У дисертації представлено узагальнення та аналіз даних щодо особливостей росту, фенології та репродукції клонів плюсових дерев сосни звичайної та їх потомств. Виявлено певні закономірності успадкування ознак потомством. 1. Зі збільшенням віку варіювання ростових показників у потомств клонів плюсових дерев сосни звичайної зменшується вдвічі. Однойменні та одновікові сібсові родини, які ростуть на різних ділянках випробних культур, мають суттєву різницю за середніми висотою та річними приростами за висотою, за середнім діаметром відмінності не суттєві. Коефіцієнт успадкування h2 для ознак росту сібсів становив від 0,15 до 0,24, для клонів Н2 в середньому дорівнював 0,4 як за висотою, так і за діаметром. Суттєва різниця між клонами та потомствами за розмірами пагонів і бруньок, кількістю бруньок на гілці, охвоєністю пагонів відсутня. 2. Частка дерев зі стовбурами без вад серед напівсібсів на різних ділянках випробних культур 14-річного віку коливалася від 49 до 61%. Найбільш поширеною вадою стовбурів є кривизна (12–14%), менша частка дерев – з пасинками, з декількома вадами та двійчатками. Сібсові потомства мали на 4–8% кращу якість стовбурів, ніж потомства від вільного запилення. Це свідчить про вплив батьків–запилювачів на прояв ознаки прямизни стовбура у потомстві. Отже, підбором запилювачів при проведенні спрямованих схрещувань доцільно вести селекцію за якісними показниками дерев. 3. Материнський і батьківський генотипи суттєво впливають на початок вегетації потомства. Крім того, початок росту верхівкових пагонів залежить від погодних умов як поточного, так й попереднього років. Різниця у початку вивільнення пучків хвої від брунькових лусок у клонів відбувається з інтервалом у 1–5 діб. Інтенсивність цього процесу у дерев різна, різке прискорення росту хвої спостерігається після закінчення льоту пилку. Здатність до вторинного приросту пагонів у сосни звичайної є генетично обумовленою. Іншими факторами, що спричиняють вторинний приріст, є поєднання нестачі вологи впродовж квітня–травня та високих літніх температур повітря. Виділено 3 типи прояву вторинного росту пагонів, а саме – приріст „свічкою”, „кущем” та „напівкущем”. 4. Розміри хвої обумовлені як генетично, так і впливом зовнішніх чинників. Коефіцієнт успадкування Н2 довжини хвої для клонів коливається від 0,43 до 0,53, ширини – 0,51–0,64, товщини – 0,56–0,80, маси – 0,35–0,65; для потомства h2 коливається в межах 0,20–0,56. Потомства різних запилювачів за довжиною, шириною, масою хвої істотно відрізняються між собою, в F2 різниця нівелюється. Трихвойні пучки у клонів і потомств сосни утворюються без певної приуроченості до місця розташування пагонів у кроні, хоча найбільше їх трапляється на головному пагоні. Відмічено тенденцію до генетичної обумовленості цієї ознаки, а також залежності її прояву від віку щепи. 5. Серед анатомічних показників хвої селекційно значущими ознаками є кількість смоляних ходів (Н2=0,70), розмір смоляних ходів (Н2=0,64), товщина епідермального шару (Н2=0,58). Відмічено вплив запилювача на успадкування цих ознак в F1, а товщини епідермісу – навіть у F2. Встановлено, що третій провідний пучок у центральному циліндрі в недорозвиненому або слабо диференційованому стані трапляється в частини дерев усіх досліджених клонів і сібсових родин. Виділено три групи дерев за варіацією сформованості та розміщення третього провідного пучка у центральному циліндрі хвоїнки. 6. Клони і потомства за розмірами пилкових зерен суттєво не відрізняються. Аномально великі та дрібні пилкові зерна, а також такі, що мають 1,3,4 або 2 не- дорозвинених повітряних мішки трапляються у половині клонів і родин у невеликій кількості (1–10%). Життєздатність пилку клонів і сібсів є високою і становить у середньому 84,7%. Клони та їх потомства різняться за інтенсивністю росту пилкових трубок, за особливостями росту яких виділено 6 груп. За наявністю та різновидом аномальних мікроспор, інтенсивністю росту та особливостями пилкових трубок доцільно класифікувати та ідентифікувати певні клони або їх родини. 