Анотація до роботи:

Малахова Л. В. Вміст і розподіл хлорорганічних ксенобіотиків у компонентах екосистем Чорного моря. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.11 – гідробіологія. Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2006.

Дисертація присвячена визначенню закономірностей вмісту і розподілу хлорорганічних ксенобіотиків у воді, гідробіонтах, донних відкладах Чорного моря. Виявлені критичні зони забруднення хлорорганічними сполуками (ХОС). Визначено залежність рівнів накопичення ХОЗ від фізико-хімічних параметрів донних відкладів. Встановлено, що райони впливу стоків Дунаю та дампингу в північно-західній частині Чорного моря, а також прибережні райони портів Севастополя, Керчі, Феодосії за вмістом ХОС в компонентах їх екосистем потрібно вважати критичними зонами Чорного моря. Визначено, що локальні джерела надходження поліхлорованих біфенілів в акваторію прибережних районів моря впливають на збільшення вмісту цих забруднювачів у водяних організмах. Проведений моніторинг ГХЦГ, ДДТ і ПХБ у воді, водоростях, молюсках та рибах показав, що останніми роками виявлено тенденцію зниження їх концентрацій. Показано, що основним депо ХОС в Чорному морі є донні відклади, а серед чорноморських організмів найбільшими концентраторами ХОС є ссавці з високим вмістом ліпідів. Розраховано потік седиментаційного депонування ПХБ у донні відклади Севастопольської бухти та період седиментаційного очищення води бухти від ПХБ.

1. Забруднення хлорорганічними сполуками Чорного моря в 1995-2005 рр. носило повсюдний характер. У всіх об'єктах екосистеми Чорного моря: морській воді, гідробіонтах, донних відкладах були виявлені такі ХОС, як ПХБ, - і -ізомери ГХЦГ, п,п'-ДДЄ і п,п'-ДДД. Розподіл ПХБ як у воді, так і в донних відкладах відкритих районів Чорного моря був нерівномірним. Області з підвищеними концентраціями ПХБ виявлені у гирлових районах Дунаю і в зонах дампингу. Найбільша просторова зміна концентрацій ПХБ була в компонентах екосистем прибережних районів, що зв’язана з антропогенним навантаженням і фізико-хімічними особливостями компонентів. В останнє десятиліття намітилася тенденція до зниження вмісту ХОС у воді та гідробіонтах низьких і середнього трофічного рівнів екосистем Чорного моря.

2. Крім п-,п-ДДТ та його метаболітів п-,п-ДДД, п-,п-ДДЕ, ліндану та a-ГХЦГ і ПХБ у гідробіонтах і донних відкладах екосистем Севастопольського регіону виявлено такі стійкі хлорорганічні сполуки: алдрин, діелдрин, ендрин, метоксіхлор, a-,b- ендосульфани, гептахлор.

3. Зафіксовано високі коефіцієнти накопичення ПХБ у гідробіонтів Севастопольського регіону, значення яких змінювалися від 410² до 810³. Основним чинником, що визначає нагромадження ХОС органами й тканинами гідробіонтів різних трофічних рівнів, був вміст у них ліпідів і активність метаболічних процесів.

4. Виявлено закономірності розподілу ПХБ у мідіях Mytilus galloprovincialis у Севастопольській акваторії. Показано, що вміст ПХБ у мідіях збільшувався з наближенням їхнього місця перебування до локальних джерел надходження хлорорганічних токсикантів в акваторію, а також залежав від стадії гаметогенезу.

5. Концентрації ХОС у гідробіонтах низького і середнього трофічного рівня Севастопольського регіону не перевищували ГДК для морепродуктів. Таким чином, екологічна небезпека від забруднення хлорвуглеводнями гідробіонтів була незначна.

6. Визначено залежність забруднення ХОС органів і тканин чорноморських дельфінів афалін Tursiops truncatus ponticus від віку, статевої приналежності й репродуктивного статусу тварин. Максимальні концентрації ПХБ в еквіваленті Aroclor 1254, п,п'-ДДЕ, п,п'-ДДД та -ГХЦГ виявлені в органах і тканинах самця 25-28 років, мінімальні – в тканинах самиці, що має приплід і лактувала протягом року.

7. Високі рівні вмісту ПХБ у донних відкладах Південної бухти і центральних частин Стрілецької і Севастопольської бухт, що прилягають до судноремонтних і суднобудівних підприємств, і районам скидання стічних вод, де в донних відкладах переважали алеврітопелітові фракції, указували, що на цих ділянках були значні локальні джерела надходження ПХБ в акваторію, а якість донних відкладів не відповідала екологічним вимогам.

