Анотація до роботи:

Желіба Л.М. Вітамінне забезпечення хворих епілепсією дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Київ, 2002.

В дисертації на підставі поглибленого комплексного дослідження широкого спектру вітамінів (А, Е, D₃, В₁, В₂, В₆, В₁₂, Вс, С, РР) у 118 хворих епілепсією в дитячому та юнацькому віці, встановлено, що захворювання епілепсією вже само по собі супроводжується пригніченням вітамінного статусу хворих. Лікування антиконвульсантами карбамазепіном та вальпроатом натрію поглиблює дефіцит вітамінної забезпеченості хворих, більш виражену девітамінізуючу дію справляють препарати карбамазепіну. Досліджена залежність вітамінного статусу хворих епілепсією від дози вживаного препарату, його концентрації в плазмі крові, тривалості лікування та клінічно виявлених побічних дій антиконвульсанту. Визначені концентрації в плазмі крові карбамазепіну та вальпроату натрію, які негативно впливають на вітамінний статус хворих. В експериментах на щурах підтверджена девітамінізуюча дія антиконвульсантів. Встановлено значний кореляційний зв’язок між показниками забезпеченості щурів жиророзчинними вітамінами та рівнем цитохрому Р-450 в мікросомах печінки. Досліджена гепатотоксична дія вальпроату натрію та її залежність від вітамінної забезпеченості тварин. Встановлена корегуюча дія вітамінотерапії на вітамінний статус хворих епілепсією при лікуванні їх карбамазепіном та вальпроатом натрію.

У дисертації наведені результати поглибленого дослідження широкого спектру вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію дитячого та юнацького віку при лікуванні їх антиконвульсантами першого вибору – карбамазепіном та вальпроатом натрію, що дало можливість науково обґрунтувати доцільність і визначити покази до застосування вітамінотерапії в комплексному лікуванні хвороби протисудомними засобами.

1. Епілепсія, як хвороба зі складним етіопатогенезом, вже сама по собі, ще до призначення антиконвульсантів, супроводжується порушенням вітамінного статусу хворих, який характеризується, в першу чергу, дефіцитом тіаміну та рибофлавіну, субнормальною забезпеченістю аскорбіновою кислотою та підвищенням рівня гомоцистеїну.

2. Призначення хворим на епілепсію препаратів карбамазепіну (фінлепсину, тімонілу) суттєво поглиблює у них дефіцит вітамінів, який значно погіршується при концентрації антиконвульсанту в плазмі крові вище 10 мкг/мл та карбамазепін-10,11-епоксиду вище 3 мкг/мл. В меншій мірі на дефіцит вітамінів впливають тривалість лікування та доза призначеного препарату, яка не завжди корелює з його концентрацією в плазмі крові.

3. Лікування хворих на епілепсію препаратами вальпроату натрію (депакіном, орфірілом) також поглиблює дефіцит вітамінів, але в меншій мірі, ніж при лікуванні карбамазепіном. На статус вітамінів в найбільшій мірі впливає завищений рівень концентрації антиконвульсанту в плазмі крові, який для вальпроату натрію складає вище 100 мкг/мл. В меншій мірі вітамінний статус залежить від дози призначеного препарату та тривалості лікування.

4. У всіх хворих з клінічними проявами побічної дії вживаного антиконвульсанту рівень його концентрації в плазмі крові виявлявся завищеним: для карбамазепіну він складав більше 10 мкг/мл, для вальпроату натрію – більше 90 мкг/мл. У хворих з побічними явищами карбамазепіну спостерігався виражений дефіцит всіх досліджуваних нами вітамінів, за винятком ціанкобаламіну. При лікуванні вальпроатом натрію у більшості спостережень був виявлений дефіцит тіаміну, рибофлавіну та ніацину.

5. Експериментальне дослідження на щурах впливу антиконвульсантів на мікронутрієнтний статус підтверджує їх девітамінізуючу дію. Механізм девітамінізуючої дії фенобарбіталу, фенітоїну та карбамазепіну очевидно пов'язаний з індукуючою дією цих препаратів на активність монооксигеназних ферментних систем печінки.

6. Дефіцит вітамінної забезпеченості хворих на епілепсію, який супроводжує захворювання і поглиблюється дією антиконвульсантів, потребує додаткового введення вітамінів для зменшення негативного впливу лікарських засобів на печінку, сприянню покращення ферментативного та енергетичного балансу в організмі.

7. Призначення хворим на епілепсію полівітамінного препарату “Декамевіт” в комплексі з карбамазепіном або вальпроатом натрію покращує вітамінний статус хворих, позитивно впливає на перебіг судомного стану.

Публікації автора:

1. Желіба Л.М. Вплив карбамазепіну на вітамінний статус дітей та підлітків, хворих на епілепсію // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т.9, №3 (28). – С.20-23.

2. Желіба Л.М. Корегуюча дія декамевіту на вітамінний статус хворих епілепсією при лікуванні їх антиконвульсантами першого вибору // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001. – Т.5, №2. – С.414-416.

3. Желіба Л.М. Вплив антиконвульсантної терапії на вітамінний статус хворих на епілепсію (фрагмент огляду іноземної літератури) // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т.9, №2 (27). – С.113-115.

4. Желіба Л.М., Пентюк О.О. Вплив фенобарбіталу, фенітоїну та карбамазепіну на забезпеченість щурів жиророзчинними вітамінами та деякі механізми девітамінізуючої дії антиконвульсантів // Буковинський медичний вісник. – 2000. – №3. – С.187-192..

5. Желіба Л.М., Блажієвська Г.Й., Паламарчук О.В., Качула С.О. Гепатотоксичність вальпроату натрію, парацетамолу та тетрахлорметану при різній забезпеченості щурів ретинолом, токоферолом та тіаміном // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2000. – Т.4, №1. – С.20-22..

6. Желіба Л.М., Верба Т.С. Досвід застосування клініметрії в оцінці важкості епілептичних нападів. // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоровя населення України (матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоровя). – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001. – С.276-278.

7. Желіба Л.М., Ковальчук А.К. Випадок парціальної змішаної епілепсії, що проявлялася у вигляді кольорових зорових та рухових джексонівських припадків. // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім.О.І.Ющенка 11-13 вересня 1997 р. – Вінниця, 1997. – С.55-57.

8. Курляндчиков О.В., Желіба Л.М. Якщо у Вас епілепсія (памятка для хворих та їх близьких). – Вінниця: “Логос”, 1998. – 16 с.