Анотація до роботи:

КОЗАК Г.П. Вплив екологічних чинників на стан популяцій комах-фітофагів на озимій пшениці в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогос-подарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут захисту рослин УААН. – Київ, 2006.

Проведені дослідження дозволили обґрунтувати групу екологічно-константних видів комах-шкідників озимої пшениці в Лісостепу Украї-ни, серед яких присутні економічні домінанти. Запропоновано алгоритм розрахунку комплексної шкодочинності для системного аналізу баз да-них. Перевірка його надійності в польових умовах Лісостепу України показала, що вірогідність розрахунків становить 95,5%.

Аналіз кореляційних зв`язків чисельності основних шкідників озимої пшениці лісостепової зони України з показниками ГТК, динамі-кою потепління та обсягами застосування хімічного захисту рослин сві-дчить, що комплекс еколого-економічних чинників впливає на популяції сукупно, але для різних видів комах ключовими є різні чинники.

На підставі отриманих даних створені комп`ютерні карти розпо-всюдження та рівня небезпечності кожного шкідника посівів озимої пшениці в Лісостепу.

В результаті досліджень вивчено багаторічну динаміку поширен-ня, чисельності та шкідливості популяцій комах-фітофагів на озимій пшениці в Лісостепу України під дією комплексу екологічних чинників, які визначають фітосанітарний стан агроценозів.

1. Популяціям основних комах-шкідників озимої пшениці в Лісо-степу України притаманні циклічні коливання чисельності, які в окремі роки збільшувалися до 10 разів незалежно від економічного стану сільсь-кого господарства. Це свідчить, що багаторічні коливання їх чисельності, в першу чергу, обумовлені внутрішньопопуляційними механізмами.

2. За допомогою методу хімічного контролю встановлено, що в умовах Лісостепу середній показник похибки розрахунку потенційних втрат урожаю озимої пшениці від комплексу шкідників складає 4,5%. Відповідно, вірогідність прогнозу можливих втрат урожаю сягає 95,5%. Це дозволяє використовувати алгоритм прогнозу комплексної шкодо-чинності комах для системного аналізу ентомологічних баз даних: до-сліджувати динаміку структури домінантних видів, порівняльні рівні їх шкодочинності, а також потенційні втрати врожаю озимої пшениці від шкідливого ентомокомплексу в умовах Лісостепу України, визначати економічну доцільність хімічного захисту культури в умовах поточної фітосанітарної ситуації.

3. За результатами досліджень за останні 10 років до групи еколо-гічно константних видів (Х-й клас константності) комах-шкідників ози-мої пшениці лісостепової зони України відносяться: злакові мухи - шведські (Oscinosoma frit L. і Oscinella pusilla Mg.), гессенська (Mayetiola destructor Say), озима (Hylemyia coarctata Flln), опоміза (Opomyza Florum F.), пшенична (Phorbia securis Tiensum); злакові попелиці – звичайна злакова (Schcizaphis graminum Rond.), велика злакова (Sitobion avenae F.); шкідливі клопи - шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), маврський клоп (E. maura L.), австрійський клоп (E. austriacus Schr.), го-строголовий клоп (Aelia acuminata L.); хлібні жуки – жук - кузька (Anisoplia austriaca Hrbst.), жук - красун (А. segetum Hrbst.), жук – хрес-тоносець (A. agricola Poda.); трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd.), совка озима (Agrotis segetum Schiff.), хлібна жужелиця (Zabrus tenebrioides Geoze.), дротяники та несправжні дротяники.

4. До групи комах-шкідників економічних домінантів посівів ози-мої пшениці лісостепової зони України, чисельність яких за останні 10 років стабільно перевищує порогові рівні, що робить доцільним засто-сування хімічних засобів захисту рослин, відносяться злакові мухи: опоміза (Іе 6,07), шведські (Іе 5,86), пшенична (Іе 3,37), гессенська (Іе 3,02), озима (Іе 1,97).

