Анотація до роботи:

Карасьов І.В. Вплив адренореактивності організму на патогенез ренальних дисфункцій після термічного ушкодження шкіри.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія.– Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено розшифровці структурно-метаболічних порушень в різних відділах нефрону при ренальних дисфункціях після опіків шкіри. Встановлені значимі відміни адаптаційних функціональних реакцій нефронів у тварин із зміненою реактивністю, які до 14-ї доби характеризувалися надмірним і тривалим підвищенням екскреції натрію і води, в результаті чого розвивалася гіпонатріємія, причому у гіперреактивних щурів переважало ушкодження проксимального, а у гіпореактивних – дистального канальця нефрону. Порушення осморозводящої і осмоконцентруючої функцій нефронів і запальневий процес в нирках через 1 місяць після травми у тварин із зміненою реактивністю зберігалися внаслідок недостатності цитоплазматичного і/чи мітохондріального енергоутворення, низьких функціональних резервів нефронів і змін інтерцитокінової взаємодії.

Уявлення про патогенез функціональних порушень нирок при термічній травмі шкіри до нашого часу залишаються обмеженими. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової задачі з встановлення впливу адренореактивності і цитокінової реакції організму на патогенетичні механізми ренальних дисфункцій, що в перспективі дозволить індивідуалізувати тактику лікування хворих з постопіковою нефропатією.

1. Специфічність внутрішньоклітинних рецептор-опосередкованих реакцій тромбоцитів у тварин з різним станом адренореактивності визначається активністю фосфодіестераз, взаємовідношенням аденілатциклазної і фосфоінозитолової сигнальних систем та віддзеркалюється на функціональній активності клітин.

2. Використання функціональних навантажувальних проб у тварин з різною адренореактивністю дозволило виявити особливості адаптаційних реакцій нирок, спрямованих на підтримку водно-електролітного гомеостазу. У гіперреактивних тварин при водному навантаженні канальцева реабсорбція натрію була вищою у порівнянні з нормо- і гіпореактивними; у гіпореактивних тварин при водній депривації істотно зростала реабсорбція осмотично вільної води в петлі Генле.

3. Протягом двох тижнів після термічної травми у тварин із зміненою реактивністю при водному навантаженні адаптаційна реакція нефронів характеризувалася надмірним і тривалим підвищенням екскреції натрію і води, в результаті чого розвивалася гіпонатріємія. Зіставлення результатів водної депривації і глюкозного навантаження дозволило встановити, що у гіперреактивних щурів переважало ушкодження проксимального, а у гіпореактивних – дистального канальця нефрону.

4. Через 1 місяць після травми у тварин зберігалися порушення осморозводящої і осмоконцентруючої функцій нирок. Використання навантажувальних проб підтвердило швидке відновлення адаптаційних резервів у нормореактивних тварин внаслідок адекватного енергозабезпечення транспортних і біосинтетичних процесів в епітеліоцитах канальців нефрону. У тварин із зміненою реактивністю порушення цитоплазматичного і/чи мітохондріального енергоутворення визначали низьку резервну потужність функцій проксимальних і дистальних канальців нефрону.

5. У нормореактивних тварин максимальний приріст рівня прозапальневих цитокінів (ІЛ-1b, ФНПa і ІЛ-6) спостерігався через 24 години після опіку шкіри; до кінця місяця запальнево-репаративна реакція в нирках завершувалася під впливом ІЛ-4. У щурів із зміненою реактивністю мали місце два піки гіперпродукції цитокінів: прозапальневих – на 1-у і 7-у добу, а ІЛ-4 – на 3-у добу.

6. До кінця 1 місяця після термічної травми шкіри хронізація запалення і альтерація нефронів обумовлені відмінами інтерцитокінової взаємодії: у гіперреактивних тварин високий рівень ІЛ-1b, індукував підвищення рівня ФНПa (r=+0,812), що стимулювало синтез ІЛ-6 (r=+0,723), який не гальмував продукцію ІЛ-1b (r=-0,074); у гіпореактивних щурів ІЛ-1b активував продукцію ІЛ-6 (r=+0,973), який знижував рівень ФНПa (r=-0,600), що сприяло підвищенню вмісту ІЛ-1b (r=-0,695).

Публікації автора:

1. Баринов Е.Ф., Карасьов І.В. Патофізіологія постопікової нефропатії // Буковинський медичний вісник.– 2004.– № 3.– С. 144-148 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати роботи з вивчення функціональних порушень нефронів).

