Анотація до роботи:

Вусатий Р.О. Вірулентність Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) Deighton та розробка методів створення донорів стійкості озимої пшениці до збудника очкової плямистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2005.

У процесі досліджень установлено ступінь розвитку та поширення очкової плямистості у західних областях України на перспективних та рекомендованих для виробництва сортах. Досліджено шкодочинність очкової плямистості в умовах України та вплив ступеня розвитку хвороби на зниження елементів урожаю озимої пшениці. З метою наукового обґрунтування створення штучних інфекційних фонів вивчено структуру патогенності поширеної в Україні популяції збудника Ps. herpotrichoides. Створено методику диференціації популяції збудника Ps. herpotrichoides за ознакою вірулентності. Установлено, що популяція збудника характеризується диференціацією виділених ізолятів за вірулентністю. Розроблено номенклатуру ідентифікованих штамів збудника. Виявлено ефективні генотипи стійкості до поширеної в Україні популяції збудника Ps. herpotrichoides. Вивчено характер успадкування стійкості до очкової плямистості у гібридах F₁ та F₂.

Для вирішення проблеми очкової плямистості в Україні нами було проведено вивчення структури патогенності поширеної в Україні популяції збудника Ps. herpotrichoides з метою створення штучних інфекційних фонів у селекційних програмах, розроблено методику расової диференціації патогену, проведено пошук ефективних джерел та донорів стійкості і вивчено характер успадкування ознаки стійкості у гібридних популяціях.

У результаті проведених досліджень були зроблені такі висновки:

1. На природному інфекційному фоні у західних областях України упродовж трьох років відносно високу стійкість виявлено у сортів Миронівська 61, Поліська, 90, Смуглянка, Перлина Лісостепу, Альбатрос одеський та Кірія, які протягом двох років були стійкими (71,1–100% стійких рослин).

2. За однакових технологій вирощування сортів озимої пшениці у областях, де проводились дослідження, спостерігаються суттєві відмінності за показниками стійкості сорту, поширення та розвитку хвороби. Стійкість сорту може змінюватися в залежності від агрокліматичних та погодних умов місця вирощування сорту. Найбільш сприятливі умови для розвитку очкової плямистості спостерігалися у Львівській області, де найвиразніше виявилася диференціація сортів за стійкістю до хвороби.

3. Доведено високу шкодочинність очкової плямистості озимої пшениці у західних областях України, яка виявляється у зниженні усіх елементів урожайності внаслідок ураження хворобою. Установлено, що зі збільшенням інтенсивності ураження підвищується втрата урожаю. У рослин з балом ураження 1 коефіцієнт шкодочинності становив 15,3%. У рослин з балом ураження 2 цей показник досяг 43,2%, а рослини з балом ураження 3 мали коефіцієнт шкодочинності 62,1%. Виявлено пряму залежність між втратами урожаю та розвитком хвороби (R=0,9959).

4. За імунологічною реакцією тест-сортів виділені ізоляти збудника Ps. herpotrichoides можна поділити на три групи: низькопатогенні, середньопатогенні та високопатогенні. Переважна більшість досліджених ізолятів належать до групи середньопатогенних (38,4%). Високопатогенні (30,8%) та низькопатогенні (30,8%) штами збудника перебувають у динамічній рівновазі, що свідчить про природну стабільність популяції збудника. Така картина спостерігається в усіх місцях збору інокулюму.

5. Розроблено метод диференціації ізолятів збудника очкової плямистості за ознакою вірулентності. Установлено, що популяція збудника характеризується диференціацією виділених ізолятів за вірулентністю. Розроблено номенклатуру позначення штамів збудника очкової плямистості. Ідентифіковано 19 штамів збудника хвороби. З них 728, 647 і 458-й виявилися потенційно небезпечними.

6. Стійкими до очкової плямистості протягом трьох років досліджень у польових умовах виявилися сорти НУАК, Bube, Мірхард, Елегія, Троян, Циганка, Cappele Despres, Sakwa, Київська 8, Lengo, Експромт, Миронівська 33, Донецька 48, Київська остиста, Поліська 95, Ремеслівна, у яких кількість стійких рослин коливалася у межах 53,3–100%, а відносний показник ураження сорту не перевищив 50,0%. Дані сорти є стійкими до поширеної в Україні популяції збудника очкової плямистості і можуть бути рекомендовані як ефективні джерела стійкості в селекції пшениці на імунітет.

