У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності внутрішньофірмової ідеології, в аналізі її як необхідної складової процесу створення і функціонування формальної організації, шляхів формування специфічного семантичного поля як фактора оптимізації трансформації сучасного українського суспільства. На підставі проведеного дослідження автор дійшов таких висновків.
1. Узагальнення вивчення внутрішньофірмової ідеології в сучасній соціально-філософській думці показує, по-перше, що філософське осмислення внутрішньофірмової ідеології тільки розпочинається в суспільствознавчій науці, що зумовлено розвитком ринкових відносин і формуванням громадянського суспільства на пострадянському просторі, а по-друге, виділяються такі напрямки досліджень внутрішньофірмової ідеології, як: форми проявлення корпоративної ідеології, вияв територіально-регіональної ідеології, форми зберігання національно-культурної самобутності тієї чи іншої спільноти.
2. У запропонованому дослідженні використовується принцип соціо-культурної детермінації духовно-світоглядних процесів. Внаслідок уточнень до сутності ідеології як підґрунтя розвитку внутрішньофірмової ідеології, надано визначення цього феномена як сукупності політичних, правових, етичних, естетичних, філософських і релігійних поглядів і ціннісних переваг, які виходять з інтересів і прагнень певних соціальних груп, виступають за формою або за суттю як вираження потреб членів цих груп, і які включають у себе регулятивні, соціально-орієнтовані й актуально-діючі рекомендації, імперативи і розпорядження, що сприяють соціально-економічному процвітанню фірми.
Присутність у формальній організації неформальних відносин і діяльності є об'єктивно необхідною, тому що через ці відносини виявляється нереалізована частина соціальної інформації про суб'єктів відносин і діяльності. Вказівка на наявність неформальних відносин у соціальній структурі формальної організації не є повною, поряд із неформальними відносинами у формальній організації існує неформальна діяльність. Наявність неформальних відносин і діяльності в процесі функціонування формальної організації є не недоліком способу організації такої соціальної системи, а об'єктивною умовою її існування взагалі.
Проблему співвідношення формальної організації і неформальних відносин і діяльності в її організмі розглянуто через означення неформальних претензій і умінь на рівні свідомості суб'єктів відносин і діяльності, вказавши у такий спосіб на необхідність присутності в організмі формальної організації, поряд із виробничим процесом, сфери духовного виробництва. Саме в цій царині повинна, на думку автора, розгортатися внутрішньофірмова ідеологія, як форма духовного виробництва у формальній організації, виявляючи себе в рефлексії як теорія, діяльність і процес.
Внутрішньофірмова ідеологія є інструментом формалізації групової самосвідомості. Через систему і порядок її логічних доказів не тільки забезпечується комунікація у фірмі, але й створюється група механізмів рефлексивного подолання кризи у розвитку фірми, який передбачає раціонально-аналітичні способи реакції фірми на будь-які соціальні фрустрації. Характеристиками внутрішньофірмової ідеології є прагматизм, прив’язаність до контексту виробничої діяльності, конкретних груп і способів їх діяльності. Об'єктом внутрішньофірмової ідеології є групова ціннісна свідомість, тому що індивід, який є працівником фірми, може бути об'єктом внутрішньофірмової ідеології опосередковано. Завданням внутрішньофірмової ідеології є створення ідеального продукту - індивідуальної і групової самосвідомості учасника виробництва в межах виробничих відносин і з приводу виробничої діяльності.
3. Внутрішньофірмова ідеологія має ту ж природу, що і весь духовний світ, тобто є семантичною реальністю. Носієм семантичної реальності є смисл, а саморухом її є смислогенез. Об’єктивована форма існування семантичного поля функціонує у соціальному організмі фірми, а його суб’єктивована форма - на боці особистості. Фірма локалізує таку семантичну реальність у своїх межах.
Проведений аналіз питання про семантичну природу внутрішньофірмової ідеології показав, що, по-перше, семантична природа ідеології ставить у генетичний зв'язок духовне виробництво, соціальний організм країни та соціальний організм фірми, мотивацію сукупного працівника та стимулювання виробничої поведінки працівників з боку системи управління. По-друге, виробнича діяльність фірми є осмисленою, тому смислова природа ідеології технологічно «вписує» її у соціальний організм регіону та країни, так само, як результати праці вписують її у фізичний Всесвіт. За таких умов фірма є органічною частиною загальнонаціонального семантичного поля. По-третє, ідеологія, як соціальне явище, саморозгортається за законами синергетики.
