У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і здійснено нове методично-прикладне вирішення наукового завдання щодо удосконалення організаційно-економічного механізму внутрішньогосподарської структуризації підприємств харчової промисловості. Основні науково-практичні результати дослідження дозволили зробити наступні висновки: 1. На основі проведених досліджень уточнено структурну сутність промислових підприємств, як складних відкритих виробничо-організаційних систем. Відкритість підприємства як системи проявляється у необхідності постійного пошуку стійкого стану для розвитку, який визначається балансом між внутрішнім потенціалом і факторами зовнішнього середовища. Встановлено, що потенціал промислового підприємства формується внаслідок взаємодії його елементів (структурних підрозділів) та виражається величиною отриманого синергетичного (суперадитивного) ефекту за рахунок мінімізації витрат і втрачених можливостей. Доведено, що структурний аналіз підприємства як цілісного комплексу взаємодіючих елементів (підрозділів) дозволяє виявити скриті резерви збільшення його внутрішнього потенціалу. 2. Узагальнення наукових підходів щодо дослідження сутності та значення структурного аналізу дало можливість розкрити зміст поняття “внутрішньогосподарська структуризація”, під яким слід розуміти складний динамічний процес по створенню дієздатного підприємства на основі зміни його внутрішньої структури, складових елементів та їх взаємозв’язків. Встановлено, що сутність цього багатогранного процесу полягає в комплексному поєднанні функціонального, елементного та організаційно-економічного аспектів. 3. Існування підвищеної невизначеності зовнішнього середовища і проблем розвитку великих підприємств без втрати позитивного ефекту масштабного виробництва зумовило необхідність врахування цих факторів при проведенні структурних змін на підприємствах харчової промисловості. Результати досліджень засвідчують, що адекватною реакцією на дію вищезазначених факторів є проведення децентралізації повноважень і відповідальності на рівні структурних підрозділів підприємств. 4. Комплексний аналіз показників, що характеризують основні тенденції розвитку та ефективність господарювання підприємств в галузі харчової промисловості, як однієї з головних структуроутворюючих ланок промислового комплексу, виявив невідповідність їх внутрішньої структурної побудови макроекономічним умовам господарювання. 5. З метою раціоналізації внутрішньої структурної побудови підприємств харчової промисловості запропоновано розширити та активно застосовувати різні форми функціонування структурних підрозділів як центрів відповідальності. Результати вибіркової діагностики роботи структурних підрозділів підприємств харчової промисловості Житомирської області показали, що переважна їх більшість має статус центрів витрат, що свідчить про значну внутрішню централізацію підприємств. 6. Доведено, що прогресивними формами функціонування підрозділів підприємств є центри прибутку, доходів, інвестицій, а їх використання в практиці внутрішньогосподарського управління дозволить посилити мотивуючу функцію контролю в децентралізованих, наділених значним ступенем автономії структурних підрозділах, оскільки за таких умов результатами їх роботи стають не тільки витрати, але й отримані ними доходи, прибуток та здійснені капітальні вкладення. 7. Встановлено, що у забезпеченні ефективної роботи децентралізованих підрозділів підприємств харчової промисловості значну роль відіграє механізм формування їх прибутку, алгоритм визначення якого має особливості та відмінності щодо структурних підрозділів, які функціонують в формі центрів розрахункового і реального прибутку. 8. Запропоновано механізм визначення розрахункового прибутку структурних підрозділів підприємств, суть якого полягає в обрахунку доданих витрат виробництва підрозділу і коефіцієнта розподілу прибутку та введенні до алгоритму розрахунку коефіцієнта коригування прибутку, що дозволяє більш оптимально встановлювати залежність між фінансовим результатом підрозділу і його функціональною ефективністю. 9. Розроблено модель розподілу прибутку автономних структурних підрозділів–центрів реального прибутку та інвестицій в залежності від функцій, організаційних форм, внутрішніх і зовнішніх умов господарювання, що ґрунтується на диференційованому підході до визначення бази та механізму відрахувань в централізовані фонди підприємства; 10. Для удосконалення внутрішньої структуризації підприємств запропоновано концепцію “внутрішнього підприємництва”, що передбачає запровадження наступних елементів: внутрішньогосподарських договірних відносин; взаємодії підрозділів з ринком; посилення відповідальності на рівні підрозділів; трансфертного ціноутворення; внутрішніх розрахунків між підрозділами. 11. Розроблено дворівневу систему показників-індикаторів для оцінки результатів роботи структурних підрозділів та визначення ефективності внутрішньогосподарських перетворень підприємств харчової промисловості. |