Анотація до роботи:

Бондаренко М.П. Вплив агротехнічних прийомів на урожайність і якість насіння соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2003.

Для умов північно-східного регіону України за адаптивними властивостями виділено найбільш продуктивні сорти і гібриди соняшнику із групи ультраранніх – сорт Прометей і гібрид Кий; ранньостиглих – гібриди Ковчег, Світоч, і Одеський 122; середньоранніх – сорти Слобожанський, Білонасіннєвий і гібриди Одеський 123, Ной, Еней; середньостиглих – сорт Лідер. Рекомендовано мінімальний передпосівний обробіток ґрунту, що включає ранньовесняне боронування важкими боронами в два сліди з наступною передпосівною культивацією. Оптимальні норми удобрення – гною – 20-40 т/ га; мінеральних добрив – N₃₀P₃₀K₃₀ при підживленні – N₁₀P₁₀K₁₀. Кращим строком сівби соняшнику є сівба через 10 днів після сівби ранніх ярих зернових культур, глибина загортання насіння 4-5 см, а ширина міжрядь 45-30 см при густоті стояння рослин 60 тис./га. Виявлено позитивну дію застосування мульчі після появи сходів. Встановлена ефективна дія десикації при внесенні реглону (1,5 л/га) в поєднанні з 20 кг/га аміачної селітри в фазу побуріння 50% кошиків.

Запропонована удосконалена технологія вирощування соняшнику в умовах регіону забезпечує отримання високих врожаїв при зменшенні собівартості продукції на 23,6% в порівнянні з загальноприйнятою технологією.

1. В північно-східному регіоні України найбільш продуктивні сорти і гібриди соняшнику із групи ультраранніх – гібрид Кий і сорт Прометей; із ранньостиглих – гібриди Ковчег, Світоч і Одеський 122; із середньоранніх – сорти Слобожанський, Білонасіннєвий і гібриди Одеський 123, Ной, Еней; із середньостиглих – сорт Лідер.

2. Встановлено, що рівень ураженості хворобами значною мірою обумовлюється погодними умовами протягом вегетації соняшнику. Виділені гібриди з підвищеною стійкістю до ураження гнилями (сірою і білою) Світоч, Сівер і Одеський 128, а гібриди Візит та Атаман виявилися найбільш чутливими до цих хвороб.

3. Стабільно високий рівень урожайності соняшнику забезпечує передпосівний обробіток ґрунту, що включає ранньовесняне боронування важкими боронами в два сліди з наступною передпосівною культивацією.

4. Встановлено, що оптимальною системою удобрення соняшнику в умовах регіону є внесення гною в дозі 20-40 т/ га (прибавка урожайності 3,1-8,7 ц/га); повного мінерального добрива в дозі N₃₀P₃₀K₃₀ (3,1-9,7 ц/га); підживлення ( N₁₀P₁₀K₁₀) у фазі 4-5 листочків (2,3-5,2 ц/га). Зміна співвідношення діючої речовини в сторону збільшення азоту не вплинула позитивно на ріст урожайності.

5. Найбільша ефективність ґрунтового гербіциду харнес (3,0 л/га) спостерігалась при внесенні повного мінерального добрива N₃₀P₃₀K₃₀ під культивацію.

6. Виявлено, що підживлення на посівах соняшнику, як без гербіциду, так і з його внесенням, сприяє зростанню олійності від 0,7 до 2,1%, а збільшення дози азоту – росту вмісту протеїну в насінні на 0,6-1,5%. Застосування мінеральних добрив на фоні ґрунтових гербіцидів забезпечує збільшення збору олії на 1,4-4, 7 ц/га.

7. Для умов регіону ранні строки сівби соняшнику забезпечують урожайність на рівні оптимальних, пізні ж призводять до зниження урожайності, в залежності від глибини загортання насіння, на 0,5-3,1 ц/га. Оптимальним строком сівби соняшнику в умовах регіону є сівба через 10 днів після ранніх ярих зернових культур.

8. Оптимальною глибиною загортання насіння, незалежно від строків сівби, є 4 -5 см. Зменшення її до 2-3 см, як і збільшення до 6-7 см, призводить часто до зниження урожайності на 1,5-4,9 ц/га.

9. Звуження міжрядь з 70 до 45 см і навіть 30 см при густоті стояння рослин - 60–80 тис./га сприяє зростанню врожайності насіння соняшнику на 2,2-4,1 ц/га. Зменшення ширини міжрядь до 15 см забезпечує в більшості років таку ж врожайність як посіви при міжрядді 70 см.

10. Встановлено позитивну дію на урожайність соняшнику застосування мульчі в такі строки: після сівби (приріст урожайності 0,9-3,5 ц/га); після появи сходів (1,8- 5,4 ц/га).

11. Виявлена висока ефективність десикації при зменшенні норми внесення реглону до 1,5 л/га в поєднанні з 20 кг/га аміачної селітри при побурінні 50% кошиків.

Публікації автора:

1. Бондаренко М.П. Вплив систем удобрення і захисту рослин на врожайність соняшнику в умовах північно-східного Лісостепу //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-К., 2001.- Вип. 3.- С.38-40.

2. Бондаренко М.П., Коритник В.М., Письменний А.Г., Костюра Л.І. Ефективність органічних добрив при застосуванні їх під соняшник у зв’язку із системами захисту та реакцією гібридів на добрива //Вісник Сумського ДАУ. - 2001. - Вип. 5.-С.102-104. (Планування дослідів здобувачем, отримання результатів, узагальнення, написання статті).

3. Коритник В.М., Бондаренко М.П., Письменний А.Г. Визначення оптимальної густоти стояння рослин в залежності від групи стиглості гібридів, строків сівби, ширини міжрядь та частки вкладу цих факторів у формуванні врожаю соняшнику в північно-східному регіоні України //Бюлетень Інституту зернового господарства УААН.- Дніпропетровськ, 2001. - №17.- С.62-64. (Планування дослідів здобувачем, отримання результатів, узагальнення, написання статті).

4. Бондаренко М.П.,Коритник В.М., Письменний А.Г., Тараненко Н.В., Серпокрил Ю.І. Ураженість хворобами і продуктивність соняшнику за різних систем удобрення //Захист рослин. - К., 2002. - №3. - С. 6-7. (Планування дослідів здобувачем, отримання результатів, узагальнення, написання статті).

5. Бондаренко М.П. Підбір високопродуктивних сортів соняшнику для вирощування насіння в північно-східному Лісостепу //Селекція і насінництво. – 2002.-Вип. 86. - С. 236-241.

6. Ткаліч І.Д., Бондаренко М.П., Письменний А.Г. Вплив мульчування на урожайність та якість насіння соняшнику //Хранение и переработка зерна. - 2002. - №11. - С.22-23. (Планування дослідів здобувачем, узагальнення результатів, написання статті).