Красиленко Олена Петрівна. Вікові особливості структури судинних захворювань головного мозку та стану церебральної гемодинаміки в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: дисертація канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2003. : табл.
Анотація до роботи:
Красиленко О.П. Вікові особливості структури судинних захворювань
головного мозку та стану церебральної гемодинаміки в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. - Київ, 2003.
У роботі висвітлено вікові особливості динаміки частоти окремих форм хвороб системи кровообігу (включаючи цереброваскулярну патологію (ЦВП)), структури ЦВП в учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на Чорнобильській АЕС за період 1986-96 рр. і виділено вікові групи високого ризику розвитку дисциркуляторної енцефалопатії та інсульту - 20-29 і 30-39 років на момент участі у ЛНА. В учасників ЛНА, яких було обстежено через 13-15 років після аварії, встановлено зміни в регуляції церебральної гемодинаміки, що можуть розглядатися як прояв факторів ризику розвитку ЦВП. Ці зміни полягають у зниженні надійності системи ауторегуляції мозкового кровообігу, звуженні діапазону компенсаторних можливостей церебральної гемодинаміки, порушенні гемодинамічно-метаболічних взаємовідносин. До груп високого ризику формування структурно-функціональних змін у системі церебральної гемодинаміки через 13-15 років після аварії віднесено учасників ЛНА віком 30-39 і 40-49 років. Встановлено однотипний характер змін у стані церебральної гемодинаміки та в її взаємовідносинах з біоелектричною активністю головного мозку в учасників ЛНА з негативним за інсультом сімейним анамнезом та в інтактних до радіаційного фактору родичів хворих на ішемічний інсульт, порівняно з радіаційно інтактними особами, які мають необтяжений інсультом генеалогічний анамнез. Разом з тим виявлено особливості змін церебральної гемодинаміки в залежності від впливу чинників радіаційної аварії чи спадкового фактору: в учасників ЛНА переважають порушення у системі ауторегуляції гемодинаміки мозку, у родичів хворих на ішемічний інсульт – структурно-морфологічні зміни церебрального судинного русла.
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукової задачі: визначення вікових особливостей динаміки частоти та структури цереброваскулярної патології (ЦВП) (за період 1986-96 рр.), стану церебрального кровообігу та його взаємовідносин з біоелектричною активністю головного мозку (через 13-15 років після Чорнобильської аварії) в учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА), що дозволяє оптимізувати планування соціальних і лікувально-профілактичних заходів.
2. Вік ліквідаторів на момент участі в аварійних роботах є важливим фактором, що визначає у віддаленому післяаварійному періоді формування окремих форм хвороб системи кровообігу (ХСК), зокрема, ЦВП. В учасників ЛНА у вікових групах 20-29, 30-39 і 40-49 років (на момент участі в ЛНА) більш суттєво, ніж у вікових групах 50-59 і 60-69 років, темпи зростання ХСК за період 1986-96 рр. перевищували ці показаники в осіб радіаційно інтактної контрольної групи відповідного віку. ХСК є патологією, яка залежить від віку, тому неоднакові темпи її зростання у різних вікових групах учасників ЛНА певною мірою свідчать, що до геропромоторного впливу чинників радіаційнної аварії особливо вразливі молоді люди.
3. За період 1986-96 рр. в учасників ЛНА всіх вікових груп змінилась структура ЦВП. Зросли питома вага і частота виражених форм ЦВП (дисциркуляторної енцефалопатії), особливо у вікових групах 20-29 і 30-39 років (на момент аварії). В 1996 р. в учасників ЛНА інсульт констатовано у віковому діапазоні 30-79 років, в радіаційно інтактній контрольній групі - 50-79 років. Особи, що брали участь у ЛНА у віці 20-29 і 30-39 років, є групами високого ризику розвитку інсульту і дисциркуляторної енцефалопатії.
4. Через 13-15 років після аварії на ЧАЕС в учасників ЛНА віком 30-69 років встановлено зміни у регуляції церебральної гемодинамики, які можуть розглядатися як прояв факторів ризику розвитку ЦВП. Ці зміни полягають у зниженні надійності системи ауторегуляції мозкового кровообігу у віці 30-59 років (що проявляється тісними кореляційними зв’язками між показниками кровотоку в межах однієї гемісфери - в екстра- та інтракраніальних відділах каротидного басейну, в артеріях вертебрально-базилярного басейну, в інтракраніальних відділах обох артеріальних басейнів мозку); у звуженні діапазону компенсаторних можливостей церебральної гемодинаміки (про що свідчать достовірне зниження лінійної систолічної швидкості кровотоку (ЛСШК) у різних відділах каротидного і вертебрально-базилярного басейнів (у віці 30-69 років), висока частота порушень еласто-тонічних властивостей стінки загальної сонної артерії (у віці 30-69 років) і структурних змін магістральних артерій голови (МАГ) (у віці 40-69 років), поєднане ураження МАГ (у віці 40-69 років)); у порушенні гемодинамічно-метаболічних взаємовідносин у віці 30-69 років (яке характеризується зміною структури та посиленням кореляційних зв’язків між показниками церебральної гемодинаміки й електрогенезу мозку).
