Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Цитологія, клітинна біологія, гістологія


Пустовалов Андрій Сергійович. Вплив імунізації, введення мелатоніну, серотоніну та епіфізектомії на гіпоталамо-гонадну систему птахів (гістофізіологічний аналіз): дисертація канд. біол. наук: 03.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.



Анотація до роботи:

ПУСТОВАЛОВ А.С. Вплив імунізації, введення мелатоніну, серотоніну та епіфізектомії на гіпоталамо-гонадну систему птахів.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.11.– цитологія, клітинна біологія, гістологія.– Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

У дослідженні на п’ятитижневих самцях Gallus domesticus показано, що імунізація, як і екзогенний мелатонін активують репродуктивну систему. Разом з тим гальмування репродуктивної системи, викликане введенням серотоніну або епіфізектомією, екзогенний мелатонін та імунізація посилюють. Дія мелатоніна на тлі імунізації є менш значною, ніж дія імунізації чи мелатоніну поодинці. Припускається можливість опосередкованості дії імунізації мелатоніном. Продемонстровано, що активуючий вплив денної синтетичної продукції епіфіза на гонади може опосередковувати гіпоталамо-тиреоїдний комплекс, завдяки пригніченню синтетичної активності нейроцитів паравентрикулярного ядра гіпоталамуса. Денна синтетична активність епіфіза може бути зменшена завдяки імунізації, або комбінованого введення мелатоніну та серотоніну. Також показано, що екзогенний мелатонін, як і епіфізектомія, здатні збільшувати титр антитіл у піддослідних птахів. Вага тіла піддослідних птахів збільшувалась після імунізації та зменшувалась після імунізації епіфізектомованих птахів, навіть після введення мелатоніну. Вага гонад та відношення вага гонад/вага тіла майже не зазнавали достовірних змін. Збільшення цих показників показано тільки після введення мелатоніну та серотоніну у відсутності імунізації.

У дисертації, відповідно до поставленої мети, вирішено актуальне наукове завдання, що стосується впливу серотоніну, мелатоніну, імунізації та епіфіза на гістофізіологію репродуктивної системи під час статевого дозрівання самців курей (Gallus domesticus), та зроблено наступні висновки:

  1. Мелатонін підсилює гальмівний вплив серотоніну та епіфізектомії на репродуктивну систему. При одночасному введенні із серотоніном чи імунізацією мелатонін зменшує синтетичну активність епіфіза.

  2. Імунізація активує репродуктивну систему птахів та підсилює гальмівний вплив серотоніну та епіфізектомії на репродуктивну систему. Імунізація зменшує синтетичну активність епіфіза, збільшує вагу тіла піддослідних птахів та зменшує цей параметр після епіфізектомії. Епіфізектомія при цьому збільшує титр антитіл.

  3. Дія мелатоніну на фоні імунізації викликає менш значні зміни у гіпоталамо-гонадному комплексі ніж вплив мелатоніну чи імунізації окремо.

  4. Епіфіз здійснює активуючий вплив на гонади птахів і гальмує нейросекреторну активність клітин паравентрикулярного ядра гіпоталамуса.

  5. Хронічне комбіноване введення серотоніну та мелатоніну збільшує вагу гонад та відношення ваги гонад до ваги тіла,

  6. Синтетична активність нейроцитів преоптичного та аркуатного, але не паравентрикулярного ядер гіпоталамуса прямо пропорційна, а синтетична активність лактотропних клітин гіпофіза обернено пропорційна функціональній активності гонад піддослідних птахів.

Публікації автора:

  1. Пустовалов А.С., Дзержинський М.Е., Барчук Р.О., Мацюх О.С., Дзюбенко Н.В., Фролкіна І.О. Залежність викликаних мелатоніном змін морфологічних показників активності гонад від імунізації, серотоніну та епіфізектомії // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія : Біологія.- Вип. 36-37; Київ.- 2002.-с. 152 – 155.

  2. Пустовалов А.С., Дзержинський М.Е., Мацюх О.С., Дзюбенко Н.В., Фролкіна І.О. Вплив імунізації, введення мелатоніну та пінеалектомії на показники функціональної активності системи епіфіз-гіпоталамус-гонади // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології. Тези доп. Всеукр. наук. конф., присвяченій 160-річчу кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 3-4 жовтня 2002 року- Київ.- 2002.-с. 95.

  3. Пустовалов А.С., Дзержинський М.Е., Мацюх О.С., Дзюбенко Н.В., Фролкіна І.О. Вплив імунізації та індоламінів епіфіза на функціональну активність нейроцитів аркуатного ядра гіпоталамуса // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Вип. 58; Київ.- 2002.- С. 21 – 25.

  4. Пустовалов А.С., Дзержинський М.Е., Барчук Р.О., Мацюх О.С., Дзюбенко Н.В., Фролкіна І.О. Вплив імунізації, введення мелатоніну та епіфізектомії на гіпоталамо-гонадну систему птахів // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія : Біологія.- Вип. 38; Київ.- 2002.- С. 66 – 68.