Сутність внутрішньофірмової ідеології, як ідеології мікрорівня, подібна до сутності ідеології макрорівня, але в межах внутрішнього середовища формальної організації. Сутність внутрішньофірмової ідеології полягає у відображенні внутрішнього і зовнішнього середовища формальної організації під кутом зору інтересів цієї організації.
Змістом внутрішньофірмової ідеології є система індивідуальної та колективної фільтрації знань, що обслуговують життєдіяльність фірми та її окремого працівника, професійні групи; це внутрішній стан фірми, сукупність процесів, що характеризують взаємодію утворюючих її елементів між собою і з зовнішнім середовищем і зумовлюють їхнє існування, розвиток і зміну; в цьому сенсі самий зміст внутрішньофірмової ідеології виступає як процес. Зміст ідеології в межах фірми проявляється як взаємодія індивідуальних розумів, як "соціальний інтелект фірми", на відміну від інтелекту індивіда, а також “виходить” назовні через виробничу діяльність сукупного працівника.
4. Внутрішньофірмова ідеологія, як складова процесу створення та функціонування формальної організації, проходить такі етапи: а) зародження, яке відбувається в момент ідеалізації суб'єктами суб'єктів майбутніх відносин і діяльності, що об'єктивно зумовлено виникненням соціальної організації формального типу; сутнісна характеристика цього моменту генезису виражається в процесі ідеологізації сприйняття суб'єктом іншого суб'єкта і себе; б) становлення, що зумовлено об'єктивною необхідністю спільної формально організованої діяльності; сутнісна характеристика цього етапу полягає в ідеалізації суб'єктами самих себе з метою створення об'єкта - формальної організації; в) функціонування, що зумовлено об'єктивною необхідністю рефлексії формальної організації; сутнісна характеристика етапу зводиться до діяльності з духовної організації суб'єкт-суб'єктних і суб'єкт-об'єктних зв'язків.
5. Місце внутрішньофірмової ідеології в структурі формальної організації виробничого типу знаходиться в сфері управління, а точніше – у контурі її саморегуляції, який забезпечує розробку і впровадження в організацію системи стійких принципів діяльності, стратегічних цілей, цінностей, норм і правил поведінки сукупного працівника.
6. Роль внутрішньофірмової ідеології зумовлюється функціонуванням внутрішньофірмової ідеології на виробництві та полягає у створенні внутрішньофірмової системи цінностей учасників виробничих відносин і діяльності. Внутрішньофірмова ідеологія повинна слугувати, по-перше, забезпеченню організованості виробничого організму через актуалізацію його функцій, а по-друге, нейтралізації дисфункцій, забезпечуючи збереження даного організму, тобто фірми. Внутрішньофірмова ідеологія виконує роль необхідної умови функціонування фірми не тільки як виробничої одиниці, але й як соціальної цілісності, єдиного соціального організму безпосередньо або опосередковано пов'язаного з національно-культурними традиціями.
7. До провідних функцій внутрішньофірмової ідеології дисертант відносить забезпечення гомеорезу (динаміки зростання), гомеостазу (сталості) та протидії гомеоклазу (саморозпаду) фірми. Допоміжними функціями внутрішньофірмової ідеології визначені: а) сумісність, що оптимізує можливість взаємодії учасників виробничого процесу; б) регуляцію, що оптимізує зміни їх взаємозв'язку, спрямовані на збереження цього процесу; в) інформацію, що слугує трансформації вільних нереалізованих сутнісних сил або в новий структурний зв'язок (відносини), або у виробничу активність (діяльність); г) легітимацію, яка забезпечує визнання системи управління законною в очах сукупного працівника.
8. У структуру внутрішньофірмової ідеології входять ідеологічний об'єкт, ідеологічний суб'єкт, семантичні фільтри (соціалізація, контроль, продукт діяльності та ін.), комплекс денотатів, ідеологеми, набір концептів. Денотат є предметним значенням елементів виробничої діяльності, тобто, це можуть бути будь-які предмети, відносини, люди, але обумовлені на рівні своїх концептів як проблеми для функціонування формальної організації. Ідеологеми, пропущені крізь семантичний фільтр, будуть нести ідеологічному об'єкту зміст денотатів, тобто їх концепти. Набір концептів носить суб'єктивний характер і залежить від якості ідеологічного суб'єкта, розробників внутрішньофірмової ідеології у фірмі.
