Анотація до роботи:

Колошко О.М. Вплив перебігу бронхіальної астми на стан та функції серцево-судинної системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.27 - пульмонологія. - Кримський республіканський НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова, 2001.

Було обстежено 130 хворих різного ступеню важкості й тривалості бронхіальної астми, що раніше ніколи не мали захворювань системи кровообігу та 40 осіб контрольної групи.

Проведено традиційну електрокардіографію та добовий моніторинг ЕКГ. За даними одномиттєвої кардіографії, порушення ритму серця виявлено у 17,9% обстежених; за даними Холтерівського моніторингу – у 76,9%. Кількість діагностованих порушень залежала від ступеню важкості та тривалості основного захворювання.

Комплексне обстеження системи кровообігу із залученням ехокардіографії в М-, В- та Допплер-режимах було проведено хворим під час загострення БА. Визначались обсяги камер серця, товщина його стінок, діаметри магістральних судин та морфологія клапанів. Оцінювався функціональний стан лівого шлуночка. В клінічній групі рівень систолічного тиску в легеневій артерії склав 37,7 мм рт. ст. (p<0,05) в середньому. Діагностовано збільшення розмірів правих камер серця. Звертало на себе увагу збільшення діаметру нижньої порожнистої вени в 1,1 раза, (р<0,05) та порушення її спадання на вдосі. Порушення систолічної функції лівого шлуночка у хворих полягало у зниженні кінцево-діастолічного, ударного обсягу, а також фракції викиду, що супроводжувалось збільшенням загального периферійного судинного опору в 1,1 раза. Це супроводжувалось збільшенням часу ізоволюметричного розслаблення в 1,3 рази, що свідчить про порушення діастолічного розслаблення. Виявлено потовщення міжшлуночкової перетинки в 1,2 раза, парадоксальний її рух у 12 хворих з групи важкої персистуючої астми. Виявлені ознаки зниження скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка та відсутність його гіпертрофії (товщина задньої стінки лівого шлуночка істотно не змінилась) можливо пов’язані з його дистрофією та при БА відмічені нами вперше.

У дисертації визначена розповсюдженість порушень функції автоматизму, збудливості, провідності, коронарного кровопостачання міокарда; дисфункції відділів серця у хворих на БА за даними Холтерівського моніторування та ехокардіографії. Виявлено залежність частоти та структури вказаних змін від ступеня важкості та тривалості захворювання, дана оцінка ступеня ЛГ при БА, доведено вволікання в патологічний процес міокарду лівого шлуночка і розроблено інформативні ознаки ранніх змін функції кровообігу у хворих на БА, що потребують корекції. Встановлена структура гемодинамічних синдромів дисфункції ПШ.

1. Об’єктивні зміни, що маніфестують ураження ССС виявлено у 34,6% хворих на БА, при цьому, у 13,85% хворих спостерігались ознаки недостатності кровообігу, у 11,5% діагностовані порушення ритму серця фізікальними методами, у 20% хворих на БА мало місце підвищення рівня АТ під час та після нападу ядухи.

2. Порушення ритму серця встановлені у 20,8% хворих на БА за результатами ЕКГ та у 75,4% хворих за результатами добового моніторування. Для більшості хворих на БА під час загострення характерна сінусова тахікардія. У 4% хворих діагностовані екстрасистолії високих градацій. Порушення коронарного кровотоку зустрічаються у 6,4% хворих на БА у вигляді “німої” ішемії.

3. В період загострення БА у 21,5% хворих спостерігається транзиторне підвищення тиску в легеневій артерії, ступінь легеневої гіпертензії прямо залежить від важкості захворювання. У хворих на БА діагностовано залежне від важкості основного захворювання розширення НПВ та порушення її спадання на вдосі, що свідчить про значне підвищення тиску в ПП та збільшення переднавантаження на ПШ.

4. У хворих на середньої важкості та важку персистуючу БА діагностується збільшення розмірів ПШ в 1,6 рази, яке супроводжується зниженням скоротливої здатності міокарду ПШ (зменшення фракції скорочення в 2,1 рази). У хворих на середньо важку та важку персистуючу БА діагностується потовщення вільної стінки ПШ в 1,6 раза, що свідчить про гіпертрофію міокарду у відповідь на значне перевантаження. Порушення діастолічної функції ПШ у хворих на середньо важку та важку астму обумовлене уповільненням релаксації гіпертрофованого міокарда ПШ та збільшенням переднавантаження.

5. Синдром об’ємного перевантаження ПШ діагностовано 9,5% хворих на середньої важкості персистуючу БА та у 15% хворих на важку персистуючу БА, синдром перевантаження тиском правого шлуночка спостерігався у 38% хворих на середньої важкості персистуючу БА та у 47,5% хворих на важку персистуючу БА. У 9,5% хворих на середньої важкості персистуючу БА та у 25% хворих на важку персистуючу БА встановлено синдром комбінованого перевантаження правого шлуночка.

6. Порушення систолічної функції ЛШ у хворих на БА обумовлене зменшенням переднавантаження, підвищенням постнавантаження та зменшенням скоротливої здатності міокарда внаслідок дистрофії та залежить від тривалості та ступеню важкості БА. Діастолічна функція ЛШ у хворих на БА порушувалась за типом недостатньої релаксації та не супроводжувалась значною гіпертрофією його стінок, що пов’язано з дистрофією.

