Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нейрохірургія


Медведєв Володимир Вікторович. Вплив імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті : Дис... канд. наук: 14.01.05 - 2008.



Анотація до роботи:

Медведєв В.В. – „Вплив імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.05 — нейрохірургія. Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України», м. Київ, 2008 р.

Дисертація присвячена проблемі відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті.

В роботі проведено дослідження відновного ефекту імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) після моделювання лівобічного половинного перетину (ЛПП) спинного мозку безпородних щурів-самців віком 5,5 міс та вагою 250–300 г. Імплантацію гідрогелю в зону ЛПП проводили зразу ж після моделювання травми. ТКНЦ в тканину спинного мозку нижче місця травми здійснювали через 7 та 13 тиж після моделювання ЛПП, а також через 4 та 8 тиж після імплантації гідрогелю. Станом на 16-ий тиждень спостереження імплантація гідрогелю призводить до достовірного покращення функції задніх кінцівок на 2–2,44 бала за шкалою ВВВ у порівнянні з тваринами, що перенесли ізольоване ЛПП. Проведення ТКНЦ через 4 тиж після імплантації гідрогелю та через 7 тиж після ЛПП призводить до виникнення достовірного піку швидкості зростання функції задньої іпсилатеральної кінцівки на 4–6 тиж по відношенню до вибірок порівняння. Імплантація гідрогелю супроводжується формуванням фазної динаміки показників електричної активності: фаза зростання показників (1–7 тиж); стабілізація (7–23 тиж, у випадку ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація, пік і регресія (24–31 тиж). ТКНЦ, особливо проведена після ізольованого ЛПП, призводить до зниження надмірної електричної активності у еферентних частинах рухової системи.

В дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті, що полягає у використанні імплантації синтетичного макропористого гідрогелю – у ранньому періоді та алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини – у віддаленому періоді травматичного процесу.

  1. Використана у даному дослідженні вдосконалена модель травматичного пошкодження спинного мозку (ЛПП) є адекватною для дослідження ефективності імплантації синтетичного макропористого гідрогелю і має певні переваги у порівнянні з моделями повного перетину та забиття спинного мозку на аналогічному рівні.

  2. Імплантація гідрогелю в зону ЛПП призводить до достовірної переваги величини відновлення функції обох задніх кінцівок у порівнянні з контрольною групою (моделювання ізольованого ЛПП), котра станом на 16-ий тиждень у різних досліджуваних вибірках виражається величинами у межах 2–2,54 бала ВВВ.

  3. Імплантація гідрогелю в зону травми одразу ж після моделювання ЛПП чинить протекторний вплив на провідники та нейрональні клітини оточуючої тканини спинного мозку.

  4. Організація зони імплантації гідрогелю відбувається за участю елементів ніжного сполучнотканинного матриксу із незначним залученням гліального компоненту, що є головною передумовою провадження регенераційного росту нервових волокон дрібного та середнього калібру у периферійних ділянках гелевого імплантату починаючи з 3-го тижня після імплантації.

  5. На більш віддалених термінах спостереження (24–32 тиж) спостерігаються явища мозаїчної дегенерації мієлінізованих волокон спинного мозку нижче рівня ураження на фоні заміщення пухкої сполучної тканини в товщі гелевого імплантату грубим фібротичним компонентом.

  6. У випадку ізольованого ЛПП, станом на 7-ий тиждень спостереження виявляється достовірний пік середніх значень МА М-відповіді у досліджуваному м’язі ЗІК, що дисонує із значеннями функціональної активності кінцівки на вказаному етапі спостереження і з цієї причини може розцінюватися як прояв посттравматичного розгальмування мотонейронного апарату спинного мозку нижче рівня ураження та компенсаторної гіпертрофії активних рухових одиниць.

  7. Імплантація гідрогелю призводить до розчленування динаміки показників електричної активності, описаної для тварин контрольної групи, із формуванням трьох фаз: первинного росту (1–7 тиж), стабілізації (7–23 тиж), декомпенсації і кінцевої регресії (24–32 тиж).