5. Аналіз кореляційних зв`язків чисельності основних шкідників озимої пшениці лісостепової зони зі змінами ГТК, динамікою потеплін-ня та обсягами застосування засобів захисту рослин свідчить, що ком плекс еколого-економічних чинників впливає на популяції сукупно, але для різних видів комах ключовими є різні чинники. Так, чисельність озимої совки найбільш тісно пов`язана з ходом ГТК (r= 0,8). Потеп-ління суттєво зменшило чисельність хлібної жужелиці (r= 0,541) та злакових попелиць (r= 0,605). Зменшення обсягів застосування засобів захисту рослин найбільш помітно вплинуло на чисельність дротяників і несправжніх дротяників (r= 0,5) та клопів черепашок (r= 0,641).

6. Наші дослідження свідчать, що незважаючи на постійне вдос-коналення асортименту пестицидів та технології їх застосування, за останні 25 років потенційні втрати врожаю озимої пшениці достеменно не змінилися. Так, наприклад, за період 1981-1990 років вони складали 8,91±0,79%, тоді як за період 1996-2004 – 7,51±0,81%, що не суперечить дослідженням, які було виконано в 60-тих роках ХX століття.

7. Дослідження впливу потепління клімату на шкодочинність фі-тофагів на озимій пшениці в Лісостепу України свідчать, що за останні 10 років воно відбилося на видовій структурі ентомокомплексу – через зміну рівней домінування, що призвело до збільшення шкодочинності одних фітофагів: опомізи (Ie = 6,07 проти 3,63), клопів черепашок (Ie = 0,44 проти 0,25), пшеничного трипса (Ie = 0,26 проти 0,19) та зменшення інших: злакових попелиць (Ie = 0,61 проти 1,06 у фазу колосіння-цвітіння), хлібної жужелиці (Ie = 0,18 проти 0,35). Шкідливий ентомо-комплекс посівів поповнився таким видом як пшенична муха, чисель-ність якої у фазу сходи-кущіння більше ніж в 3 рази перевищує порого-вий рівень.

8. Динаміка чисельності та шкодочинності основних комах-фітофагів на посівах озимої пшениці в Лісостепу України в умовах зміни клімату переконливо свідчить щодо необхідності оптимізації існуючих систем хімічного захисту культури до нової фітосанітарної ситуації.

Публікації автора:

1. Козак Г.П., Сядриста О.Б., Чайка В.М. Шкодочинність фі-тофагів на озимій пшениці в Лісостепу України в умовах глобального потепління клімату // Захист і карантин рослин: Зб. наук. пр. – К., 2004. – Вип. 50. – С. 21-28.

2. Козак Г.П. Розрахунковий метод прогнозу шкодочинності комах – фітофагів на озимині в Лісостепу України // Захист і карантин рослин: Зб. наук. пр. – К., 2005. – Вип. 51. – С. 154-162.

3. Козак Г.П. Шкідливий ентомокомплекс озимої пшениці в Лісостепу України в умовах зміни клімату // Землеробство: Міжвід. тем. наук. зб. – К., 2005. – Вип. 77. – С. 65 - 72.

4. Чайка В.М., Сядриста О.Б., Козак Г.П. Багаторічна динаміка чисельності шкідників озимини в Лісостепу // Карантин і захист рослин. – 2005. - № 6. – С. 11-13.

5. Козак Г.П. Зміна чисельності деяких комах – фітофагів ози-мини в Лісостепу України під впливом потепління клімату // Екологічно обгрунтований захист рослин: Тези доповідей конференції молодих уче-них. – Київ: Колобіг, 2005. – С. 42-48.

6. Козак Г.П., Сядриста О.Б., Чайка В.М. Шкодочинність ком-плексу комах – фітофагів на озимій пшениці в Лісостепу України // За-гальна і прикладна ентомологія в Україні: Тези доповідей наукової ен-томологічної конференції. – Львів, 2005. – С. 110-111.