Анотація до роботи:

Єфімов В.Г. Вплив мікроелементів і гідрогумату на показники газоенергетичного та білково-мінерального обмінів у голштинської худоби в умовах Степу України – Рукопис. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин.

Дисертація присвячена вивченню газоенергетичного та білково-мінерального обміну у голштинських корів під час лактації і у телят, отриманих від них та обґрунтуванню питань сумісного застосування гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту та йоду.

У роботі доведено, що гідрогумат за умови дефіциту мінеральних речовин в раціоні корів під час лактації має незначний ефект, тоді як його дія на тлі корекції дефіциту міді, кобальту і йоду характеризується зростанням теплопродукції, вмісту білка (за рахунок - і -глобулінів), веде до підвищення в сироватці крові концентрації заліза, міді та зниження вмісту цинку. За цих умов рівень надоїв зростає, а харчова цінність молока не змінюється.

З’ясовано, що у телят на тлі корекції дефіциту міді, кобальту і йоду гідрогумат проявляє найбільший ефект – у телят зростає споживання кисню і теплопродукція, киснева ємність, вміст глобулінів (за рахунок - і - фракції), а також знижується вміст альбумінів, сечовини, креатиніну, покращується функціональний стан печінки, підвищується концентрація неорганічного фосфору, заліза, кобальту та міді.

Результатами досліджень доведено, що комплексне застосування гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту і йоду коровам під час лактації та телятам голштинської породи покращує їх функціональний стан, за цих умов підвищується продуктивність, що обумовлює високий економічний ефект.

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні особливостей газоенергетичного і білково-мінерального обмінів у високопродуктивних корів голштинської породи під час лактації та народжених від них телят в умовах Степу України для обґрунтування питань сумісного застосування гідрогумату і мікроелементів (міді, кобальту та йоду) з метою підвищення природної резистентності та продуктивності цих тварин.

2. Застосування мікроелементів як кормової добавки в дозах, які нормалізують мінеральне живлення корів під час лактації, призводило до зростання показників газоенергетичного і білкового обмінів, а саме:

кобальт стимулював споживання кисню (на 6,5%), збільшував теплопродукцію (на 5,7%), підвищував кисневу ємність крові (на 13,9%) та вміст альбумінів сироватки крові (на 5,5%);

мідь сприяла зростанню концентрації загального білка (на 8,4%), глобулінів (на 18,2%) та сечовини (на 40,3%).

3. Згодовування гідрогумату з одночасним збагаченням раціону міддю, кобальтом і йодом сприяло посиленню обміну енергії (споживання кисню зросло на 14,2%, теплопродукція – на 11,1%), покращенню гемопоезу (кількість еритроцитів збільшилася на 17%, вміст гемоглобіну – на 16,9%), позитивно відобразилось на білковому обміні: концентрація білка в сироватці крові підвищилася на 10,2% за рахунок - і -глобулінів, на 18,3% зріс уміст сечовини.

4. Сумісне застосування гідрогумату та солей міді, кобальту та йоду позитивно відобразилось на мінеральному складі крові корів під час лактації: зросла концентрація заліза (на 32,5%) і міді (на 19%) та знизився вміст цинку на 31,7%.

5. Застосування мікроелементів як кормової добавки телятам 1,5 – 3-місячного віку, як і у дорослої худоби, впливало на інтенсивність газоенергетичного і білкового обмінів:

усунення дефіциту кобальту в раціонах телят підвищувало теплопродукцію (на 7,1%), кількість еритроцитів (на 8,3%), рівень альбумінів в сироватці крові (на 6,5%), знижувало вміст сечовини (на 32,9%) і активність аланінової та аспарагінової трансаамінази (відповідно на 50,8 і 26,5%);

корекція недостатності міді обумовлювала подібні, проте менш виражені зміни: теплопродукція зростала на 5,3%, киснева ємність на 4,8%, вміст сечовини зменшувався на 10,5%, активність аланін- та аспартат-амінотрансферази – на 29,6 і 16,6%.

6. Збагачення раціону телят 1,5 – 3-місячного віку міддю, кобальтом і йодом сукупно з гідрогуматом стимулювало енергетичний обмін (споживання кисню зростало на 13,8%, теплопродукція – на 14,2%), посилювало еритропоез (кількість еритроцитів підвищилася 12,5%, а вміст гемоглобіну – на 22,5%), позитивно впливало на обмін білків і сполук азоту: зріс уміст глобулінів на 23,6% за рахунок - і -фракцій, знизилася концентрація альбумінів (на 15%), рівень сечовини (на 22%) та креатиніну (на 17,2%), а також активність аланінової (на 19,4%) і аспарагінової трансамінази (на 12,1%).

7. Збагачення раціонів телят мінеральними сполуками міді, кобальту і йоду сукупно з гідрогуматом викликало позитивні зміни у мінеральному складі крові: концентрація заліза підвищувалася на 35,6%, кобальту – на 18,7%, міді – на 18,1% і неорганічного фосфору – на 9,1%.

