Анотація до роботи:

Мироненко Г.В. Вплив масової комунікації на часові уявлення підлітків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей формування часових уявлень підлітків в умовах масового комунікаційного впливу. Показано, що вплив масової комунікації на часові уявлення підлітків зумовлений активним залученням останніх до телекомунікаційного простору та виникненням залежності від споживання телевізійної продукції. З’ясовано, що сучасна підліткова телеаудиторія є неоднорідною щодо тривалості споживання телевізійної продукції. Виявлено статистично достовірний вплив тривалості споживання телепродукції на суб’єктивну тривалість одиниці часу. Експериментальне моделювання впливу тривалості споживання телепродукції на суб’єктивну тривалість одиниці часу реципієнтів забезпечило розкриття одного з механізмів впливу масової комунікації на часові уявлення особистості, який зіставлено із ситуативним аспектом загального адаптивного синдрому. На основі інтегрального оцінювання побудовано і проаналізовано часові профілі типологічних груп телереципієнтів. Розроблено та апробовано тренінг "Оптимізація процесу побудови часової перспективи".

Теоретико-методологічний аналіз досліджуваної проблеми дав змогу:

а) побудувати дослідницьку модель впливу масової комунікації на часові уявлення підлітків, яка ґрунтується на засадах цілісного підходу до визначення чинників впливу на суб’єктивний час та спрямована на пошук опосередковуючих змінних зв’язку часових уявлень з факторами масового комунікаційного впливу;

б) запропонувати технологічну схему поєднання методів вивчення безпосереднього та опосередкованого відображення часу особистістю.

На цих засадах було розроблено програму емпіричних та експериментальних досліджень, результати реалізації якої дають підстави для таких висновків:

1. Сучасна підліткова телеаудиторія є неоднорідною щодо тривалості споживання телевізійної продукції. За темпоральним, суб’єктивно-мотиваційним критеріями, а також критерієм суб’єктивного відчуття залежності від споживання телепродукції можна виділити три найпоширеніші типи телереципієнтів: "індиферентні", "зацікавлені" і "залежні", відповідно, з низькою, середньою та високою тривалістю телеспоживання.

2. На статистично достовірному рівні простежується вплив тривалості споживання телепродукції на суб’єктивну тривалість одиниці часу. Встановлено, що середні значення суб’єктивної тривалості одиниці часу телереципієнтів достовірно різняться залежно від тривалості споживання ними телепродукції: суб’єктивна тривалість одиниці часу "індиферентних" виявилася меншою, "зацікавлених" – меншою або рівною, а "залежних" – більшою, аніж її фізична величина.

3. Одним із механізмів впливу масової комунікації на часові уявлення особистості є ситуативний прояв загального адаптивного синдрому. Цей механізм по-різному проявляється в різних типологічних групах телереципієнтів. Для "індиферентних" і "зацікавлених" телереципієнтів споживання відеопродукції є стресогенним чинником, унаслідок дії якого суб’єктивна тривалість хвилини в лабораторних умовах дещо зменшується на початку та плавно збільшується наприкінці відеорецепції, тобто в міру адаптації до цього процесу, чим забезпечується збереження та узгодження відношення між "зовнішніми" та "внутрішніми" мінливостями психіки. У "залежних" випробуваних суб’єктивна тривалість хвилини спочатку зменшується значно різкіше, ніж в "індиферентних" і "зацікавлених", а потім так само різко збільшується. Це може свідчити про те, що стресогенним чинником у даному разі стає втрата контролю над процесом споживання відеопродукції. Така втрата контролю супроводжується, у свою чергу, дезадаптивною втратою відчуття часу і відчуженням від реальності.

4. Реципієнти з різною тривалістю телеспоживання мають різні часові профілі, а саме:

а) часовий профіль "зацікавлених" телереципієнтів. Його правомірно оцінити як оптимальний. У випробуваних цієї групи точне відтворення фізичної тривалості одиниці часу статистично достовірно пов’язане з узгодженістю часових модусів, протяжністю часової перспективи, орієнтацією на теперішнє, точним оцінюванням плину часу, ціннісним ставленням до часу, розвиненим практичним ставленням до часу;

б) часовий профіль "індиферентних" телереципієнтів. Його можна кваліфікувати як позначений певними вадами. Суб’єктивна тривалість хвилини випробуваних, що є меншою від її фізичної величини, пов’язана з неузгодженістю часових модусів, протяжною часовою перспективою, орієнтацією на майбутнє, вираженим ціннісним ставленням до часу, прагненням ефективно організовувати власний час, яке, однак, певною мірою унеможливлюється через вроджене відчуття дефіциту часу;

