Анотація до роботи:

Жуковський Я.З. Вплив ксенобіотиків на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця у осіб молодого і зрілого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2004.

У дисертації представлено клініко-лабораторні та електронно-мікроскопічні дослідження впливу професійно-шкідливої праці на стан імунної системи, системи зсідання крові та ультраструктуру клітин крові у осіб молодого і зрілого віку, які захворіли на ГІМ і НС. Отримані результати доповнені експериментальними дослідженнями впливу нітрату свинцю на ультраструктуру міокарда, судинний ендотелій, а також клітини крові кісткового мозку. Виявлено, що професійно-шкідлива праця (зварювання, паяння, водіння автотранспорту) належать до найважливіших і найбільше поширених факторів ризику розвитку ІХС у осіб молодого і зрілого віку. Гострий ІМ і НС виникають переважно у тих випадках, коли є поєднання професійних шкідливостей з іншими загальновідомими факторами ризику, такими як паління цигарок, соціальний і побутовий стрес, артеріальна гіпертензія, спадкова схильність, а також зловживанням алкоголю. На фоні токсичного впливу професійних шкідливостей ГІМ і НС часто протікають з атиповим, помірно вираженим больовим синдромом та більше вираженою гіперкоагуляцією і пригніченням фібринолізу. Виникає, також, дисбаланс в імунній системі: пригнічення клітинного імунітету та активація гуморальної ланки імунітету. З’ясовано, що нітрат свинцю в експерименті призводить до ураження і лізису значної кількості лімфоцитів кісткового мозку і трансформації частини В-лімфоцитів у плазматичні клітини. За цих умов виникають моноцити-макрофаги, появляються цитотоксичні Т-лімфоцити і незрілі форми тромбоцитів. Під впливом нітрату свинцю в експерименті найбільше уражаються клітини кісткового мозку, а також виникають розлади мікрогемодинаміки в міокарді та ушкоджуються кардіоміоцити. Для профілактики розвитку ІХС у осіб, які працюють у професійно-шкідливих умовах, не можна допускати до цієї праці тих робітників, у яких виявлено наявність класичних факторів ризику ІХС.

У дисертації, відповідно до поставленої мети, вирішене актуальне наукове завдання, що стосується вивчення впливу професійно-шкідливої праці та асоційованих з нею КС на розвиток гострих форм ІХС. Розкрито особливості перебігу ГІМ та НС під впливом шкідливих чинників виробництва, вплив КС на стан імунної системи, систему зсідання крові, ультраструктуру міокарда, імунокомпетентних клітин крові і тромбоцитів.

1. Професійно-шкідлива праця (зварювання, паяння, водіння автотранспорту) і несприятливий вплив зв’язаних з нею КC належать до важливих факторів ризику розвитку ГІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку. Найбільш поширеними КС у виробничій зоні робітників є сполуки свинцю та інших важких металів (цинк, хром, кадмій, кобальт, нікель), ацетон та кислоти (соляна, сірчана і оцтова).

2. Гострий ІМ і НС у осіб молодого і зрілого віку виникають переважно при поєднанні професійних шкідливостей з іншими загальновідомими факторами ризику ІХС: палінням цигарок, побутовим і соціальним стресом, гіпертонічною хворобою, спадковою схильністю, цукровим діабетом, а також зловживанням алкоголю.

3. У третини хворих КС cуттєво впливають на клінічний перебіг ІХС, призводячи до появи атипових форм ГІМ зі слабо вираженим больовим синдромом, атиповою локалізацією болю та відсутністю передінфарктної стенокардії.

4. Ксенобіотики спричиняють дисбаланс в імунній системі, призводячи до активації гуморальної ланки імунітету, пригнічення Т-клітинного імунітету і викликають гіперкоагуляцію та сповільнюють фібриноліз, що спостерігається на момент розвитку ГІМ та НС.

