1. Визначено розподіл атомів металів та кисню на поверхні та в приповерхневому шарі сплавів TiFe, TiFe2, TiFe1.1V0.9 за допомогою методу рентгенівської фотоелектронної спектроскопії Показано, що поверхні цих сплавів збагачені залізом, найбільша кількість якого притаманна TiFe2. Встановлено, що кисень на поверхні сплавів перебуває в трьох різних станах (фізично адсорбований, хемосорбований та у вигляді твердого розчину в кристалічній решітці). 2. Наявність на поверхні TiFe2 великої кількості заліза (Fe:Ti = 17:1) і хімічно зв’язаного кисню є однією з причин відсутності взаємодії цієї ІМС з воднем. Легування ванадієм інтерметаліду TiFe2 (сплав TiFe1.1V0.9) сприяє поглинанню водню внаслідок перерозподілу атомів елементів на поверхні зразка (зменшення концентрації заліза і кисню) та збільшення параметрів кристалічної решітки. 3. Досліджено катодну і анодну поведінку в 30% розчині KOH інтерметалідів і сплавів TiFe, TiFe2, TiFe1.1V0.9, TiFe0.9V0.1, Mg2Ni, MgNi2 та Mg2Ni з поверхневим шаром гідриду b-Mg2NiH4 методом поляризаційних кривих Встановлено співпадання прямого і зворотного ходу катодної поляризаційної кривої для металів, інтерметалідів і сплавів Fe, TiFe2, MgNi2, які в газовій фазі з воднем не взаємодіють. Це свідчить про відсутність будь-яких змін хімічного складу поверхні електродів при її контакті з атомарним воднем. 4. Показано, що наявність гістерезису на катодній поляризаційній кривій для матеріалів, що взаємодіють з воднем у газовій фазі – Ti, TiFe, TiFe1.1V0.9 та Mg2Ni, – є результатом утворення на їхній поверхні шару гідриду. 5. Результати електрохімічних досліджень Mg2Ni, MgNi2 та Mg2Ni з поверхневим шаром гідриду b-Mg2NiH4 пояснено на основі даних з розподілу елементів на поверхні вказаних інтерметалідів, отриманих методом Оже-електронної спектроскопії. 6. На прикладі досліджених сплавів (TiFe, TiFe2, TiFe1.1V0.9, Mg2Ni та MgNi2) показано можливість використання методів електрохімічної кінетики для підтвердження або спростування наявності взаємодії з воднем для сплавів різного типу. 7. Показано можливість створення композиційних матеріалів типу пористого метало-матричного гідриду на основі магнію і його інтерметаліду Mg2Ni з прийнятними воднесорбційними характеристиками (питома воднеємність магнієвого композиту становить 6% мас.). |