Анотація до роботи:

Боднар Марія Богданівна. Вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія. – Інститут соціальної і політичної психології АПН України. Київ, 2004.

У дисертації розкрито вплив етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України. Досліджуються психологічні чинники підвищення самоактуалізації, недостатньо актуалізовані в етнічній самосвідомості: відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до часу життя, ставлення до себе; обґрунтовується їх взаємозв’язок з домінантними рисами українського психотипу. Встановлено, що оптимізація локусу контролю у бік інтернальності; гармонізація ставлення до минулого, теперішнього і майбутнього часу; об’єктивація самооцінки сприяють підвищенню самоактуалізації студентської молоді.

1. Вивчення структури, змісту, ієрархії етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді різних регіонів України засвідчує факт, що її самоактуалізація може суттєво гальмуватись окремими чинниками, недостатньо актуалізованими в етнічній самосвідомості: рівнем відповідальності за власне майбутнє та за майбутнє країни; асиметричним ставленням до минулого, теперішнього та майбутнього; неадекватним ставленням до себе, що створює перешкоди на шляху до життєвого успіху, задоволення власною самореалізацією.

2. Етнопсихологічні життєві орієнтації є структурним компонентом ціннісно-смислової сфери студентства. Етнодиференційні відмінності життєвих орієнтацій виявляються на когнітивному та афективному рівнях. Вони стосуються розуміння змісту понять „моя Батьківщина”, де домінантним вважається „країна проживання”, а не „країна дитинства” чи „етнічна Батьківщина”, та „територія Батьківщини”, де виокремлюється поняття „національна Батьківщина” і малозначущими вважаються „інтербатьківщина” та „мегабатьківщина”. Асоціація території Батьківщини з поняттям національного засвідчує вагому роль етнопсихологічних життєвих орієнтацій у ціннісно-смисловій сфері. Найхарактернішими рисами українців студенти називають хазяйновитість і працелюбність, сердечність та емоційність, волелюбність і нескореність; найменш популярними вважають індивідуалізм і одноосібність, невойовничість та миролюбство. В сучасних умовах спостерігаються зміни в оцінці студентською молоддю типових рис представників українського етносу. Емоційний компонент етнічного пов’язується з виявом таких почуттів, як гордість і самоповага, соціальна незахищеність, душевна рівновага. Значущими є результати, які підтверджують небажання респондентів змінювати етнічну приналежність. Нехарактерним для них є почуття зверхності над іншими етносами, що свідчить про позитивне спрямування афективного компоненту етнічного. Вияви неусвідомлюваних архетипних образів етнічного підтвердили домінантну роль матері в українській сім’ї, перевагу символу „щедрої родючої Землі” над іншими символічними формулами етносу, що засвідчує екзекутивність природи українського психотипу.

3.Етнічна самоідентифікація становить необхідну передумову розвитку життєвих орієнтацій студентської молоді. Етнічна група є однією з найоптимальніших спільнот, приналежність до якої створює можливості для успішного саморозвитку та самоздійснення людини. Процес етнічної самоідентифікації здійснюється на таких рівнях: об’єктному; об’єктно-суб’єктному та суб’єктному; в основі підвищення рівня етнічної самоідентифікації лежить зміна мотивації: від зовнішньої, пов’язаної зі звичаєво-традиційними стимулами, через зовнішньо-внутрішню (або внутрішньо-зовнішню), де посилюється роль особистості в прагненні ідентифікувати себе зі своїм етносом, до внутрішньої, яка характеризується зростанням активної ролі суб’єкта як представника етносу. У процесі розвитку етнічної самоідентифікації спостерігається все більше усвідомлення, структурування, розгортання та конкретизація життєвих орієнтацій. Це знаходить відображення у цілях життя студентства, пов’язаних зі структуруванням майбутнього, насиченістю життя, що виявляється у теперішньому, задоволеністю самореалізацією, пов’язаною з минулим.