5. У плазмі крові усіх пацієнтів на ГІМ та НС з професійною шкідливістю виявлено сполуки свинцю, які перевищували ГДК у 4 рази, сполуки цинку, а також кадмію та хрому, які перевищували ГДК у 2,5 разів.

6. Згідно даних ультраструктурного дослідження клітин крові у пацієнтів на ГІМ та НС під впливом професійних шкідливостей наступає активація тромбоцитів, їх дегрануляція та секреція ними біологічно активних речовин. У крові появляються, також, плазматичні клітини, моноцити-макрофаги і дегенеративно змінені лімфоцити.

7. В умовах експерименту підтверджено, що сполуки свинцю токсично впливають на тромбоцити і клітини імунної системи. Вони погіршують реологічні властивості крові, сприяють агрегації тромбоцитів і уражають мікроциркуляційне русло міокарда. При гострій затравці тварин нітратом свинцю значна частина лімфоцитів пошкоджується і руйнується шляхом лізису, а деякий відсоток В-лімфоцитів - трансформується у плазматичні клітини. Певна кількість Т-лімфоцитів набуває ознак, характерних для цитотоксичних клітин, а моноцити трансформуються у моноцити-макрофаги. З мегакаріоцитів відділяються незрілі тромбоцити великих розмірів, які мають підвищену агрегаційну здатність.

8. Для первинної профілактики ГІМ та НС до праці в професійно-шкідливих умовах не рекомендується допускати тих осіб, які вже мають класичні фактори ризику ІХС (гіперхолестеринемія, артеріальна гіпертензія, паління цигарок, спадкова схильність, цукровий діабет) або ознаки ураження ССС.

Публікації автора:

1. Жуковський Я.З., Кияк Ю.Г., Ковалишин В.І. Вплив нітрату свинцю на патогенез ураження серцево-судинної системи // Acta Medica Leopoliencia=Львівський мед. часопис. - 2003. - № 1. - С. 44-50. (Здобувачем розроблено експериментальну модель на щурах та проведено дослідження. Співавтор професор Ю.Г.Кияк надавав консультативну допомогу при підготовці статті до друку. Старший науковий співробітник В.І.Ковалишин проводив електронно-мікроскопічні дослідження).

2. Жуковський Я.З. Інфаркт міокарда у жінок молодого віку // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т. 7, № 2. - С. 5-9.

3. Жуковський Я.З. Ймовірність виникнення інфаркту міокарда та артеріальної гіпертензії у жінок, які вживають протизаплідні контрацептиви // Современные проблемы токсикологии. - 2001. - № 1. - С. 74-77.

4. Жуковський Я.З. Експериментальна модель вивчення патогенезу уражень мікроциркуляторного русла міокарда під впливом нітрату свинцю // Матеріали наук.-прак. конференції з міжнародною участю “Сучасні методи наукових досліджень в морфології та патології”. - Миргород; Полтава, 2003. - Т2. - С. 66-67.

5. Кушнір С.Г., Жуковський Я.З. Інфаркт міокарда у молодому віці: професії, фактори ризику, супутні захворювання, стимули (про концепцію Зербіна Д.Д.) // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства: Книга наукових статей. - Львів, 1998. - Кн. 4. - С. 63-66. (Здобувачем підібраний контингент хворих, проведена статистична обробка отриманих результатів, зроблені висновки. Співавтор приймав участь в узагальненні результатів дослідження).

6. Кияк Ю.Г., Жуковський Я.З., Стефанюк В.Д. Профілактика ішемічної хвороби серця у осіб, які працюють в професійно-шкідливих умовах: Інформаційний лист / ЛДМУ ім. Данила Галицького. Київ, 2002. (Серія “Гігієна праці та профзахворювання”). (Здобувач написав інформаційний лист за результатами власних досліджень та сформулював рекомендації. Співавтори приймали участь в узагальненні результатів проведених досліджень та в коректуванні інформаційного листа).

