Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Сільськогосподарські меліорації


Сидоренко Віталій Пилипович. Вплив агротехнічних прийомів на продуктивність соняшнику у післяукісному посіві при зрошенні : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.02 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2006. — 162арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 125-143.



Анотація до роботи:

Сидоренко В.П. Вплив агротехнічних прийомів на продуктивність соняшнику у післяукісному посіві при зрошенні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

У польових дослідах, проведених на полях ЗАТ ім. Шевченка Генічеського району Херсонської області, виявлено вплив агротехнічних заходів, що вивчались у досліді, на біометричні показники рослин, фізичні властивості та поживний режим ґрунту, врожайність і якість насіння соняшнику, раціональність використання води та структуру водоспоживання у післяукісних посівах культури. Проведено економічну та енергетичну оцінку технологій вирощування соняшнику в післяукісному посіві. Розраховано математичну модель отримання оптимального врожаю скоростиглого гібриду соняшнику Візит в післяукісному посіві. За умови розміщення скоростиглих гібридів соняшнику у зрошуваних сівозмінах у післяукісних посівах рекомендується у якості основного обробітку ґрунту застосовувати комбінований обробіток ґрунту на глибину 14-16 см. Оптимальною нормою мінеральних добрив з точки зору економічної та енергетичної ефективності є N30P45. Сівбу соняшнику слід проводити з шириною міжряддя 45 см з розрахунку формування до збирання врожаю густоту стояння рослин у посіві 80 тис./га.

1. Скоростиглий гібрид соняшнику Візит за рахунок своєї біологічної пластичності може успішно вирощуватись у сівозмінах півдня України в пізніх проміжних посівах після ярих сумішок на зелений корм, забезпечуючи високі та стабільні врожаї, даючи господарствам можливість отримувати додаткові прибутки. Крім того, позитивним є той факт, що пізні післяукісні посіви соняшнику дають можливість господарствам високоефективно використовувати зрошувальні землі і виконують певну ґрунтозахисну роль.

2. Застосування полицевого основного обробітку ґрунту на глибину 20-22 см протягом усього періоду вегетації соняшнику забезпечувало найбільш сприятливі для культури показники щільності складення (1,28-1,37 /см3), шпаруватості (51,8-48,2 %) та водопроникності (961-1125 м3/га за годину) 0-30 см шару ґрунту. Внесення азотних і фосфорних добрив сприяло збільшенню запасів рухомих форм азоту та фосфору в ґрунті. На ділянках із внесенням добрив запаси елементів живлення витрачались інтенсивніше, ніж на неудобрених, за рахунок поглинання їх більш розвиненими рослинами. Запаси нітратів найбільш інтенсивно зменшувались протягом періоду “сходи – цвітіння”, рухомого фосфору й обмінного калію – у період “цвітіння – фізіологічна стиглість”.

3. Період вегетації (від сходів до фізіологічної стиглості) на ділянках без добрив, залежно від густоти стояння рослин, складав 86-87 днів. За умови внесення добрив нормою N30P45 він збільшувався на 1-2, а нормою N60P90 – на 2-3 дні. Добрива і загущення посіву впливали в більшій мірі на висоту рослин соняшнику та діаметр його кошику, спосіб основного обробітку ґрунту та ширина міжряддя посіву практично не впливали на дані показники. Динаміка наростання листкової поверхні та біомаси рослин соняшнику протягом усього періоду вегетації значно залежали від фону живлення та загущення посіву. Покращення поживного режиму ґрунту дозволило рослинам формувати більшу асиміляційну поверхню, позитивним чином впливаючи на динаміку накопичення біомаси посівами соняшнику.

4. Серед досліджуваних факторів найбільший вплив на рівень врожаю культури мав фон живлення. Прибавки врожаю за умови внесення добрив досягали 47,5-59,5% порівняно з неудобреним контролем. Кращим серед досліджуваних способів обробітку ґрунту показав себе полицевий, що забезпечив урожайність соняшнику на 12,6 та 2,1% вищу, ніж відповідно безполицевий та комбінований. Зменшення ширини міжряддя з 70 до 45 см позитивно вплинуло на урожайності соняшнику: за сівби з міжряддям 45 см , вона в середньому, склала 24,3 ц/га, що вище ніж за сівби з міжряддям 70 см на 15,1%. Оптимальною густотою стояння для післяукісного посіву скоростиглого гібриду соняшнику Візит виявилась 80 тисяч рослин/га. Максимальний урожай – 32,3 ц/га у післяукісному посіві соняшнику було зафіксовано за сівби соняшнику після проведення полицевого обробітку ґрунту на 20-22 см на фоні внесення мінеральних добрив нормою N60P90 з шириною міжряддя 45 см та густотою стояння рослин у посіві 80 тис./га.

