Анотація до роботи:

Сабадин В.Я. Вірулентність Septoria tritici Rob. et Desm.та оцінка стійкості вихідного і селекційного матеріалу озимої пшениці до септоріозу в Центральному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

За результатами проведених досліджень встановлено в Центральному та Правобережному Лісостепу України два збудники септоріозу: Septoria tritici Rob. et Desm.та Stagonospora nodorum Berk., переважає збудник Septoria tritici.

Вперше в Україні в Центральному Лісостепу визначено вірулентність та расовий склад популяції Septoria tritici. Встановлено 7 рас Septoria tritici, найбільш поширеною є 58 раса. Високо вірулентних рас не виявлено, у популяції патогену присутні середньовірулентні раси: 58,69,72,75; та низьковірулентні – 38,56,67. Середня вірулентність популяції низька.

Встановлено, що сорти Миронівська 67, Миронівська 68, Крижинка, Копилівчанка і Київська 8 характеризуються екологічною стійкістю щодо збудників септоріозу в умовах Центрального та Правобережного Лісостепу. Виявлено ряд колекційних сортозразків стійких щодо збудників септоріозу, бурої іржі та борошнистої роси, вони є ефективними джерелами стійкості в селекції на імунітет.

Створено новий вихідний матеріал озимої пшениці стійкий щодо збудників септоріозу. В усіх ланках селекційного процесу Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН, на штучному інфекційному фоні збудників септоріозу, виділено стійкі гібриди та лінії озимої пшениці.

1. Основним збудником септоріозу озимої пшениці в Центральному та Правобережному Лісостепу України є Septoria tritici Rob. et Desm. Збудник Stagonospora nodorum Berk. більше поширений у Правобережному Лісостепу (до 23%) і може бути не менш шкодочинним, ніж Septoria tritici, так як крім листя уражує і колос рослин озимої пшениці.

2. Встановлено в Центральному Лісостепу України 7 рас Septoria tritici Rob. et Desm., найбільш поширеною є 58 раса. В популяції Septoria tritici Rob. et Desm. присутні середньо та низько вірулентні раси.

3. Виявлено, що у Центральному та Правобережному Лісостепу України стійкістю та помірною стійкістю щодо збудників септоріозу характеризуються сорти: Миронівська 67, Миронівська 68, Крижинка, Київська8, Носівчанка 1, Циганка і Віра. В Центральному Лісостепу щодо комплексу хвороб (септоріоз, бура іржа і борошниста роса): Крижинка, Експромт, Перлина лісостепу, СН 75533, СН 75539 (Україна), GENE, 18 I WSWCN Early (США).

4. Визначено, що у гібридів першого покоління на успадкування ознаки стійкості впливає цитоплазма материнської рослини. Спостерігалося як повне так і часткове успадкування ознаки стійкості та сприйнятливості, в залежності від того стійкий чи сприйнятливий сорт взято за материнську форму. В схрещуванні за материнську форму слід брати стійкий сорт.

5. В селекції на імунітет для посилення стійкості щодо збудників септоріозу та отримання трансгресії можливе схрещування між собою батьківських форм з різним рівнем стійкості: стійкі з помірно стійкими, стійкі з помірно сприйнятливими і помірно стійкі з помірно стійкими.

6. Створено новий вихідний матеріал озимої пшениці стійкий щодо збудників септоріозу: RapierMoulin, GENEMADSAN, StepheNSGENE, Moulin Крижинка, GENEЕкспромт, MADSANМирич, який використовується в селекційних програмах Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН, в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та на Устимівській дослідній станції рослинництва.

7. Експресія стійкості сортозразків озимої пшениці в значній мірі залежить від погодних умов. Так, в МІП, деякі сортозразки відібрані в 1999 р. як стійкі щодо збудників септоріозу в роки з епіфітотійним розвитком хвороби (2000-2002 рр.) знизили стійкість на 1-2 бали.

8. Для виявлення стійкості сортів озимої пшениці до популяції збудників септоріозу, яка існує в зоні майбутнього вирощування сорту, необхідною умовою є створення штучного інфекційного фону. Динаміка наростання хвороби дозволяє встановити модель стійкості сорту як на ранніх етапах органогенезу так і на більш пізніх.