7. Кияк О., Жуковський Я. Ксенобіотики, як фактори ризику виникнення ішемічної хвороби серця в осіб молодого віку // Матеріали 2 Української конференції молодих вчених, присв’ячена пам’яті акад. Фролькіса В.В. - Київ, 2001. - С. 34-35. (Здобувач підібрав хворих, аналізував фактори ризику, сформулював висновки. Співавтор О.Кияк допомагала в підборі хворих).

8. Жуковський Я., Кияк О., Чаговець Є. Ультраструктура тромбоцитів у хворих на гострі форми ішемічної хвороби серця, які працювали в професійно-шкідливих умовах // Матеріали 2 Української конференції молодих вчених, присв’ячена пам’яті акад. Фролькіса В.В. - Київ, 2001. - С. 35-36. (Здобувач провів обстеження та аналізував отримані результати. Співавтори приймали участь в узагальненні результатів дослідження та в коректуванні тез).

9. Кияк О., Жуковський Я. Вплив нітрату свинцю на ультраструктуру клітин крові в експерименті // Тези міжнар. наук. конф. студентів і молодих вчених, присв’ячена 85-й річниці Дніпропетровської державної медичної академії “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 44-45. (Здобувач проводив обстеження та аналізував отримані результати. Співавтор О.Кияк приймала участь в узагальненні результатів дослідження).

10. Зербіно Д.Д., Кияк Ю.Г., Кушнір С.Г., Жуковський Я.З. Інфаркт міокарда у молодому віці: професія як фактор ризику // Матеріали 6 конгресу кардіологів України. Львів, 2000. - С. 120. (Здобувач провів обстеження і аналізував отримані результати. Співавтори академік Д.Д.Зербіно запропонував ідею дослідження, професор Ю.Г.Кияк приймав участь в узагальненні результатів дослідження та в коректуванні тез, С.Г.Кушнір допомагав в підборі хворих).

11. Жуковський Я. Ішемічна хвороба серця у жінок молодого віку: етіологічні стимули // Матеріали 14 з’їзду терапевтів України. - Київ, 1998. - С. 144-145.

12. Жуковський Я., Кушнір С. Основні фактори ризику ішемічної хвороби серця у жінок молодого віку // Тези доп. 7 конгресу Світової федерації українських лікарських товариств ("Українські медичні вісті". - Ужгород, 1998. - С. 148.) (Здобувач вибрав тему статті, провів обстеження, аналізував отримані результати і статистичну обробку даних. Співавтор роботи приймав участь в узагальненні результатів дослідження та коректуванні тез).

13. Зербіно Д., Кушнір С., Жуковський Я. Інфаркт міокарду у молодому віці // Тези доп. 7 конгресу Світової федерації українських лікарських товариств ("Українські медичні вісті". - Ужгород, 1998. - С. 148-149.) (Здобувач провів обстеження, аналізував отримані результати і статистичну обробку даних. Співавтори академік Д.Д.Зербіно сформулював тему тез та ідею дослідження, С.Кушнір приймав участь в дослідженнях).

14. Поспішіль Ю.О., Жуковський Я.З. Етіологічні стимули інфаркту міокарда у жінок молодого віку // Матеріали доповідей українсько-польського семінару “Сучасна екологія і екологічна патологія людини”. - Львів, 1997. - С. 112-113. (Здобувачу належить вибір теми публікації, проведенні обстежень, аналізі отриманих результатів і статистичній обробці даних. Співавтору професору Ю.О.Поспішілю належить правка тез).

15. Zerbino D., Koushnir S., Zhukovskyy Ya.Occupation as a risk factor of myocardical infarktion at the young age // 12 International congress of the international academy of pathology and 13^th World congress of academic and environmental pathology. - Nice (Acropolis); France, 1998. - Р. 329. (Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка даних, написані тези та висновки. Співавтори роботи приймали участь в узагальненні результатів дослідження та в коректуванні тез).