Хусаінов Денис Рашидович. Вплив налоксона, саліцилової кислоти і її похідних на електричну активність і транссинаптичні зв'язки нейронів виноградного равлика : дис... канд. біол. наук: 03.00.13 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2005.
Анотація до роботи:
Хусаінов Д. Р. Вплив налоксона, саліцилової кислоти і її похідних на електричну активність і транссинаптичні зв'язки нейронів виноградного равлика – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин – Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2005.
З’ясовано, що пригнічуючий вплив налоксона на електричні процеси нервових клітин прямопропорційно залежить від сили кальцієвого струму. Саліцилова кислота пригнічує активність нейронів, а її похідні саліцилати кобальта и цинка надають активаційно-модулюючий вплив, який пов’язан із системою циклічних нуклеотидів. Встановлено, що активатор гуанілатциклази нітропрусид натрію збільшує сумарні вхідні та вихідні трансмембранні іонні струми.
Знайдено синаптичні зв’язки нейронів вісцерального ганглію з ідентифікованими клітинами ППа1 и ППа2 та між трьома парами нейронів ВГ. При цьому найбільшу ефективність має зв'язок нейрона ВГ с клітиною ППа2. Вивчено дію вищезазначених сполук на синаптичні процеси.
У дисертаційній роботі з'ясовано, що налоксон, саліцилова кислота, саліцилати кобальту і цинку, і активатор гуанілатциклази нітропрусид натрію суттєво впливають на електричну активність нейронів. Виявлено також наявність внутрішньо- і міжгангліонарних синаптичних зв'язків і досліджено вплив вищезазначених речовин на їх властивості.
Налоксон в концентрації 10-4 М пригнічує електричну активність нейронів ППа1, ППа2 і ППа7, що виражається в уповільненні їх основних електричних процесів. В концентрації 10-3 М налоксон викликає зворотне пригноблення імпульсної активності досліджених клітин. Ефекти налоксона на нейрони виноградного равлика аналогічні його впливу на кардіоміоцити і зв'язані з тим, що він пригнічує трансмембранні Na-, К- і Са-струмів. З'ясовано, що вплив налоксона на електричну активність нейронів залежить від величини і функціонального значення в них кальцієвого струму. Виявлено, що налоксон (10-4 М) викликає зменшення лабільності синаптичної передачі.
Визначено, що саліцилова кислота надає пригнічувального впливу на електричну активність нейронів равлика і уповільнює синаптичну передачу імпульсів. Це підтверджує результати, одержані на вищих тваринах, і дозволяє стверджувати про ідентичність впливу даного препарату на різні нервові системи.
Саліцилати кобальту і цинку справляють активаційно-модулюючий вплив на електричну активність нейронів. В концентрації 10-3 М дані сполуки запускають імпульсну активність нейронів, що мовчать, викликають збільшення частоти імпульсації і, у частини нервових клітин, ініціюють пачковий ритм. З'ясовано, що СК і СЦ є екзогенними функціональними аналогами ініціюючого чинника і механізм їх дії на нейрони опосередкований через систему внутрішньоклітинних нуклеотидів.
Показано, що в цілому СК і СЦ полегшують синаптичну передачу, проте спрямованість їх ефектів суттєво залежить і від функціонального стану нейронів. Так, якщо під впливом цих саліцилатів у постсинаптичної клітини з'являються коливання МП, то зміни латентного періоду (ЛП) відповідей постсинаптичних клітин знаходяться в класичній залежності від його величини: на фазі деполяризації мембрани спостерігається зменшення ЛП, а на гіперполяризації відбувається його значне збільшення.
З'ясовано, що активація гуанілатциклази нітропрусидом натрію впливає на функціональний стан клітин і їх електричну активність. При цьому спостерігається збільшення амплітуди ПД і слідової гиперполяризації, а також у деяких нейронів, що мовчать, з'являється імпульсна активність. Окрім цього у деяких нервових клітин розвивається гиперполяризація мембрани. З'ясовано, що збільшення концентрації циклічного гуанозинмонофосфата (цГМФ) призводить до збільшення швидкості наростання вхідних і вихідних трансмембранних іонних струмів. Отже, підвищення концентрації цГМФ впливає на швидкі і повільні електричні процеси в нервовій клітині. Крім того, показано, що збільшення концентрації цГМФ уповільнює транссинаптичну передачу сигналів.
З'ясовано, що пейсмекероподібна активність ППа1 і пейсмекерна ППа2 залежить від впливу інших клітин, котрі розташовані у ВГ. Також знайдено три пари синаптично зв'язаних неідентифікованих нейронів ВГ. Аналіз характеристик збудливих зв'язків показав, що найбільшим коефіцієнтом передачі сигналів характеризується зв'язок між клітиною ВГ і нейроном ППа2.
Публікації автора:
Коренюк И.И., Кизилов А. Е., Хусаинов Д. Р. Изменение электрической активности идентифицированных нейронов при действии мебикара и налоксона. // Ученые записки. Серия «Биология, химия». – 2003. – Т. 16 (55), №1. – С. 41 – 45 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини стосовно налоксону, а також статистичної обробці даних та сумісному із співавторами напису статті).
Коренюк И.И., Хусаинов Д.Р., Дунаева Н.В. Организация связей между некоторыми нейронами висцерального ганглия и идентифицированными клетками правого париетального. // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – Т7, №1. – С. 143-146 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені за допомогою співавторів експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою).
Коренюк И. И., Хусаинов Д. Р., Шульгин В. Ф. Влияние салициловой кислоты и ее солей на электрическую активность нейронов виноградной улитки // Нейрофизиология / Neurophysiology.–2005.–Т. 37, № 2.–С. 140-151 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою, та теоретичному обговоренні отриманих даних).
Кизилов А. Е., Хусаинов Д. Р., Коренюк И.И. Нейрофизиологическое влияние мебикара и налоксона. // Материалы международной конференции посвященной памяти профессора Шостаковской И. В. – Львов. – 2002. – С. 99 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини стосовно налоксону, а також статистичної обробці даних та теоретичному обговоренні отриманих даних та сумісному із співавторами напису тез).
Хусаинов Д. Р., Коренюк И. И. Ответы нейронов виноградной улитки на присутствие в омывающем растворе салициловой кислоты и некоторых ее солей. // Материалы Всеукраинской конференции молодых ученых «Актуальные вопросы современного естествознания – 2003». – Симферополь. – 2003. – С. 91-92. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавтором підготовці публікації за означеною темою).
Коренюк И.И., Хусаинов Д.Р. Изменения параметров электрических потенциалов нейронов улитки при активации гуанилатциклазы нитропруссидом натрия // Материалы III конференции Украинского общества нейронаук. – Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2005. – Т.1, №1. – С. 55. (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, статистичної обробці даних, а також у сумісній із співавторами підготовці публікації за означеною темою, та теоретичному обговоренні отриманих даних).
Хусаинов Д.Р., Коренюк И.И. Влияние некоторых фармакологических препаратов на лабильность синаптической передачи в нервной системе моллюсков // Материалы всероссийской конференции молодых ученых «Физиология и медицина». – Санкт-Петербург. – 2005. – С. 132 (Особистий внесок автора полягає у самостійному вивченні і узагальненні літературних даних, підготовці та проведені експериментальної частини, а також статистичної обробці даних, та теоретичному обговоренні отриманих даних).