7. Інформативними критеріями, що здатні виявити ранні зміни в ССС у хворих на БА, є за даними добового моніторингу: тахікардія; часті суправентрикулярні екстрасистоли; шлуночкові екстрасистоли високих градацій або часті низьких; ознаки порушення коронарної циркуляції. За даними ехокардіографії: легенева гіпертензія; дилатація ПШ; зменшення фракції його скорочення; гіпертрофія стінок ПШ; збільшення діаметру НПВ; зменшення % спадання НПВ на вдосі; зменшення фракції викиду ЛШ; зниження відсотку скорочення його стінок та порушення діастолічної релаксації ЛШ при відсутності гіпертрофії його стінок. В зв’язку з цим, є доцільним проводити вказані дослідження хворих з тривалістю БА більше 5 років.

Практичні рекомендації

1. Хворим на БА з тривалістю захворювання більше 5 років в обов’язковий перелік обстежень при диспансерному нагляді показано проведення добового моніторування ЕКГ з метою виявлення осіб з порушеннями ритму високих градацій та своєчасного призначення антиаритмiчних засобів. Добовий моніторинг показаний всім хворим на БА після нападу ядухи.

2. Хворим на БА зі стажем основного захворювання більше 5 років рекомендовано щорічне проведення ехокардіографії для раннього виявлення ознак перевантаження правих відділів серця та систолічної й діастолічної дисфункції лівого шлуночка з метою своєчасної корекції виявлених змін.

3. Використання модифікованої бальної оцінки стану ССС у хворих на БА дозволяє уніфікувати оцінку функції кровообігу та кількісно виразити динаміку змін.

Список наукових робот, надрукованих за темою дисертації

1. Інструментальні методи дослідження функції зовнішнього дихання при захворюваннях бронхо-легеневої системи: (Метод. рекомендації) /Ю.М.Мостовий, Т.В. Константинович-Чічірельо, О.М.Колошко, Л.В.Распутіна; Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова. Каф. пропедевтики внутрішніх хвороб. – Вінниця, 2000. - 36с.

2. Колошко О.М. Ехоскопічна картина серця у хворих на бронхіальну астму // Укр. Пульмонологічний журнал. - 1999. - №2. - с.32-35.

3. Колошко О.М. Порівняльна електрокардіографічна та кардіо-моніторінгова характеристика хворих на бронхіальну астму // Галицький лікарський вісник. - 2001. -№2. - с.47-51.

4. Колошко О.М. Ехоскопічна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи у хворих з різним ступенем важкості бронхіальної астми // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - том 5. - №2. - с.-442-444.

5. Колошко О.М. Вплив перебігу бронхіальної астми на стан та функції серцево-судинної системи. // Укр. Пульмонологічний журнал. - 1999. - №4. - с.64-69.

6. Колошко Е.Н. Изучение сопутствующей патологии у больных хроническим бронхитом. // 8-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания. Тезисы докладов. - Москва, 1998. - с.443.

7. Колошко Е.Н. Изучение распространённости жалоб, характерных для хронического бронхита, с помощью стандартизированных методов ВОЗ // 8-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания. Тезисы докладов. - Москва, 1998. - с.477.

8. Колошко Е.Н. Изучение ключевых показателей функции сердца при бронхиальной астме // 9-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания. Тезисы докладов. - Москва, 1999. - с.24.

9. Колошко Е.Н. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у больных бронхиальной астмой. // Матеріали XIV з’їзду терапевтів України. Київ, 1998. - с.47-49.

10. Колошко О.М. Морфофункціональні зміни системи кровообігу при бронхіальній астмі за даними ехокардіоскопії. //Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених ”Клініко-морфологічні аспекти серцево-судинної системи”. Тези доповідей. – Дніпропетровськ, 2000. - с.35.

11. Колошко О.М. Частота выявления сопутствующей патологии у больных с хроническими заболеваниями органов дыхания. // 1-й Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених. Тези доповідей. - Тернопіль. – 1997. - с.27-28.

12. Колошко О.М. Распространённость жалоб, характерных для заболеваний органов дыхания среди работающих на швейном производстве. // 1-й Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених. Тези доповідей. – Тернопіль, 1997. - с.28-29.

13. “Особливості змін серцево-судинної системи у хворих на бронхіальну астму”/ О.Колошко, Г.Демчук, О. Клибанівська, Л. Распутіна. //3-й Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених. Тези доповідей. - Тернопіль, 1999. - с.45.

14. Мостовой Ю.М. Колошко О.М. Розповсюдження артеріальної гіпертензії та порушень ритму серця у хворих з бронхіальною астмою // Матеріали об’єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів. Тези доповідей. - Київ, 2001. - с.144-145.

15. Колошко Е.Н. Частота выявления сопутствующей патологии у больных с хроническими заболеваниями органов дыхания по результатам скринингового обследования // Матеріали наукових праць республіканської науково-практичної конференції “Роль загально практикуючого лікаря у розв’язанні проблем профілактики неінфекційних захворювань”. Тези доповідей. Харків, 1997. - с.59-60.