5. Вміст олії у насінні соняшнику змінювався залежно від співвідношення факторів від 46,8 до 52,6%. Кращим способом основного обробітку ґрунту щодо впливу на даний показник виявився безполицевий обробіток на 20-22 см. За умови внесення добрив вміст олії зменшувався, в середньому по досліду, на 4,6-7,3%. Зменшення ширини міжряддя з 70 до 45 см сприяло збільшенню цього показника на 3,4%. Збільшення густоти стояння рослин у посіві, навпаки - зменшувало вміст олії на 3,0-8,4%.

6. Для формування врожаю насіння у межах від 13,3 до 32,3 ц/га пізні післяукісні посіви соняшнику загалом потребували від 3016 до 3210 м3/га води. В структурі загального водоспоживання пізніх післяукісних посівів соняшнику, в середньому за три роки, на частку опадів припадало 37,2%, зрошення – 39,4, а ґрунтової вологи – 23,4%. Коефіцієнт водоспоживання соняшника в пізньому післяукісному посіві залежно від урожаю коливався в межах від 114,2 до 233,2 м3/ц. Застосування мінеральних добрив та полицевого обробітку ґрунту зменшувало витрати води на формування одиниці врожаю, а загущення посівів до оптимальної величини також позитивно впливає на ефективність використання поливної води.

7. Кількість витраченої енергії на вирощування соняшнику в пізньому післяукісному посіві, залежно від досліджуваних факторів, коливалась у межах від 17,54 до 29,34 Гдж/га. При цьому кількість накопиченої енергії змінювалась у межах від 23,83 до 56,61 Гдж/га. Максимальна величина коефіцієнта енергетичної ефективності вирощування соняшнику (2,16) зафіксована за сівби його з розрахунку 80 тисяч рослин/га з шириною міжряддя 45 см після комбінованого основного обробітку ґрунту на фоні внесення добрив нормою N30P45.

8. Розрахунки показників економічної ефективності свідчать про доцільність вирощування скоростиглих гібридів соняшнику у пізньому післяукісному посіві. Оптимальною з економічної точки зору комбінацією є сівба соняшнику з розрахунку 80 тисяч рослин/га з шириною міжряддя 45 см після комбінованого основного обробітку ґрунту на фоні внесення добрив нормою N30P45, де було отримано високий прибуток – 1598,4 грн/га за рівня рентабельності – 131,7%, та найменша собівартість вирощеної продукції – 41,0 грн/ц.

9. При розміщенні скоростиглих гібридів соняшнику у зрошуваних сівозмінах у пізніх післяукісних посівах рекомендуємо у якості основного обробітку ґрунту застосовувати комбінований обробіток грунту на глибину 14-16 см агрегатами типу АКШ-3,6. Мінеральні добрива вносити нормою N30P45. Сівбу соняшнику слід проводити з шириною міжряддя 45 см з розрахунку формування до збирання врожаю густоту стояння рослин у посіві 80 тис./га.

Публікації автора:

1. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Сидоренко В.П., Каплін О.О. Вплив основного обробітку грунту, мінеральних добрив, ширини міжряддя та густоти стояння рослин на урожай соняшнику в пізньому післяукісному посіві// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип. 40. - С. 3-11. (Частка авторства 70% - проведення дослідів, статистична обробка та аналіз даних)

2. Лазер П.Н., Сидоренко В.П., Каплін О.О. Зміна структури водоспоживання та урожаю соняшнику під впливом агротехнічних прийомів його вирощування в умовах півдня України при зрошенні// Матеріали міжнародної науково-методичної конференції, “Нормування в зрошуваному землеробстві”. - Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип. 41. - С. 21-30. (Частка авторства 80% - проведення розрахунків, аналіз даних).

3. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Сидоренко В.П., Каплін О.О. Якість насіння соняшнику та збір жиру у пізньому післяукісному посіві при зрошенні// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2005. - Вип. 42. - С. 15-23. (Частка авторства 80% - математична обробка, аналіз даних)

4. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Сидоренко В.П., Каплін О.О. Економічна й енергетична ефективність вирощування скоростиглого гібриду соняшнику Візит у пізніх післяукісних посівах при зрошенні// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. - Херсон: Айлант, 2006. - Вип. 43. - С. 3-10. (Частка авторства 75% - проведення розрахунків, аналіз їх результатів).

5. Каплін О.О., Сидоренко В.П. Удобрення соняшнику.// Методичні рекомендації по ефективному використанні добрив. – Херсон: ”Айлант”, 2005. – С. 15-16.

6. Філіп’єв І.Д., Гамаюнова В.В., Каплін О.О., Сидоренко В.П. Добрива.// Методичні вказівки з особливостей використання зрошуваних земель Херсонської області.// Методичні вказівки. – Херсон: ”Айлант”, 2006. - С. 9-13.