Структура внутрішньофірмової ідеології має подвійний характер: нормативний і змістовно-значеннєвий. Нормативний характер актуалізує значення ідеологічного суб'єкта: ідеологічний суб'єкт на основі виробничих завдань формує набір ідеологем, семантичних фільтрів, визначає комплекс денотатів, на які будуть впливати ідеологеми через семантичні фільтри. Змістовний характер структури внутрішньофірмової ідеології актуалізує значення ідеологічного об'єкта - учасника виробничих відносин і діяльності, який знаходить набір змістовно нових концептів. У цьому значенні внутрішньофірмова ідеологія, як і ідеологія макрорівня, служить додатковою причиною активності в об'ємі виробничих відносин і діяльності.
Таким чином, внутрішньофірмова ідеологія визначається як явище духовного походження, яке за сутністю є цілеспрямовано збуджене суб’єктом управління локалізоване семантичне поле, змістовно розгортається як сукупність процесів фільтрації інформації, що забезпечує певний технологічний рівень у досягненні стратегічної мети виробництва, має формалізовану та лабільну форми, структурно існує у об’єктивованій (корпоративній) та суб’єктивованій (індивідуалізованій) формах, стало захищаючи виробничі колективні інтереси, морфологічно оформлена на боці соціального організму фірми у вигляді системи корпоративних вимог до робітників, а у структурі особистості конституюється у вигляді її ціннісних орієнтацій, функціонально забезпечує гомеорез (зародження), гомеостаз (стале функціонування) або протидію гомеоклазу (саморозпаду) фірми; продуктом внутрішньофірмової ідеології є система внутрішньофірмових цінностей.
9. Умовами становлення внутрішньофірмової ідеології у виробничій сфері є: наявність ринкових відносин в економіці; практики різних типів управління виробництвом; сфери теоретичного знання. Проведене дослідження дозволило виділити такі чинники становлення внутрішньофірмової ідеології, що іманентно присутні у виробничих відносинах будь-якої фірми: наявність формальної організації; наявність виробничого колективу; наявність ідеологічного суб'єкта.
Функціональний аналіз довів, що вплив внутрішньофірмової ідеології на сукупного працівника детермінований об’єктивними умовами функціонування фірми та здійснюється як раціональним, так й ірраціональним шляхом. Однак об’єктивні умови мають знайти своє переломлення в суб’єктивній сфері. Без участі суб’єктивних факторів діяльність працівників фірми, як активність, спрямована на реалізацію цілей та цінностей внутрішньофірмової ідеології, не може здійснюватися та розвиватися.
10. Механізм впливу внутрішньофірмової ідеології на свідомість працівника містить в собі такі елементи, як: здоровий глузд, архетипи, ментальність, ціннісні орієнтири, ідеали, норми довіри та здійснюється через тексти (історія фірми, норми її внутрішнього життя, гімн, словник фірми – “сленг”, слогани тощо), символи (прапор, кольори та фірмовий знак продукції, музичний ряд внутрішньофірмових ритуалів, форма одягу, значки, ритуальні форми звертання), церемонії, демонстрація особистої вигоди для працівника.
Алгоритм впливу внутрішньофірмової ідеології на саморозгортання соціального організму фірми полягає, на нашу думку, в наступному: керівництво фірми активізує смисли певного спрямування, які утворюють семантичне поле, “дух фірми”, систему внутрішньофірмових цінностей, що спрямовує практичну поведінку працівників на виконання завдань та підтримання певного рівня відносин між учасниками виробництва. На основі колективної системи цінностей формується система норм поведінки сукупного працівника, яка санкціонується мораллю колективу. При цьому керівництво фірми впроваджує у її життя систему стимулів, що не повинна вступати у протиріччя з корпоративною мораллю.
Специфічною властивістю даного механізму є те, що у його дії зливаються в органічну рухому єдність об’єктивований інгредієнт, що діє на боці корпорації, та суб’єктивований, що діє на боці особистості, а також інтегруються у певну єдність формальні та неформальні відносини, що склались у даній організації.