7. Найбільш перспективним вихідним матеріалом для селекції на імунітет до очкової плямистості в Україні є сорти озимої пшениці Bruta, Кристал, Шабла, BUL 5626.5.2, IR 12212W, Saulesku # 43, у яких висока та помірна стійкість до хвороби на різних етапах онтогенезу поєднується з достатньо високим рівнем продуктивності. Більшість з цих сортів є ефективними донорами стійкості до потенційно небезпечних штамів поширеної в Україні популяції очкової плямистості.

8. Сорти ярої твердої пшениці Neodur, Rodur, Alpidur, Belladur, Безенчукский янтарь та Саратовская золотистая, а також сорти ярої м’якої пшениці Devon, Sunnan, Харківська 30, Коллективная 3, Приокская, Славянка Сибири, Саратовская 64 та Росинка 2 показали себе як ефективні джерела стійкості до збудника очкової плямистості. Є підстави стверджувати, що стійкість до збудника очкової плямистості протягом вегетації у цих сортів контролює єдина генетична система.

9. Виявлено домінування ознаки стійкості у гібридних популяціях F₁. Успадкування ознаки стійкості відбувається через ядерний апарат. У F₂ спостерігається розщеплення на фенотипи, стійкість яких (у балах) варіює від високостійких (бал 0,1) до сприйнятливих (бал 4). Такі варіації можна пояснити, припустивши, що стійкість пшениці до Ps. herpotrichoides контролюється полімерними генами, у даному випадку неалельними генами, які діють однозначно на формування однієї і тієї ж ознаки – стійкості до хвороби.

Публікації автора:

1. Вусатий Р.О. Структура патогенності західноукраїнської популяції збудника церкоспорельозу пшениці // Захист і карантин рослин: Зб. наук. праць. – К., 2003. – Вип. 49.– С. 56–64.

2. Лісовий М.П., Вусатий Р.О. Ідентифікація ізолятів збудника церкоспорельозу пшениці за ознакою вірулентності // Вісн. аграр. науки.– 2004.– №9.– С. 16–19. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано наукову літературу, проведено експериментальні дослідження, зроблено висновки).

3. Лісовий М.П., Вусатий Р.О. Вірулентність збудника очкової плямистості // Карантин і захист рослин. – 2004. – № 12. – С. 1–3. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано наукову літературу, проведено експериментальні дослідження, зроблено висновки).

4. Вусатий Р.О., Пантєлєєв В.К. Ефективні донори стійкості пшениці до збудника церкоспорельозу – Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) // Вісн. Харк. націон. аграр. ун-ту. Сер. „Біологія”.– 2004.– Вип.1.– С. 93–99. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано наукову літературу, проведено експериментальні дослідження, зроблено висновки).

5. Вусатий Р.О., Пантєлєєв В.К. Успадкування стійкості до збудника церкоспорельозу – Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) у гібридів F₁ озимої пшениці // Вісн. Харк. націон. аграр. ун-ту. Сер. „Біологія”.– 2004.– вип.2.– С. 90–95. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано наукову літературу, проведено експериментальні дослідження, зроблено висновки).

6. Вусатий Р.О. Стійкі проти очкової плямистості сорти озимої пшениці // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: Матеріали міжнар. конф. – К., 2004.– С. 694–698.

7. Lesovoj M.P., Vusatyj R.O. Zur Pathogenitt von Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) an Winterweizen in der Ukraine // Mitt. Biol. Bundesanst. Land- und Forstwirt. Berlin – Dahlem.– 2004.– № 396.– p. 399. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано наукову літературу, проведено експериментальні дослідження, зроблено висновки).

8. Вусатий Р.О. Розробка методу ідентифікації ізолятів збудника церкоспорельозу за ознакою вірулентності // Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи: Зб. матеріалів четвертої міжвуз. наук.-практ. конф. аспірантів.– Вінниця, 2004. – С. 21–23.

9. Вусатий Р.О. Ефективні донори та характер успадкування стійкості гібридів F₁ озимої пшениці до очкової плямистості // Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур: Зб. тез міжнар. наук. симпозіуму. – Х., 2004.– С. 124–126.

10. Вусатий Р.О. Шкодочинність очкової плямистості // Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доп. конф. молодих вчених (14 вересня 2004 р.).– К.: Колобіг, 2005.– С. 10–11.

11. Створення стійких сортів озимої пшениці з використанням комплексних інфекційних фонів патогенів у ланках селекційного процесу: Метод. рекомендації / В.В. Шелепов, В.І. Дубовий, В.В. Кириленко та ін. – К.: Колобіг, 2005.– 20 с. (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз літератури, висвітлено методику створення штучного інфекційного фону збудника очкової плямистості та відбору стійких генотипів озимої пшениці, зроблено висновки).