4. Рівень самоактуалізації студентської молоді різних регіонів України є досить низьким і вимагає істотного підвищення та якісних змін. Встановлено, що серед структурних компонентів самоактуалізованої особистості високі ранги займають загальнолюдські цінності, прагнення до творчості та пізнання; тоді як спонтанність, саморозуміння, аутосимпатія, гнучкість у спілкуванні – невисокі. В усіх трьох віддалених регіонах України результати дослідження самоактуалізації студентської молоді фактично однакові, що підтверджує несуттєвий вплив сусідніх етносів, історико-географічних та соціально-економічних чинників і свідчить про стійкість етнічних життєвих орієнтацій.

5.Важливими напрямками підвищення самоактуалізації студентства є розвиток відповідальності за своє майбутнє та за майбутнє країни (розвиток інтернального локусу контролю до оптимальних меж); гармонізація ставлення до часу життя (виважене ставлення до ретроспективи життя, екзистенційна насолода сьогоденням, оптимальне структурування майбутнього); розвиток адекватного ставлення до себе (досягнення гармонії між рівнем домагань та рівнем досягнень особистості). Окреслені чинники підвищення самоактуалізації студентської молоді пов’язані з найважливішими ознаками українського етносу: недостатньо розвинена відповідальність перебуває у взаємозалежності з такими рисами, як індивідуалізм, інтровертованість; в основі викривленого сприймання часів життя лежить емоційно-естетична домінанта українського народу; занижена самооцінка особистості пов’язується з почуттям меншовартості, „комплексом кривди”. Результати апробації розробленої структурної моделі підвищення самоактуалізації студентської молоді, впровадження інформаційно-тренінгової програми у навчально-виховний процес засвідчили особистісне зростання молоді як у цілому, так і за окремими компонентами.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підвищення самоактуалізації студентської молоді, розвитку національної свідомості та самосвідомості, оптимізації етнічної самоідентифікації, врахування впливу найважливіших ознак етнопсихологічних життєвих орієнтацій на процес психологічного зростання молоді. Подальшу перспективу досліджень вбачаємо у вивченні гендерних особливостей етнопсихологічних життєвих орієнтацій, з’ясуванні ролі етнічного в самоактуалізації особистості на різних вікових етапах, у різних професійних спільнотах, у виявленні етнопсихологічного компоненту в представників міського та сільського населення, різних релігійних громад.

Публікації автора:

1. Особливості самоактуалізації студентської молоді різних регіонів України // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (Збірник наукових праць). – Одеса, 2003. – Вип. 1-2. – С. 83-89.

2. Вплив рівня етнічної самоідентифікації на розвиток самоактуалізації студентської молоді // Психологія. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – К., 2003. – Вип. 19. – С. 190-195.

3. Взаємозв’язок етнопсихологічних життєвих орієнтацій та самоактуалізації в юнацькому віці // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Вид-во „Плай” Прикарпатського ун-ту, 2004. – Вип. 9. – Ч. 2. -С. 162-170.

4. Шляхи підвищення самоактуалізації студентської молоді в етнопсихологічному аспекті // Наука і освіта (Південний науковий центр АПН України). – №2. – 2004. – С.3-6.

5. Особливості самоактуалізації в юнацькому віці та їх взаємозв’язок з ціннісними орієнтаціями // Матеріали конференції „Актуальні проблеми формування особистості нового типу”. – Кременець, 2002. – С. 10-12.

6. Вплив локусу контролю на рівень розвитку етнічної самоідентифікації студентської молоді // Психологія на перетині тисячоліть: збірник наукових праць учасників Шостих Костюківських читань: в 3-х томах. – К. – 2003. – Т.2. - С. 11-16.

7. Гармонізація сприймання часових вимірів як шлях підвищення самоактуалізації студентської молоді // Збірник матеріалів Всеукраїнських науково-практичних читань студентів і молодих науковців, присвячених спадщині К.Д. Ушинського. – Одеса. – 2003. – С. 152-156.

8. Особливості репрезентації колективного несвідомого українського етносу через психомалюнок // Матеріали конференції „Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи”. – Тернопіль, 2003. – С. 238-247.

9. Об’єктивація ставлення до себе як чинник підвищення самоактуалізації студентської молоді // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців „Психологія сучасності: наука і практика”. – Одеса. – 2003. – С. 9-11.