в) часовий профіль "залежних" телереципієнтів. Його правомірно вважати тотально дисгармонійним. Телереципієнти, суб’єктивна тривалість хвилини в яких є більшою за її фізичний еквівалент, характеризуються порушенням зв’язності, узгодженості минулого, теперішнього і майбутнього, відсутністю майбутньої домінанти, невизначеністю та вкороченням часової перспективи, нерозвиненим практичним і водночас ціннісним ставленням до часу, що є проявом дезадаптації та конфлікту між ціннісним і поведінковим аспектами формування часових уявлень в умовах телекомунікаційного впливу.

Отже, маємо підстави стверджувати, що тривале телеспоживання дійсно призводить до "розмивання" просторово-часових уявлень молодої людини, відсторонення її від реального світу, випадіння з реального часу: залежна особистість виявляється неспроможною адекватно і раціонально моделювати своє майбутнє, її плани часто виявляються нереалістичними, відображають занадто високі домагання і надмірну безкомпромісність у виборі життєвих цілей.

5. Підтверджено припущення про те, що одним з можливих опосередковуючих чинників впливу масової комунікації на часові уявлення підлітків є їхня особистісна зрілість: типологічні групи телереципієнтів відрізняються за рівнем прояву відповідальності, локусу контролю, прагнення до самоактуалізації. Встановлено, що позитивними корелятами оптимального способу формування часових уявлень підлітків в умовах телекомунікаційного впливу є розвинена відповідальність за себе, виражена інтернальність, потреба в пізнанні, креативність, самоприйняття та цінності, характерні для людини, що прагне до самоактуалізації.

6. Апробація розробленого тренінгу "Оптимізація процесу побудови часової перспективи" засвідчує необхідність і можливість корекції часових уявлень підлітків в умовах інтенсивного масово-комунікаційного впливу. Найбільших позитивних змін унаслідок корекційного впливу зазнають показники узгодженості часових модусів, протяжності часової перспективи і практичного ставлення особистості до часу.

Перспективи подальших досліджень. Положення дисертаційної роботи створюють концептуальне та емпіричне підґрунтя для розширення проблематики наукових розробок з питань впливу масової комунікації на особистість. Перспективним напрямом є розширення пошуку опосередковуючих факторів масово-комунікаційного впливу на часові уявлення особистості. Безперечний інтерес як у науковому, так і в практичному аспектах становило б і зіставлення виявлених особливостей часових уявлень підлітків з аналогічними уявленнями споживачів інших електронних ЗМК (користувачі ПК, інтернет-залежні особи тощо) та представників інших вікових груп. Крім того, виявлення важливих закономірностей слід очікувати від проведення крос-культурних досліджень впливу масової комунікації на суб’єктивний час особистості.

Публікації автора:

А) Статті в наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

1. Тривалість телекомунікаційної рецепції в контексті проблеми впливу масової комунікації на часові уявлення реципієнтів // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. пр. / За заг. ред. М.М. Слюсаревського. – К.: Міленіум, 2005. – Вип.4. – С. 386–392.

2. Динаміка уявлень реципієнтів відеопродукції про тривалість одиниці часу // Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка.. – К., 2006. – Т. VIII, ч. 8. – С. 162–170.

3. Часові профілі "залежних" і "вільних" споживачів телевізійної продукції // Соц. психологія. – 2007. – №2 (22). – С. 168–175.

4. Вплив тривалості телекомунікаційної рецепції на часові уявлення підлітків // Наук. студії із соц. та політ. психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соц. та політ. психології. – 2007. – Вип. 15 (18). – С. 89 – 99.

Б) Тези доповідей на науково-практичних конференціях і семінарах:

5. Проблема впливу масових інформаційних процесів на суб’єктивний час особистості // Зб. доп. Шостої міжнар. конф. молодих науковців "Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень". – К., 2003. – С. 37–39.

6. Темпоральні та мотиваційні особливості телекомунікаційної рецепції // Матеріали Першої міжнар. наук.-практ. конф. "Науковий потенціал світу 2004". – Д.: Наука і освіта, 2004. – Т. 54. Психологія. – С. 56–57.

7. Особливості масово-комунікаційного телеспоживання сучасною молодіжною аудиторією // VII Всеукр. конф. молодих науковців "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень": Тези доп. – К., 2005. – С. 53–54.