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13. – фізіологія людини та тварин, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливів емоційних стресів на структуру циклу неспання–сон у щурів у різні періоди онтогенезу. Показано, що у щурів 1-місячного віку сформована під впливом гострого емоційного стресу структурна організація циклу неспання-сон є стійкою до хронічної стрес-дії. У щурів 3-місячного віку ці процеси змінюються під впливом гострого емоційного стресу і стійкі до хронічного стрес-впливу. У щурів 12-місячного віку зміни структури сну виявляються як після гострого, так і хронічного стресів. У щурів 24-місячного віку сформована з віком структура циклу неспання–сон відображає стан стресу. У тварин усіх вікових груп стрес-впливи формують на ЕЕГ осередки судомної активності у щурів 1- та 3-місячного віків у гіпокампі та новій корі, у 12-місячних щурів – у гіпокампі та гіпоталамусі, у 24-місячних тварин – у гіпокампі. Емоційні стреси призводять до артеріальної гіпертензії у щурів усіх вікових груп.

1. Встановлені вікові закономірності часової організації структури циклу неспання–сон, які у 1-, 3- та 12-місячних щурів виявляються у перевершені фаз сну над періодами неспання (І підгрупа щурів) і періодів неспання над фазами сну (ІІ підгрупа щурів), а у 24-місячних щурів домінують періоди неспання над фазами сну.

2. У щурів 1-місячного віку структурна організація циклу неспання-сон з перевагою фаз сну над періодами неспання є домінуючої (65 % щурів). Фази і стадії сну виражені. У підгрупи щурів (35 %) з перевищенням періодів неспання над фазами сну знижена представленість стадії повільного глибокого і пригнічена фаза парадоксального сну. Гострий емоційний стрес зумовлює перебудову структури циклу неспання–сон, підвищуючи питому вагу періодів неспання у домінуючої підгрупи щурів і фаз сну, особливо парадоксального сну, в іншій підгрупі. Це формує структурну організацію циклу неспання–сон, стійку до дії хронічного емоційного стресу.

3. У щурів 3-місячного віку структурна організація циклу неспання-сон з перевагою процесів сну над неспанням (54 %) тотожна такій у щурів 1-місячного віку, у той час як у щурів із превалюванням неспання над сном у циклі неспання–сон (46 %) у структурі сну більш виражене пригнічення повільного глибокого і парадоксального сну. Гострий і хронічний емоційний стреси не змінюють структуру циклу неспання–сон щурів І підгрупи; пригнічують неспання та потенцюють повільний глибокий та парадоксальний сон у щурів ІІ підгрупи.

4. У щурів 12-місячного віку кількість тварин із превалюванням періодів сну над неспанням в структурі циклу неспання–сон знижується (50 %), а із превалюванням періодів неспання збільшується (50 %). У відповідь на гостру і хронічну емоційні стрес-дії зміни у структурі циклу неспання–сон у щурів І підгрупи виявляються у підвищенні неспання, а у щурів ІІ підгрупи - у підвищенні повільного глибокого і парадоксального сну, що призводить до формування однотипної структурної організації циклу неспання–сон у щурів в обох підгрупах.

5. У щурів 24-місячного віку в циклі неспання–сон домінують періоди неспання над фазами сну з різким пригніченням повільного глибокого і парадоксального сну. В умовах гострого і хронічного стресів в структурній організації циклу неспання–сон найбільш уразливою є фаза парадоксального сну.

6. У відповідь на гострий і хронічний стреси у щурів усіх вікових груп на ЕЕГ неспання і сну відбувається формування осередка судомної активності в структурах лімбічної системи мозку і новій корі. Роль пускового механізму в розвитку судомного процесу у щурів 1-місячного та 3-місячного віків виконують гіпокамп і нова кора, 12-місячного віку - гіпокамп і гіпоталамус, 24-місячного віку - гіпокамп.