11. Особливістю соціальної технології проектування внутрішньофірмової ідеології є те, що тип характеру духовних потреб працівника фірми визначається рівнем задіяних підструктур людського організму й змістом цих елементів. Чим більш високий тип характеру духовних потреб необхідно сформувати у суб'єкта, тим більше число рівнів його підструктур повинно бути підключене і тим прогресивніше повинні бути їхні елементи.
Для цілеспрямованого управління духовного життя суб'єкта було зроблено спробу розробити соціальну технологію оптимізації духовного феномена особистості, що дозволяла б у найкоротші терміни цілеспрямовано гармонізувати не тільки внутрішній світ працівника, але і приводити до єдиного знаменника життєдіяльність особистості і колективу.
Виходячи з результатів дослідження, автором запропоновано «Технологічну карту розробки внутрішньофірмової ідеології", що складається з таких етапів: вивчення генеральної мети виробництва; вивчення стратегічної цілі виробництва; порівняльний аналіз генеральної і стратегічної цілей; виявлення й аналіз комплексу денотатів; оцінка реального стану ідеологічного протистояння; вибір типу проектованої ідеології; розробка комплексу ідеологем; формування комплексу концептів; створення комплексу семантичних фільтрів: аналіз обраної сукупності ідеологем за структурою та цінністю, перевірка проектованої внутрішньофірмової ідеології на відповідність національним і загальнолюдським цінностям та цілісність; визначення критерію ефективності проектованої внутрішньофірмової ідеології; експертна оцінка проектованої внутрішньофірмової ідеології; визначення умов її реалізації; документальне оформлення проектованої внутрішньофірмової ідеології; розробка механізму реалізації, впровадження, контроль функціонування, корекція внутрішньофірмової ідеології.
12. Механізм видозміни внутрішньофірмової ідеології у структурі фірми зумовлений тим, що трансформація є особливою теоретичною і практичною операцією, суть якої полягає у виборі бажаного варіанта розвитку даного духовного явища.
При переході суб'єкта ринку з одного режиму функціонування в інший відбувається його розвиток. Вибір вектора розвитку є ядром стратегії визначення раціональності поведінки фірми на ринку. Рух фірми, як суб'єкта ринку, по лінії “загасаюче - еволюційне – коеволюційний розвиток” є оптимальним, що на практиці важко реалізувати у чистому вигляді. Основним правилом дії механізму трансформації внутрішньофірмової ідеології є розвиток сутнісних сил індивідуума і групи при планованій зміні типу характеру духовних потреб або змушеній зміні зовнішнього середовища підприємства.
Внутрішньофірмова ідеологія є фактором оптимізації трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві. Вона формує мотивацію праці, конструктивні світоглядні орієнтації, створює умови для діалогу виробника і споживача в умовах ринкових відносин, спонукає соціалізацію особистості, стабілізацію, демократизацію сучасного українського суспільства. Одночасно внутрішньофірмова ідеологія – це форма творчої активності мас знизу, продукт реального входження сукупного працівника у роль фактичного керівника виробничими процесами.
Автор не претендує на вичерпне висвітлення досліджуваної теми і вважає, що подальшої глибокої розробки вимагають такі питання: тенденції розвитку і соціальні перспективи феномена внутрішньофірмової ідеології; аналіз усього спектру застосування внутрішньофірмової ідеології у політичній, соціально-економічній та духовній сферах суспільного буття; змагальність та конкуренція на ринку світоглядних ідей та ідеологічних програм вітчизняних варіантів чи модифікацій внутрішньофірмової ідеології; більш глибоке з’ясування іманентних зв’язків внутрішньофірмової ідеології з іншими видами ідеологій (галузевими, державотворення, макрорівня, ліберальною, комуністичною та ін.).
Результати даного дослідження не тільки підтверджують існування внутрішньофірмової ідеології, як специфічного явища, семантичного за походженням, управлінського за призначенням, але, сподіваємось, ще й допомагають більш глибоко вивчити ідеологію як явище макрорівня, спонукають до детальнішого обґрунтування вибору типу ринкової моделі розвитку для України з метою стратегічного входження її в європейський та світовий ринки. |