8. Розрахований потік седиментаційного депонування ПХБ у донні відклади Севастопольської бухти склав 455 мкгм^-2р^-1, а період седиментаційного очищення води від ПХБ оцінений в 1,2 року.

9. Визначено надходження ПХБ у поверхневий шар донних відкладів Севастопольської бухти в 1998 р., що склало близько 9 кг.

Публікації автора:

1. Жерко Н.В., Егоров В.Н., Малахова Л.В., Артемов Ю.Г. Хлорорганические соединения в северо-западной части Черного моря // Экология моря. – 2000. - Вып. 51.- С. 88 - 91. (Внесок здобувача – обробка проб води й донних відкладів, кількісний хроматографічний аналіз вмісту ПХБ).

2. Жерко Н.В., Егоров В.Н., Гулин С.Б., Малахова Л.В. Полихлорбифенилы в компонентах экосистемы Севастопольской бухты // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа: Сб. науч. тр.- Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2001.- Вып. 2.-С.153 - 158. (Внесок здобувача – обробка проб води, донних відкладів та їх аналіз вмісту ПХБ, інтерпретація отриманих даних).

3. Жерко Н.В., Малахова Л.В., Бочко О.Ю. Сравнительная оценка степени загрязнения мидий и донных осадков акваторий Карадагских и Севастопольских бухт хлорорганическими соединениями // Экология моря. – 2002. – Вып. 61.- С. 81 - 84. (Внесок здобувача – обробка проб води, донних відкладів у 2000 р., статистична обробка даних, підготовка ілюстративного матеріалу).

4. Малахова Л.В., Костова С.К., Плотицына О.В. Химическое загрязнение компонентов экосистемы Казачьей бухты (Черное море) // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа: Сб. науч. тр.- Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2003.- Вып. 9.- С.112 - 116. (Внесок здобувача - постановка мети і завдання дослідження, обробка проб води, мідій, донних відкладів, аналіз вмісту ПХБ, зроблено висновки).

5. Malakhova L.V., Ostaptchuk A.V. Organochlorine Compounds Residues in Black Sea Harbour Porpoise (Phocoena phocoena) and Bottlenose (Tursiops truncatus) // Marine Mammals of the Holarctic: Collection of Scientific Papers after the Third International Conference, Koktebel, Crimea. Ukraine, October 11-17, 2004. – KMK Scientific Press, Moscow, 2004. – P.350-352. (Внесок здобувача – постановка мети і завдання дослідження, обробка проб і аналіз вмісту ХОС, ГЕОМ, статистична обробка матеріалу, інтерпретація отриманих даних).

6. Малахова Л.В. Распределение полихлорированных бифенилов в поверхностном слое донных осадков Севастопольской бухты (Черное море) // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплексное использование ресурсов шельфа: Сб. науч. тр.- Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2005.- Вып. 12. - С. 268-272.

7. Петров А.Н., Неврова Е.Л., Малахова Л.В. Многомерный анализ распределения бентосных диатомовых (Bacillariophyta) в поле градиентов абиотических факторов в Севастопольской бухте (Черное море, Крым) // Морск. экол. журн. – 2005. – 4, № 3. – С. 65-77. (Внесок здобувача – обробка проб донних відкладів і хроматографічний аналіз вмісту ПХБ).

8. Малахова Л.В., Жерко Н.В. Хлорорганические соединения в воде и донных осадках Черного моря // Современные проблемы океанологии шельфовых морей России: Тез. докл. междунар. конф. (Ростов-н/Д, 13-15 июня 2002 г.).- Мурманск, 2002.- С. 148 - 149. (Внесок здобувача – обробка проб і аналіз вмісту ХОС, інтерпретація даних).

9. Малахова Л.В. Накопление хлорорганических углеводородов компонентами экосистем севастопольских бухт // Современные методы эколого-геохимической оценки состояния и изменений окружающей среды: Тез. докл. межд. школы (г. Новороссийск, 15-20 сентября 2003 г.). – Ростов н/Д, 2003. – С. 70 - 71.

10. Малахова Л.В. Полихлорбифенилы и хлорированные пестициды в гидробионтах и донных отложениях севастопольской морской акватории // Чистота довкілля в нашому місті: Тез. докл. другої Міжнар. конф.(г. Трускавець, 25-28 травня 2004 г.). - Трускавець, 2004. – С. 109 - 111.