У результаті культурно-історичного розвитку людства ВН розвинули значні семантичні та асоціативні зв'язки, що згодом перетворилися на згорнуті сюжети. Такі сюжети, у свою чергу, формують потенціал ВН як чинника композиції поетичного тексту, що здатний вносити до твору елемент оповідальності. Композиція поетичного тексту та його КСС – терміни, що різняться аспектами застосування. Композиція поетичного тексту є лінгвокогнітивним конструктом, що існує у свідомості людини й слугує підґрунтям процесу розвитку смислу тексту. В основі художньо-поетичної компетенції автора й читача лежать шість базових концептуальних схем КСС, які відрізняються порядком зчеплення семантичних вузлів, представлених категоріальними архетипними концептами КОЛИСЬ, ДЕСЬ, ДЕХТО / ДЕЩО, ДІЄ ТАК. У вірші такі концепти втілюються в універсальні смислові категорії: часу, простору, людини, події, – які можуть бути виражені ВН. Поетичні твори об'єднані спільними особливостями організації художньої інформації, що визначаються як стратегії й тактики композиції, знання про які є важливими як для авторів віршованих творів, так і для читацької аудиторії, оскільки вони забезпечують комунікативність поетичного тексту. Залежно від тих чи інших складників КСС віршованих творів активізуються різні стратегії й тактики. Серед стратегій, що активізуються ВН у тексті вірша виокремлюються: стратегія інтимізації, описового лаконізму, контрастування, дезорієнтації та дратування. Упродовж ХХ століття ВН як складник віршованого тексту американської поезії набуває додаткових семантичних ознак і використовується як композиційний прийом, що акумулює в собі низку значень, які впливають на розвиток смислу та змісту вірша. Значення ВН, залученої до КСС віршованого тексту, з'ясовується шляхом аналізу функцій, які вона виконує, та реконструкції цілей, у яких вона вживається. У поетичних текстах виокремлюється спектр функцій ВН, які розподіляються на чотири типи: семіотичні, композиційні, когнітивні та комунікативно-прагматичні функції. Особливості розміщення ВН у тексті мають значущість з погляду формування КСС вірша. Ініціальна, медіальна та фінальна – три основні позиції ВН в поетичному тексті. Наявність імені в усіх позиціях створює враження їхнього перетину. Такий специфічний спосіб розміщення імені у вірші зумовлює дивергентний тип КСС. У подальшій роботі вважаємо доцільним вивчення ролі ВН у композиції прозових творів. Перспективним вважається також дослідження вживання ВН різними поетами з метою виявлення особливостей їхнього когнітивного стилю та зіставний аналіз функціонування ВН поетичних текстах різних культур. |