1. Теоретичне дослідження проблеми агресивності розкриває цілу низку проблем та суперечностей, пов’язаних з розумінням суті даного явища і з його визначенням. Розмаїття тлумачень та дефініцій показує, що «агресія» - синтетичне утворення, структурно-функціональними складовими якого є тривожність, конфліктність та деструктивна дія. Наявність цих трьох елементів у суб’єкта в сукупності дозволяє з впевненістю стверджувати, що йому притаманна агресивність. 2. Базуючись на теорії акцентуйованих рис характеру у підлітковому віці А. Е. Лічко у співставленні з поглядами інших дослідників даної проблеми (К. Леонгарда, П. Б. Ганнушкіна, Р. Е. Сухаревої, О. В. Кебрікова) розкрито визначальні ознаки типології цих рис. 3. Створено цілісну систему діагностики акцентуацій характеру і агресивності у підлітковому віці, яка включила відповідні існуючі та самостійно розроблені, авторські методики. 4. За допомогою застосування психодіагностичних методик і математичного опрацювання емпіричного матеріалу доведена наявність впливу акцентуацій характеру особистості на її агресивність в підлітковому віці: кожен тип акцентуації характеру підлітка сприяє певним проявам його агресивності. 5. На основі показників агресивності та ворожості, одержаних психодіагностичними методами, досліджувані підлітки з різними типами акцентуацій характеру поділені на дві групи: «агресивну», до якої на підставі більш властивих їм агресивних поведінкових реакцій ввійшли: гіпертимні, циклоїдні, шизоїдні, эпілептоїдні, психастенічні, істеричні; «ворожу», котру утворили підлітки з астено-невротичними, лабільними, сензитивними, нестійкими типами акцентуацій характеру на підставі переважаючих у них патернів ворожої поведінки. Підлітки першої групи характеризуються високими показниками реактивної тривожності і конфліктності; підліткам другої властивий дещо нижчий показник конфліктності, а їх тривожність носить особистісний характер. 6. На основі поділу типів акцентуйованих підлітків на дві групи «агресивні» і «ворожі» - розроблено відповідні психотренінгові програми зменшення у їх представників рівня агресивності, ворожості, конфліктності, загальна ефективність яких підтверджена порівнянням результатів показників названих проявів, одержаних методом тестування до і після психотренінгу. Однак, не всі названі показники знизились достатньою мірою внаслідок і об’єктивних причин, і недосконалості застосованих психотренінгових методик, які, відтак, потребують подальшої розробки і вдосконалення. Перспективами дослідження є: поглиблене вивчення властивостей акцентуацій характеру підлітків, з метою більш адекватного прогнозування їхніх агресивно-деструктивних проявів, вдосконалення засобів діагностики агресивності, ворожості, тривожності, конфліктності акцентуйованих рис характеру; створення на основі розробленої і апробованої психотренінгової програми більш досконалих засобів зниження рівнів агресивності, ворожості, конфліктності, тривожності підлітків з акцентуаціями характеру. |