7. Більшість клонів та їх потомств мають високий вміст крохмалю у пилкових зернах. Цей показник позитивно корелює з енергією проростання пилку (r=0,48). Прижиттєва кислотність рН+ пилкових зерен сягає 5–6. Зібраний на початку „цвітіння” пилок має переважно кислу реакцію, а в період завершення – близький до нейтрального. 8. Встановлено мінливість клонів і потомств за забарвленням мікростробілів. Співвідношення дерев за кольором пиляків у потомстві дерева з червоним () кольором становить 4:5:1 (жовта : перехідна : червона форми). Різниці в інтенсивності росту пилкових трубок жовто- та червонопилякової форм сосни не виявлено. 9. Більшість дерев потомств у віці 16–18 років виявили себе як двостатеві (60–70%), серед решти – частка дерев лише з шишками та лише з мікростробілами становить, відповідно, 8–10 та 7–8. Не мали ознак репродукції 20–30% дерев. За інтенсивністю утворення мікростробілів, макростробілів та віком вступу дерев у чоловічу репродукцію насіннєві родини подібні до материнських клонів. 10. У маловрожайний рік середня кількість шишок на одне щеплене дерево виявилася майже у 12 разів більшою, ніж у сібсових дерев того ж самого віку. У врожайний рік всі клони мають найвищий бал насіннєвої продуктивності, а серед сібсів – лише 13% родин. Середня кількість виповненого насіння у врожайний рік у клонів становить 31, сібсів – 21, а у маловрожайний рік, відповідно, – 13 і 7 штук. 11. Однойменні сібсові родини з різних ділянок випробних культур виявилися подібними за кількістю дерев з ознаками жіночої репродукції, інтенсивністю утворення мікростробілів, але мало подібними між собою за середньою кількістю шишок на дерево, кількістю фертильних лусок і виповненого насіння в шишці. Встановлена певна залежність між кількістю шишок і діаметром дерева (r=0,5), що свідчить про різний ступінь реалізації репродуктивного потенціалу споріднених особин. 12. Мінливість за розмірами шишок і насіння є низькою або середньою. Коефіцієнт успадкування Н2 довжини шишок у клонів коливається у межах від 0,38 до 0,62, ширини – від 0,20 до 0,80, форми – від 0,71 до 0,79, маси від 0,44 до 0,73, виходу насіння із шишок – від 0,22 до 0,78, числа насінних лусок – від 0,33 до 0,67, довжини насінини з крилаткою – 0,50, ширини крилатки – 0,41. 13. Успадкування якісних показників шишок і насіння (тип забарвлення, особливості будови) у сібсовому потомстві має полігенний характер і незалежний розподіл. Майже кожне шосте дерево певною мірою за ознаками шишок або насіння подібне до запилювача, половина дерев у сібсових родинах мають проміжний тип прояву ознаки. 14. Дослідження відібраних плюсових дерев сосни звичайної слід проводити комплексно. Особливості репродукції плюсових дерев доцільно оцінювати лише в плантаційних умовах. Для визначення напрямів подальшого використання таких дерев необхідна інформація про вік вступу у репродуктивну стадію та динаміку інтенсивності репродукції протягом не менше, ніж п’яти років. Бажаною є також наявність інформації щодо забарвлення мікро– та макростробілів, шишок і насіння, їх розміру, форми, маси, виповненості, показник стабільності розміру річних осьових приростів, кут відгалуження гілок, тривалість життя хвої, які слід заносити до паспортів плюсових дерев, щоб уникнути помилок при створенні нових клонових плантацій. 15. При відборі клонів для створення КНП слід диференційовано використовувати потенціал плюсових дерев, які за результатами випробування їх потомства мають переваги за певними ознаками. Плантаційні культури певного цільового призначення необхідно створювати садивним матеріалом, вирощеним з насіння таких КНП |