7. Установлені вікові особливості функціонування серцево-судинної системи і характер її відповіді на гострий і хронічний емоційні стреси та їх залежність від вихідної вікової структури циклу неспання–сон. Продемонстроване залежне від віку підвищення систолічного артеріального тиску, параметри якого у щурів 24-місячного віку виходять за межі фізіологічної норми. В механізмах регуляції серцевої діяльності показано превалювання симпатичної ланки вегетативної нервової системи у наймолодших і найстарших щурів, гуморальної – у 3-місячних, парасимпатичної – у 12-місячних щурів.

8. Гострий і хронічний емоційні стреси призводять до формування артеріальної гіпертензії у щурів усіх вікових груп, до порушення автономної регуляції діяльності серця у щурів 1-місячного віку та електрогенезу міокарда у щурів трьох старших вікових груп.

Публікації автора:

1. Веселовская Е.В., Скотаренко Н.П. Особенности организации цикла бодрствование – сон у крыс в онтогенезе // Український вісник психоневрології. 1995. – Т.3, №1. – С. 162-165.

2. Веселовська О.В. Нейрофізіологічні особливості розвитку емоційного стресу у щурів у різні періоди онтогенезу // Український вісник психоневрології. 1996. – Т.4, №5. – С.401-403.

3. Веселовська О.В. Вплив емоційного стресу на організацію циклу неспання – сон у різні періоди онтогенезу // Нейрофізіологія. 1999. – Т.31, №1. – С.42-44.

4. Веселовская Е.В., Берченко О.Г. Организация цикла бодрствование – сон у крыс позднего постнатального возраста в условиях эмоционального стресса // “Медицина сегодня и завтра”. 1999. - №3-4. – С.16-19.

5. Веселовская Е.В. Влияние стресса на структуру цикла бодрствование – сон у крыс предстарческого возраста // Вісник Харківського Університету. 2001. - №506. – С.272-275.

6. Веселовская Е.В. Сравнительный анализ структуры цикла бодрствование-сон у крыс пубертатного и зрелого возраста в условиях острого эмоционального стресса // “Медицина сегодня и завтра”. 2002. - №1. – С.61-64.

7. Воробьева Т.М., Берченко О.Г., Скотаренко Н.П., Веселовская Е.В. Электрографические корреляты возрастных особенностей процессов сна- бодрствования. // Тезисы докладов симпозиума “Биологические механизмы старения”. Харьков, 12-14 мая 1994. – С.40.

8. Веселовская Е.В. Нейрофизиологический анализ влияния эмоционального стресса на цикл бодрствование – сон у крыс в пубертатном и зрелом возрасте // Материалы научной конференции молодых ученых биологического факультета и НИИ биологии ХГУ. Харьков, 1996. – С.10-11.

9. Веселовська О.В. Нейрофізіологічний аналіз вікових особливостей циклу неспання – сон під впливом емоційного стресу // Матеріали ХV з`їзду Українського фізіологічного товариства. Донецьк, 12-15 травня 1998 // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44, № 3. – С.22-23.

10. Веселовська О.В. Вікові особливості організації циклу неспання – сон у щурів в нормі та при стрес – дії // Матеріали всеукраїнської наукової конференції “Проблеми вікової фізіології”. Луцьк, 28-30 вересня 1998. – С.42-44.

11. Yelena Veselovskaya, Tamara Vorobyova, Olga Bеrchenko Waking – sleep cycle and arterial hypertension structure age changes // 2^nd European Congress on biogerontology from molecules to humans. Russia, Saint Petersburg, August 25-28 2000.- №5. – P.88-89.

12. Веселовська О.В.Вплив гострого емоційного стресу на організацію процесу неспання-сон у щурів різного віку // ІІ Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В.Фролькіса. Київ, 13 квітня 2001. – С.18-19.

13. Веселовская Е.В. Влияние острого эмоционального стресса на состояние сердечно – сосудистой системы у крыс в различные периоды онтогенеза // У збірнику тез конференції молодих вчених ХДМУ “Медицина третього тисячоліття”. Харків, 17–18 січня 2001. – С.8-9.

14. Веселовська О.В. Електрографічні та вегетативні кореляти емоційного стресу у щурів передстаречого віку // ІV Українська конференція молодих вчених, присвячена пам’яті академіка В.В.Фролькіса. Київ, 24 січня 2003. – С.49-50.