8. Застосування гідрогумату разом з мікроелементами сприяло активізації процесів метаболізму в організмі телят і корів, що проявлялося підвищенням інтенсивності росту молодняку і надоїв молока у корів. Середньодобові прирости маси тіла у телят були вищими на 13,0%, а добові надої молока – на 10,9%.

9. Вміст жиру, білка і лактози у молоці корів, яким згодовували гідрогумат і мікроелементи, не змінювався, а концентрація марганцю і кобальту зростала відповідно на 27,4% і 26,9%. При цьому, молоко за своїми фізико-хімічними характеристиками відповідало вимогам чинних стандартів України.

10. Сумісне використання гідрогумату і мікроелементів (міді, кобальту і йоду) було економічно доцільнішим, порівняно з окремим застосуванням як мікроелементів, так і гідрогумату, а окупність витрат на 1 гривню складала 9,76 і 10,6 гривні при їх застосуванні коровам під час лактації і телятам відповідно.

Пропозиції виробництву

1. Для забезпечення належного рівня адаптивних можливостей голштинської худоби та підвищення її продуктивності в умовах центральної степової зони України рекомендуємо:

вводити до раціонів корів під час лактації і телят 1,5-3-місячного віку (на 1 кг маси тіла): сульфат міді – 0,4 мг; хлорид кобальту – 0,05 мг і йодид калію – 0,01 мг;

застосовувати на тлі корекції дефіциту міді, кобальту і йоду гідрогумат у дозі 50 мг/кг маси тіла протягом 30 діб з інтервалом 30 діб.

2. Одержані результати досліджень використовувати в навчальних програмах для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного та біологічного профілю з курсу „Фізіологія тварин”, “Клінічна біохімія” та “Внутрішні хвороби тварин”.

Публікації автора:

1. Грибан В.Г., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М. Особливості газообміну у телят під впливом гідрогумату та мікроелементів // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин УААН. – Львів, 2004. – Вип. 5. – № 3. – С. 107-110. (Дисертант брав участь в організації досліду, проведенні досліджень газообміну, провів статистичну обробку цифрових даних, підготував статтю до друку).

2. Грибан В.Г., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М. Використання препаратів гумусової природи у поєднанні з мікроелементами для корекції обміну речовин у корів // Науковий вісник НАУ. – К., 2004. – Вип. 78. – С. 64-66. (Дисертант брав участь в організації досліду, проведенні досліджень газоенергетичного обміну, провів дослідження показників білково-азотистого обміну та аналіз отриманих результатів, підготував статтю до друку).

3. Єфімов В.Г. Вміст загального білка та білкових фракцій сироватки крові лактуючих корів під впливом гідрогумату та мікроелементів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№ 3). – Ч. 3. – С. 52-56.

4. Вплив гідрогумату в поєднанні з мікроелементами на деякі показники мінерального обміну у лактуючих корів / В.Г.Грибан, В.Г.Єфімов, В.М.Ракитянський, О.О. Єфімова // Ветеринарна медицина. Міжвід. тем. наук. збірник – Харків, 2005. – Вип. 85. – Т. І. – С. 345-348. (Дисертант провів лабораторні дослідження, опрацював одержані результати, написав статтю).

5. Єфімов В.Г. Вплив гідрогумату і мікроелементів на вміст компонентів небілкового азоту та активність трансаміназ сироватки крові лактуючих корів // Вісник Дніпропетровського ДАУ. – Дніпропетровськ, 2005. – № 2. – С. 252-254.

6. Рекомендації по використанню біологічно активних речовин гумусової природи та продуктів бджільництва в тваринництві та птахівництві / Короленко Л.С., Грибан В.Г., Степченко Л.М., Касьян С.С., Баранченко В.О., Сєдих Н.Й., Чумак В.О., Масюк Д.М., Крива О.А., Сухіна Н.В., Сухін В.М., Гаращук М.І., Дуда Ю.В., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М., Лосєва Є.О., Скорик М.В., Жорина Л.В., Сагайдак Л.П. – Дніпропетровськ, 2004. – 13 с. (Дисертант брав участь у проведенні дослідів, провів лабораторні дослідження показників білкового обміну та хімічного складу молока, брав участь у підготовці двох розділів рекомендацій).

7. Ефимов В.Г., Ракитянский В.Н., Костюшкевич К.Л. Влияние гидрогумата и микроэлементов на продуктивность и некоторые биохимические показатели крови коров // Мат. ІХ (ХХІІ) Всеукр. наук.-практ. конф. “Новітні технології в тваринництві”. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 79-80. (Дисертант брав участь в організації досліду та проведенні господарських досліджень, дослідив показники обміну білків).

8. Ефимов В.Г., Ракитянский В.Н. Влияние гидрогумата и микроэлементов на уровень энергетических процессов у телят // Ученые записки УО Витебская гос. акад. вет. медицины. – Витебск, 2004. – Т.40. – Ч.2.– С. 19-20. (Дисертант брав участь в організації досліду, вивченні показників газоенергетичного обміну, дослідив морфологічний склад крові, написав тези).