5. В учасників ЛНА більш виражене вікове зниження ЛСШК у МАГ, вища частота порушень еласто-тонічних властивостей судинної стінки та структурних змін МАГ, посилені кореляційні взаємозв’язки між показниками гемодинаміки у різних артеріях каротидного і вертебрально-базилярного басейнів та між показниками церебрального кровотоку й електрогенезу мозку, порівняно з радіаційно інтактною контрольною групою, що певною мірою є свідченням прискореного старіння ЦНС у ліквідаторів.
6. Встановлені між групою учасників ЛНА та радіаційно інтактною контрольною групою відмінності у частоті порушень еластичності артеріальної стінки і структурних змін МАГ, у вираженості кореляційних взаємозв’язків між показниками кровотоку у різних відділах церебрального судинного русла та між показниками церебральної гемодинаміки й електрогенезу мозку у вікові періоди 30-39 і 40-49 років більш значні, ніж у 50-59 і 60-69 років. З огляду на це осіб, які брали участь у ЛНА у молодому віці, слід віднести до груп високого ризику формування структурно-функціональних змін у системі церебральної гемодинаміки.
7. В осіб з високим зовнішньосередовищним ризиком розвитку ЦВП та в осіб зі спадковою схильністю до інсульту, порівняно з радіаційно інтактними особами з необтяженою інсультом спадковістю, однотипність змін у стані церебральної гемодинаміки й у взаємовідносинах церебральної гемодинаміки та електрогенезу мозку полягає у більш виражених вікових змінах в артеріях каротидного і вертебрально-базилярного басейнів, більш ранньому формуванні та підвищеній чисельності кореляційних зв’язків між показниками гемодинаміки в МАГ та між показниками мозкового кровотоку й електрогенезу мозку. Встановлено також особливості змін церебральної гемодинаміки в залежності від впливу чинників аварії чи генетичного фактору: в учасників ЛНА з необтяженою інсультом спадковістю превалюють порушення у системі ауторегуляції церебральної гемодинаміки, у радіаційно інтактних родичів хворих на ішемічний інсульт – структурно-морфологічні зміни церебрального судинного русла.
Публікації автора:
1. Кузнецова С.М., Красиленко Е.П. Изменения структуры церебро- и
кардиоваскулярной патологии у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС
(1986–96 гг.) // Пробл. старения и долголетия. – 1999. - Т. 8, №3. – С. 247–252. (Дисертантом особисто проведено аналіз медичної документації і клініко-неврологічне обстеження пацієнтів; здійснено статистичне опрацювання даних; проаналізовано отримані результати; підготовлено статтю до друку).
2. Красиленко Е.П., Глазовская И.И., Кузнецов В.В. Возрастные особенности церебральной гемодинамики у лиц с наследственной и экологической отягощенностью // Пробл. старения и долголетия. – 2000. – Т. 9, №3. – С. 267-272. (Дисертантом особисто проведено допплерографічне обстеження учасників ЛНА, осіб контрольної групи та більшості родичів хворих на ішемічний інсульт; статистичну обробку й аналіз отриманих даних; літературне оформлення статті).
3. Красиленко Е.П. Возрастная динамика церебрального кровотока у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Лікарська справа. – 2002. - №3-4. – С. 27-32.
4. Красиленко Е.П., Айяд М.С. Елер. Возрастные особенности внутрисистемной корреляции церебральной гемодинамики у лиц с высоким генетическим или экологическим риском развития цереброваскулярной патологии // Пробл. старения и долголетия. – 2002. - Т. 11, №4. - С. 405-416. (Дисертантом особисто проведено допплерографічне обстеження учасників ЛНА, осіб контрольної групи та більшості родичів хворих на ішемічний інсульт; отримано, інтерпретовано і проілюстровано результати кореляційного аналізу; сформульовано висновки, здійснено текстове оформлення статті).
5. Красиленко Е.П., Глазовская И.И., Кузнецов В.В. Характеристика церебральной гемодинамики у лиц с наследственной и экологической отягощенностью // III Національний конгрес геронтологів і геріатрів України (Київ, 26-28 вересня 2000 р.). – К., 2000. - С. 44. (Дисертантом особисто проведено допплерографічне обстеження, здійснено статистичну обробку даних і аналіз її результатів).
6. Красиленко Е.П. Возрастная динамика частоты острой церебро- и кардиоваскулярной патологии у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Зб. тез Міжнар. конф. “П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” (Київ, 18-20 квітня 2001 р.). – К.: Чорнобильінтерінформ, 2001. - С. 3-41.
7. Красиленко Е.П., Глазовская И.И. Возрастные особенности экстра- и интракраниального каротидного кровотока у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС и у лиц с наследственной предрасположенностью к цереброваскулярной патологии // Зб. тез Міжнар. конф. “П’ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання” (Київ, 18-20 квітня 2001 р.). – К.: Чорнобильінтерінформ, 2001.- С. 3-42. (Дисертантом особисто проведено допплерографічне обстеження учасників ЛНА, осіб контрольної групи і більшості родичів хворих на ішемічний інсульт; здійснено статистичну обробку й аналіз отриманих даних, формулювання висновків, літературне оформлення тез).
8. Kuznetsov V.V., Krasilenko E.Р, Lukach O.І. Cerebral hemodynamics in the Chernobyl disaster liquidators // First International Symposium on PPARs: From Basic Science to Clinical Applications (Florence, Italy, April 4-7, 2001). – P. 35. (Дисертантом особисто проведено допплерографічне обстеження, здійснено статистичну обробку даних і аналіз її результатів).