9. Виділені стійкі, перспективні лінії озимої пшениці в конкурсному сортовипробуванні МІП є кандидатами у нові сорти, а також джерелами стійкості щодо хвороб та комплексу господарсько-цінних ознак. Передано на Державне сортовипробування сорт Вдячна.

Публікації автора:

1. Лісовий М.П., Суська (Сабадин) В.Я., Кириленко В.В. Динаміка розвитку септоріозу озимої пшениці та добір стійких ліній // Збірник наукових праць. Матеріали наукової конференції «Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни», Київ. – 2000. – Вип.3. – С.177-182. (Особистий внесок 70%. Проведення досліджень, обговорення результатів).

2. Шелепов В.В, Кириленко В.В., Суська (Сабадин) В.Я., Басанець Г.С., Харченко М.В. Результати застосування штучних інфекційних фонів в селекції озимої пшениці на групову стійкість // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків УААН, Київ. – 2004. – Вип. 7. – С. 48-54 (Особистий внесок 20%. Формулювання експериментальної частини та висновків).

3. Сабадин В.Я. Стійкість сортів озимої пшениці до септоріозу та поширення його збудників у правобережному Лісостепу // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. Спецвипуск присвячений Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особливості ведення зернового господарства України залежно від кон’юнктури ринку», Київ. – 2004. – С.82-86

4. Сабадин В.Я. Септоріоз озимої пшениці. Видовий склад та фізіологічна спеціалізація // Карантин і захист рослин. – 2004. – № 4. – С.10-12

5. Лісовий М.П., Сабадин В.Я. Імунологічна характеристика сортів озимої пшениці на стійкість щодо септоріозу і створення вихідного матеріалу // Карантин і захист рослин. – 2004. – № 8. – С.9-10 (Особистий внесок 80%. Проведення досліджень, обговорення результатів, формулювання висновків).

6. Шелепов В.В., Сабадин В.Я. Создание исходного материала для селекции озимой пшеницы на устойчивость к септориозу в условиях лесостепи Украины // Селекция, семеноводство и возделывание полевых культур. Материалы международной научно-практической конференции “Проблемы аграрного производства южного региона России (ландшафтная система земледелия, плодородие почв, селекция и семеноводство)”, – 2004. – С.343-346. (Особистий внесок 80%. Проведення досліджень, обговорення результатів, формулювання висновків).

7. Кириленко В., Суська (Сабадин) В. Штучні інфекційні фони – перспективний метод створення сортів пшениці на групову стійкість проти хвороб // Вчимося господарювати. Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999 р. ч.2, Київ-Чабани.– 1999. – С.47-48. (Особистий внесок 50%. Формулювання експериментальної частини та висновків).

8. Суська (Сабадин) В.Я. Створення сортів озимої пшениці стійких до септоріозу з використанням штучного інфекційного фону // Агроекологія як основа стабільності сільського господарства. Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених (Харків, 11-13 жовтня 2000 р.), Харків. – 2000. – С. 59-60.

9. Сабадин В.Я. Результати добору сортів озимої пшениці стійких до септоріозу // Современные проблемы генетики биотехнологии и селекции растений. Сборник тезисов международной конференции молодых учёных (2-7 июля 2001 г.), Харьков. – 2001. – С.112-113.

10. Сабадин В.Я. Створення стійкого проти септоріозу вихідного матеріалу озимої пшениці // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво. Матеріали Науково-практичної конференції молодих вчених 23-25 листопада 2004 року, Чабани. – 2004. – С.84-85.

11. Створення стійких сортів озимої пшениці з використанням комплексних інфекційних фонів патогенів у ланках селекційного процесу. (Методичні рекомендації) // Шелепов В.В., Дубовий В.І., Кириленко В.В, Сабадин В.Я. та ін., за ред. М.П. Лісового, В.В.Шелепова, К.: „Колобіг”. – 2005. – 20 с. (Особистий внесок 15%. Формулювання експериментальної частини).