2. Баринов Е.Ф., Карасьов І.В. Вплив цитокінів на функцію канальців нефрону в ранній термін після термічної травми шкіри // Галицький лікарський вісник.– 2004.– Т.11, № 3.– С. 13-16 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані зміни рівня цитокінів і парціальних функцій нирок).

3. Баринов Э.Ф., Карасев И.В., Баринов А.Э. Ренальные дисфункции при термической травме кожи у крыс // Вестник неотложной и восстановительной медицины.– 2004.– № 1.– С. 128-131 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, написаний фрагмент роботи з вивчення функціонального стану нирок).

4. Баринов Э.Ф., Карасев И.В. Почка – мишень цитокинового каскада при системном воспалительном ответе // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2004.– № 2.– С. 34-35 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, написаний фрагмент роботи з вивчення функціональних порушень нефронів).

5. Баринов Э.Ф., Карасев И.В. Транспорт ионов в проксимальных канальцах нефронов у крыс после термического повреждения // Таврический медико-биологический весник.– 2004.– Т.7, № 4.– С. 234-236 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати функціонального стану проксимальних канальців нефронів).

6. Баринов Э.Ф., Карасев И.В. Регуляция воспаления в отдаленные сроки после ожога кожи // Вестник неотложной и восстановительной медицины.– 2004.– № 3.– С. 553-556 (автором особисто виконані експерименти, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати вивчення парціальних функцій нирок).

7. Баринов Э.Ф., Карасев И.В. Локализация повреждения в канальцах нефрона при термической травме кожи // Архив клин. и эксп. мед.– 2004.– Т.13, № 1.– С. 111-114 (автором особисто виконані функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати вивчення парціальних функцій нирок).

8. Карасьов І.В. Вплив термічної травми шкіри на функції нирок // Львівський медичний часопис: Acta Medica Leopoliensia.– 2004.– Т.10, № 3-4.– С. 76-82.

9. Карасьов І.В. Волюморегуляція при термічній травмі шкіри // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.– 2004.– №3.– С. 51-58.

10. Карасев И.В. Адаптационные реакции почек при различной реактивности организма // Травма.– 2004.– № 4.– С. 368-373.

11. Баринов Е.Ф., Карасьов І.В., Барінов О.Е. Роль цитокінів у патогенезі нефропатії при термічній травмі шкіри // Клінічна та експериментальна патологія.– 2004.– Т.3, № 2.– С. 426-427 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, описані результати).

12. Карасев И.В. Функциональный ответ на нагрузку нефронов интактных животных с измененной реактивностью организма // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. Наук. праць.– Київ-Луганськ-Харків, 2002.– Вип. 7 (46).– С. 23-27.

13. Баринов Э.Ф., Карасев И.В. Оценка адренореактивности организма в условиях in vitro // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. Наук. праць.– Київ-Луганськ-Харків, 2003.– Вип. 1 (47).– С. 19-23 (автором особисто проведено дослідження агрегації тромбоцитів, статистична обробка отриманих даних).

14. Баринов Е.Ф., Карасьов І.В. Адренореактивність та інтерцитокінові зв’язки при термічній травмі шкіри // Установчий з’їзд Українського товариства клітинної біології.– Львів, 2004.– С. 212 (автором особисто проведено дослідження агрегації тромбоцитів, виконані експерименти, статистична обробка та аналіз отриманих даних).

15. Баринов Е.Ф., Карасьов І.В. Морфофункціональний стан нирок тварин після важкої термічної травми шкіри // Карповські читання: мат. I Всеукраїнської наукової конференції.– Дніпропетровськ, 2004.– С. 6 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження нирок, статистична обробка та аналіз отриманих даних).

16. Баринов Е.Ф., Карасьов І.В. Репаративні процеси в проксимальних канальцях нефронів після термічної травми шкіри // Гістологія на сучасному етапі розвитку: Мат. наук.-практич. конф.– Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.– С.4-5 (автором особисто виконані експерименти, статистична обробка та аналіз отриманих даних).

17. Баринов Э.Ф., Карасёв И.В. Патогенез постожоговой нефропатии // Дизрегуляционная патология органов и систем (экспериментальная и клиническая патофизиология): Тезисы докл. III Российского Когресса по патофизиологии.– М., 2004.– С. 119 (автором особисто виконані експерименти, функціональні дослідження нирок, статистична обробка та аналіз отриманих даних).