Тугушев Алій Саітович. Вплив еубіотиків та наслідок ранового процесу. : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2002.
Анотація до роботи:
Тугушев А.С. Вплив еубіотиків на перебіг та наслідок ранового процесу.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03 – Хірургія.- Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.
Дисертація присвячена ролі дисбіотичних порушень кишечника при
ускладненому перебігу ранового процесу, ефективності впливу еубіотиків на нього, вибору об'єктивних критеріїв, що характеризують розвиток гнійних
ускладнень.
На підставі експериментальних та клінічних досліджень показано, що
кишкові бактерії потрапляють у вогнище ушкодження і впливають на перебіг
ранового процесу, виходячи з їхніх біологічних властивостей. Встановлений прямий зв'язок між станом мікробіоценозу кишечника та ступенем запальної реакції.
Виходячи з результатів клінічних спостережень, мікробіологічних, імунологічних та цитоморфологічних досліджень, що характеризують процес загоєння ран, виділені дві принципово відмінні між собою категорії пацієнтів, які вимагають різної тактики лікування і профілактики гнійних ускладнень. Це хворі зі сприятливим і несприятливим перебігом ранового процесу.
Характерною ознакою, що мала місце у всіх хворих з несприятливим перебігом гнійно-запального процесу, була наявність вираженого кишкового дисбактеріозу. На цьому тлі при вивченні імунологічного статусу відзначалося вихідне пригнічення Т-клітинної ланки імунітету, дисбаланс регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів, зниження імунорегуляторного індексу та фагоцитарної активності лейкоцитів. У процесі лікування позитивних змін в імунограмі практично не спостерігалося.
Використання еубіотиків з урахуванням їхнього позитивного впливу на кишкову мікрофлору і їх здатності адекватного залучення імунітету з оптимізацією репаративных процесів у рані має значну перевагу у порівнянні з традиційними методами лікування. Еубіотики повинні призначатися усім хворим, які потребують хірургічного втручання.
1. У патогенезі виникнення несприятливого перебігу ранового процесу важливим є оцінка загального стану організму у цілому, яка обумовлює нездатність адекватно реагувати на пошкоджуючий фактор та повноцінно завершити рановий процес.
2. Вихідний стан мікробіоценозу кишечника впливає на перебіг запального процесу в експериментальній рані: при наявності кишкового дисбактеріозу рівень запальної реакції рани більш, ніж у два рази вищий у порівнянні з тваринами, що попередньо одержували еубіотики.
3. Використання еубіотиків у тварин з модельованим дисбактеріозом
значно поліпшує заживлення експериментальних ран, наближаючи його за терміном до групи тварин без дисбактеріозу.
4. У хворих із загоєнням ран первинним натягом і сприятливим перебігом гнійного процесу висівається мікрофлора, яка ідентична такій в прямій кишці і відноситься до облігатної кишкової аутомікрофлори (кишкова паличка з “нормальними” властивостями та епідермальний стафілокок). У хворих із затяжним і несприятливим перебігом гнійного процесу виявляється виражений кишковий дисбактеріоз: із ран та прямої кишки висіваються ідентичні за культуральними властивостями умовно-патогенні мікроорганізми, а серед виділених штамів переважають протей, клебсієла, псевдомонада та кишкова паличка зі зміненими біохімічними та ферментативними властивостями.
5. Вихідний стан імунної системи визначає подальший характер перебігу і тяжкості ранового процесу. У хворих із загоєнням ран первинним натягом і сприятливим перебігом гнійного процесу характер змін показників імунного статусу та співвідношень клітинних субпопуляцій був ідентичний. У хворих з гнійним процесом, який мав несприятливий перебіг, в імунограмах відзначались Т-лімфопенія зі зниженням відносної кількісті Т-активних лімфоцитів, дисбаланс убік відносного зменшення Т-хелперів стосовно Т-супресорів, зниження імунорегуляційнго індексу, різке пригнічення загальної фагоцитарної активності.
6. Цитоморфологічна картина виділень із ран у хворих зі сприятливим перебігом ранового процесу, на відміну від несприятливого, характеризувалась активним збільшенням різних клітинних елементів з наступною динамікою убік відносного зменшення нейтрофілів і збільшення макрофагів (моноцитів) та лімфоцитів. Контроль за цитоморфологічними змінами в рані є достовірним методом оцінки характеру перебігу ранового процесу.
7. Цілеспрямоване призначення еубіотиків нормалізує показники клітинного імунітету, відновлює імунорегуляційний індекс, підсилює фагоцитарну активність лейкоцитів, стимулює хемотаксис клітинних елементів у вогнище ушкодження, оптимізує репаративні процеси в рані та сприяє позитивній динаміці перебігу захворювання.
Публікації автора:
Клименко В.М., Тугушев А.С., Стец В.Р., Линенко В.I. Вплив нормально мiкрофлори кишечника на перебiг ранового процесу в експериментi // Шпитальна хiрургiя.- 1999.- №1.- С.108-111.
Клименко В.Н., Тугушев А.С., Салам Хасан. Влияние эубиотических
препаратов на течение раневого процесса у больных // Науковий вiсник
Ужгородського державного унiверситету. Серiя “Медицина”, Вип.8, 1999.-
С.64-66.
Клименко В.Н., Тугушев А.С., Стец В.Р., Линенко В.И. Зависимость течения раневого процесса от изменений аутофлоры кишечника в эксперименте // Актуальнi питання фармацевтично науки та практики.- Запорiжжя, 1999.- Випуск 4.- С.84-86.
Клименко В.Н., Тугушев А.С. Критерии применения иммунотерапии и контроля ее эффективности при послеоперационных гнойно-воспалительных осложнениях // Клiнiчна хiрургiя.- 2000.- №8.- С.39-40.
Клименко В.Н., Жук Б.М., Михантьев Д.И., Тугушев А.С., Кравченко С.М., Вдовико С.В. Хирургическое лечение абсцессов печени // Анналы хирургической гепатологии. Материалы VII-ой международной конференции хирургов-гепатологов России и стран СНГ.- 1999.- Т.4, №2.- С.105-106.
Клименко В.Н., Тугушев А.С. Влияние кишечной микрофлоры на заживление послеоперационных ран // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. Сборник научных работ, посвященный 100-летию городской клинической больницы №2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО.- 2000.- С.70-71.