  8. Проведення ТКНЦ через 4 тиж після імплантації гідрогелю та через 7 тиж після моделювання ізольованого ЛПП спричиняє достовірне підвищення швидкості відновлення функції ЗІК, що виявляється на 10–11 тиж загального періоду спостереження.

  9. Проведення ТКНЦ через 8 тиж після імплантації гідрогелю та через 13 тиж після моделювання ізольованого ЛПП не супроводжується позитивним ефектом на функціональному рівні.

  10. ТКНЦ, особливо у випадку проведення її після моделювання ізольованого ЛПП, призводить до зниження значень МА М-відповіді досліджуваного м’язу ЗІК, не впливаючи на часові характеристики динаміки цього показника.

Публікації автора:

  1. Зозуля Ю.А., Семенова В.М., Лисяный Н.И., Любич Л.Д., Высоцкий Н.С., Стайно Л.П., Медведев В.В. Потенциальные свойства нейроклеток из обонятельной луковицы человека в условиях культивирования // Український нейрохірургічний журнал. – 2006. – №4. – С.84–88.

(Автор брав участь у формуванні ідеї та методології дослідження, вивченні літературних джерел щодо особливостей біології клітин НЦ, їх культуральних особливостей та можливостей клінічного використання; проводив кількісну оцінку динаміки чисельності клітин в культурі у присутності різних живильних середовищ, а також брав участь у інтерпретації морфологічного матеріалу та формулюванні висновків).

2. Медведєв В.В. Вплив трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті // Український неврологічний журнал. – 2007. – №4. – С. 93–101.

3. Цимбалюк В.І., Медведєв В.В. Вплив трансплантації синтетичного макропористого гідрогелю та клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті // Журнал АМН України. – 2008. – Т.14, №1. – С. 74–93.

(Автором проведено культивування клітин НЦ в присутності промітотичних факторів росту, вдосконалено методику ОПП спинного мозку щура у нижньогрудному відділі; здійснено імплантацію гідрогелю та ТКНЦ, проведено облік функціональних та електрофізіологічних результатів, їх статистичну обробку та інтерпретацію).

4. В.М. Семенова, Н.С. Висоцький, В.В. Медведєв, Л.П. Стайно Морфологічні особливості культивування ольфакторної цибулини як джерела нервових стовбурових клітин постнатального мозку // Трансплантологія. – 2004. – Т.7, №7 (Додаток). – Матеріали ІІІ З’їзду трансплантологів України (6–8 жовтня 2004 р., Донецьк). – С. 350–353.

(Автор брав участь у формуванні ідеї та методології дослідження, вивченні літературних джерел щодо особливостей біології клітин НЦ, їх культуральних особливостей та можливостей клінічного використання, а також у інтерпретації морфологічного матеріалу та формулюванні висновків щодо особливостей впливу досліджуваних факторів на нейрогенез в культурі).

5. Медведєв В.В. Посттравматичне відновлення функції спинного мозку після трансплантації синтетичного макропористого гідрогелю та клітин нюхової цибулини. // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. – 2007. – №3 (Спец. вип., присвяч. 61-й Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини”). – С. 115.

6. Цымбалюк В.И., Семенова В.М., Яминский Ю.Я., Медведев В.В. Посттравматическое восстановление функций спинного мозга на фоне трансплантации полимерного материала гелевого типа // Поленовские чтения: Материалы всерос. науч.-практ. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения В.М. Бехтерева (24–27 апреля 2007 г., Санкт-Петербург). – СПб., 2007. – С. 79.

(Автором проведено виділення та культивування клітин НЦ в присутності промітотичних факторів росту, вдосконалено методику ОПП спинного мозку щура у нижньогрудному відділі, здійснено моделювання травматичного пошкодження вказаним чином, імплантацію гідрогелю та ТКНЦ; проведено облік результатів функціонального моніторингу та електрофізіологічного дослідження, їх статистичну обробку, а також інтерпретацію морфологічного матеріалу).