Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


286. Співак Світлана Миколаївна. Власна назва в композиційно-смисловій структурі віршованих текстів американської поезії: комунікативно-когнітивний підхід: дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Співак С.М. Власна назва в композиційно-смисловій структурі віршованих текстів американської поезії: комунікативно-когнітивний підхід. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню власних назв як композиційних чинників американських поетичних текстів. У роботі пропонується визначення поняття композиції вірша та його композиційно-смислової структури у світлі когнітивної поетики. Використання методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми лінгвістики дозволило реконструювати концептуальні схеми композиційно-смислових структур та побудувати узагальнену модель композиції, що демонструє порядок зчеплення семантичних вузлів, вербалізованих у фрагментах поетичного тексту.

Через аналіз функцій та позицій власних назв у дослідженні виявленно набір стратегій і тактик композиції поетичного тексту.

Вивчення ономастичного складу американських поетичних текстів дозволило стверджувати, що впродовж ХХ століття власні назви еволюціонували до рівня композиційних прийомів, завдяки оповідальності, набутої ними в процесі культурно-історичного розвитку американської спільноти.

У результаті культурно-історичного розвитку людства ВН розвинули значні семантичні та асоціативні зв'язки, що згодом перетворилися на згорнуті сюжети. Такі сюжети, у свою чергу, формують потенціал ВН як чинника композиції поетичного тексту, що здатний вносити до твору елемент оповідальності.

Композиція поетичного тексту та його КСС – терміни, що різняться аспектами застосування. Композиція поетичного тексту є лінгвокогнітивним конструктом, що існує у свідомості людини й слугує підґрунтям процесу розвитку смислу тексту. В основі художньо-поетичної компетенції автора й читача лежать шість базових концептуальних схем КСС, які відрізняються порядком зчеплення семантичних вузлів, представлених категоріальними архетипними концептами КОЛИСЬ, ДЕСЬ, ДЕХТО / ДЕЩО, ДІЄ ТАК. У вірші такі концепти втілюються в універсальні смислові категорії: часу, простору, людини, події, – які можуть бути виражені ВН.

Поетичні твори об'єднані спільними особливостями організації художньої інформації, що визначаються як стратегії й тактики композиції, знання про які є важливими як для авторів віршованих творів, так і для читацької аудиторії, оскільки вони забезпечують комунікативність поетичного тексту. Залежно від тих чи інших складників КСС віршованих творів активізуються різні стратегії й тактики. Серед стратегій, що активізуються ВН у тексті вірша виокремлюються: стратегія інтимізації, описового лаконізму, контрастування, дезорієнтації та дратування.

Упродовж ХХ століття ВН як складник віршованого тексту американської поезії набуває додаткових семантичних ознак і використовується як композиційний прийом, що акумулює в собі низку значень, які впливають на розвиток смислу та змісту вірша. Значення ВН, залученої до КСС віршованого тексту, з'ясовується шляхом аналізу функцій, які вона виконує, та реконструкції цілей, у яких вона вживається. У поетичних текстах виокремлюється спектр функцій ВН, які розподіляються на чотири типи: семіотичні, композиційні, когнітивні та комунікативно-прагматичні функції.

Особливості розміщення ВН у тексті мають значущість з погляду формування КСС вірша. Ініціальна, медіальна та фінальна – три основні позиції ВН в поетичному тексті. Наявність імені в усіх позиціях створює враження їхнього перетину. Такий специфічний спосіб розміщення імені у вірші зумовлює дивергентний тип КСС.

У подальшій роботі вважаємо доцільним вивчення ролі ВН у композиції прозових творів. Перспективним вважається також дослідження вживання ВН різними поетами з метою виявлення особливостей їхнього когнітивного стилю та зіставний аналіз функціонування ВН поетичних текстах різних культур.

Публікації автора:

  1. Стратегії й тактики композиції віршованих текстів крізь призму власної назви // Південний архів: Зб. наук. праць. Філологічні науки. – Вип. ХХІ. – Херсон: Видавництво ХДУ. – 2003. – С. 243 – 245.

  2. Функції та позиції онімів у композиції віршованих текстів американської поезії ХХ століття // Південний архів: Зб. наук. праць. Філологічні науки. –
    Вип. ХХ. – Херсон: Видавництво ХДУ. – 2003. – С. 200 – 204.

  3. Прототипова фреймова модель композиції поетичного тексту // Південний архів: Зб. наук. праць. Філологічні науки. – Вип. ХІХ. – Херсон: Видавництво ХДУ. – 2002. – С. 171 – 174.

  4. Функції власної назви у розвитку композиції модерністської балади "The Ballad of Billie Potts" Роберта Пена Уоррена // Сучасний погляд на літературу:
    Зб. наук. праць. – Вип. 7. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2002. – С. 128 – 141.

  5. Власна назва у ракурсі когнітивної парадигми // Південний архів: Зб. наук. праць. Філологічні науки. – Вип. ХІІІ. – Херсон: Айлант. – 2002. – С. 43 – 46.

6. Cognitive Functions of Proper Names in Poetic Texts // "Cognitive / Communicative Aspects of English": International Conference and Summer School, Ukraine, 27-29 May, 1999: Abstracts. – Cherkasy: Cherkasy State University. – 1999. – P. 63.