Анотація до роботи:

Адіб Халаф Фадел Ал-Амуш. Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Дисертація присвячена вивченню впливу граміцидину S на агрегацію тромбоцитів та стійкість мембран еритроцитів до гемолізу здорових донорів та хворих на деякі серцево-судинні захворювання. Було проаналізовано часові, концентраційні та температурні залежності світлопропускання та оптичної густини збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) та суспензії еритроцитів для інтактних клітин та після опромінення і активації ПОЛ у клітинах обох типів, а також в залежності від ліпідного складу мембран еритроцитів.

Граміцидин S по-різному впливає на мембрани індивідуальних тромбоцитів та тих, які знаходяться в складі АДФ-індукованих агрегатів.. Він змінює форму та активує їх в першому випадку, при чому цей процес є Ca⁺ - та Mg⁺ -залежним. Додання АДФ до ЗТП після граміцидину S призводе до подальшого рoзвитку агрегації.

Граміцидин S руйнує утворені під дією АДФ агрегати тромбоцитів а при високих його концентраціях рyйнує і самі клітини. Температурні залежності ступеню і швидкості дії антибіотика свідчать про те, що найбільш стійкими агрегати є при темпаратурі тіла людини.

г-опромінення тромбоцитів дозой 2,58 Кл/кг Ч 10^-4 призводить до підвищення, а при 6,54 Кл/кг Ч 10^-3 - до зниження ступеню та швидкості дезагрегації тромбоцитів. Величини цих змін зростають з підвищенням температури. Індукція ПОЛ в мембранах тромбоцитів та еритроцитів збільшує, а гальмування його б-токоферолом знижує ступінь та швидкість дезагрегації перших та час повного гемолізу останніх під дією граміцидину S. Вплив ПОЛ є мінімальним в області температур 30 - 36⁰ С. ПОЛ також знижує енергію активації дезагрегації тромбоцитів та гемолізу еритроцитів.

17

Біологічна активність граміцидину S по відношенню до еритроцитів залежить від вмісту холеcтерину і фосфоліпідів в їх мембранах. Підвищення відношення холестерин/ фосфоліпіди робить їх більш стійкими до гемолізу.

1. У роботі із використанням оптичного методу досліджено концентраційні залежності дії граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і гемоліз еритроцитів - як інтактних, так і в умовах модифікації плазматичних мембран г-опроміненням та біологічно активними сполуками в діапазоні температур 4⁰С - 44⁰С.

2. Доведено, що взаємодія граміцидину S з інтактними тромбоцитами призводить до їх набрякання і зміни форми, подібної до такої, що відбувається під впливом індукторів агрегації. Цей процесс є Са²⁺, Mg²⁺ - залежним

3. Уперше показано, що граміцидин S руйнує агрегати тромбоцитів, які утворюються під впливом індукторів агрегації, не руйнуючи при цьому плазматичну

мембрану клітин.

4. На основі оцінки відношення: кількість молекул граміцидину S/тромбоцит, при яких настає активація тромбоцитів та руйнування їх агрегатів, показано , що її критична величина для першого процесу вища, ніж для другого.

5. Показано, що ступінь і швидкість дезагрегації тромбоцитів граміцидином S найбільші в області структурних фазових переходів ліпідів мембран (18⁰С – 33⁰С). При вищих температурах ці параметри дезагрегації знижуються, що свідчить про більшу стійкість агрегатів при температурі тіла.

6. Встановлено, що зменшення впорядкованості ліпідів у плазматичній мембрані тромбоцитів та еритроцитів при їх г-опроміненні чи перекісному окисленні ліпідів веде до полегшення вбудовування граміцидину S у мембрани, але, водночас, призводить й до зменшення міцності зв'язування антибіотика з нею.

7. Уперше показано, що біологічна активність граміцидину S по відношенню до еритроцитів залежить від вмісту холестерину та відношення холестерин/фосфоліпіди в мембранах. Його збільшення знижує гемолітичну дію антибіотика по відношенню до цих клітин.

Публікації автора:

1. Ал-Амуш А., Берест В.П., Гаташ С.В., Перский Е.Э. Влияние катионов на агрегацию тромбоцитов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2006. – Вип. 3, № 729. – С. 5-9.

2. Адиб Халаф Фадел Аль Амуш, Берест В.П., Хакл Е.В. Активация и дезагрегация тромбоцитов in vitro при действии грамицидина S // Вісник проблем біології і медицини. – 2007. – Вип. 1. – С. 167-172.

16

3. Хакл Е.В., Берест В.П., Адиб Халаф Фадел Аль Амуш, Гаташ С.В.

Влияние ПОЛ и ионизирующего излучения на дезагрегацию тромбоцитов под действием полипептидного антибиотика грамицидина S // Біофізичний вісник. – 2007. – Вип. 1 (18). – С. 96-101.

4. Адиб Халаф Фадел Аль Амуш, Берест В.П., Хакл Е.В., Перский Е.Э. Влияние температуры на дезагрегацию тромбоцитов, вызванную грамицидином S // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2007. – Вип. 5, № 768. – С. 3-9.

5. Аламуш Адіб. Вплив позитивних іонів на агрегацію тромбоцитів / Тези доповідей Першої Міжнародної конференції студентів та аспірантів «Молодь та поступ біології». – Львів, 11-14 квітня 2005. – С. 218.

6. Hackl E.V., Berest V.P., Аlamush A., Gatash S.V., Vasyl’eva L.V. Calcium dependent pathway of gramicidin S effect on human blood platelets / Матеріали ІХ Українського біохімічного з’їзду. – Харків, 24-27 жовтня 2006. – Т. 1. – С. 112.

7. Hackl E.V., Berest V.P., Аl-Amoush A., Gatash S.V. Interaction of antimicrobial peptide with model and cell membranes / Тези доповідей ІV з’їзду Українського біофізичного товариства. – Донецьк, 19-21 грудня 2006. – С. 94-95.