Пономаренко Наталія Вікторівна. Вплив насіння амранту на склад та пероксидне окиснення ліпідів у підшлунковій залозі перепелів за дії нітратів : Дис... канд. наук: 03.00.04 - 2007.
Анотація до роботи:
Пономаренко Н.В. Вплив насіння амаранту на склад та пероксидне окиснення ліпідів у підшлунковій залозі перепелів за дії нітратів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.
Проведено дослідження особливостей складу ліпідів, функціонування системи антиоксидантного захисту та вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів у підшлунковій залозі перепелів на ранніх етапах постнатального онтогенезу, за дії нітратів та згодовування насіння амаранту у складі комбікорму.
Встановлено, що перший місяць життя перепелів характеризується вірогідним зростанням вмісту фосфоліпідів і неестерифікованих жирних кислот, зниженням вмісту триацилгліцеролів, холестеролу і його естерів. Доведено низьку активність системи антиоксидантного захисту протягом першого місяця життя птиці та підвищення її активності у підшлунковій залозі, починаючи із 6-тижневого віку. Дія нітратів на організм птиці супроводжується виснаженням захисних можливостей антиоксидантної системи, що призводить до підвищення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів та змін у складі ліпідів підшлункової залози. Згодовування комбікорму із насінням амаранту на фоні нітратного навантаження сприяє підвищенню активності ферментативної системи антиоксидантного захисту. При цьому у співвідношенні окремих класів ліпідів достовірно знижується вміст холестеролу, підвищується вміст триацилгліцеролів і естерів холестеролу.
Нітратне навантаження та згодовування насіння амаранту у складі комбікорму суттєво не впливають на склад ліпідів у жовтку яєць перепелів. Зміни співвідношення окремих класів ліпідів у грудному м’язі птиці подібні до змін у підшлунковій залозі, що свідчить про системний вплив насіння амаранту на організм.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні особливостей складу ліпідів, функціонування системи антиоксидантного захисту, інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів у підшлунковій залозі перепелів на ранніх етапах постнатального розвитку та встановленні корегуючого ефекту насіння амаранту на досліджувані показники при інтоксикації птиці нітратом натрію.
Упродовж першого місяця життя перепелят у підшлунковій залозі вірогідно зростає вміст фосфоліпідів (у 2,1 раза) і неестерифікованих жирних кислот (у 1,6 раза), знижується вміст триацилгліцеролів (у 2,1 раза), холестеролу (на 18,2 %) і його естерів (на 39,0 %). Активне використання ліпідів в організмі у 5–6-тижневому віці призводить до зниження вмісту загальних ліпідів у підшлунковій залозі в 1,6–2,0 раза.
Вміст фосфоліпідів і неестерифікованих жирних кислот у підшлунковій залозі перепелів у постнатальному періоді онтогенезу має негативний корелятивний зв’язок із рівнем продуктів пероксидного окиснення ліпідів і позитивний – з активністю показників ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту. I навпаки, вміст триацилгліцеролів, холестеролу і його естерів характеризується позитивною кореляцією із вмістом продуктів пероксидного окиснення ліпідів та негативною – з активністю ферментів антиоксидантної системи захисту.
Характер змін окремих компонентів антиоксидантної системи на фоні підвищення вмісту продуктів ліпопероксидації у підшлунковій залозі свідчить про низьку активність ферментативної ланки системи антиоксидантного захисту протягом першого місяця життя перепелів. Зниження рівня продуктів пероксидного окиснення ліпідів з одночасним підвищенням активності ферментів-антиоксидантів вказує на високий рівень ферментативної ланки антиоксидантного захисту у підшлунковій залозі, починаючи із 6-тижневого віку.
Надходження нітратів в організм птиці призводить до вірогідного зниження вмісту загальних ліпідів у підшлунковій залозі впродовж досліджуваного періоду на 21,2–37,1 %. У співвідношенні окремих класів ліпідів відмічається зниження вмісту неестерифікованих жирних кислот на 12,4–17,7 %.
За токсичної дії нітратів на організм птиці вірогідно підвищується вміст гідропероксидів ліпідів (у 1,1–2,5 раза) та дієнових кон’югатів (на 10,4–36,3 %), що призводить до активації впродовж перших тижнів ферментів антиоксидантного захисту – каталази, глутатіонредуктази, достовірного підвищення вмісту церулоплазміну та відновленого глутатіону. Починаючи із 3–5-тижневого віку, активність ферментів-антиоксидантів змінюється у протилежному напрямку, що свідчить про виснаження захисних можливостей ферментативної ланки антиоксидантної системи.
Згодовування насіння амаранту у складі комбікорму сприяє зростанню вмісту загальних ліпідів до рівня контрольної групи та проявляє корегуючий вплив на склад ліпідів підшлункової залози при нітратному навантаженні. При цьому знижується вміст холестеролу в 1,5 раза, підвищується вміст триацилгліцеролів у 1,3–1,5 раза і естерів холестеролу в 1,2–1,6 раза.
Використання насіння амаранту у складі комбікорму на фоні нітратного навантаження викликає підвищення активності супероксиддисмутази, каталази, вмісту церулоплазміну та відновленого глутатіону до рівня контрольної групи з одночасним зниженням вмісту продуктів ліпопероксидації у підшлунковій залозі.
Нітратне навантаження та згодовування насіння амаранту суттєво не впливають на склад ліпідів у жовтку яєць перепелів. Проте зміни співвідношення окремих класів ліпідів у грудному м’язі птиці подібні до змін у підшлунковій залозі, що свідчить про системний вплив насіння амаранту на організм. Виходячи із зазначеного, пропонується використовувати у промисловому птахівництві насіння амаранту з розрахунку 10 % у складі комбікорму згідно із розробленими рекомендаціями („Рекомендації щодо використання зерна амаранту для годівлі сільськогосподарської птиці”).
Публікації автора:
Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В., Чубар О.М. Рекомендації щодо використання зерна амаранту для годівлі сільськогосподарської птиці. – Біла Церква: Вид. БДАУ, 2006. – 16 с. Дисертантом проведено основну частину експериментальних досліджень, сформовано огляд щодо висвітленої наукової проблеми, підготовлено матеріал до друку.
Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В. Про- та антиоксидантний стан підшлункової залози перепелів за хронічного впливу нітрату натрію у період формування яйцекладки // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2005. – т. 7, № 2, ч. 2. – С. 149–153. Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті.
Пономаренко Н.В. Вільнорадикальні процеси в підшлунковій залозі перепелів за експериментального отруєння на ранніх етапах постнатального онтогенезу // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2005. – т. 7, № 3 (26), ч. 2. – С. 147–150.
Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В. Корекція пероксидного окиснення ліпідів у тканинах підшлункової залози перепелів за хронічного нітратного отруєння // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – Луганськ: Вид. ЛНАУ, 2005, № 52 (75). – С. 73–76. Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті.
Пономаренко Н.В. Ферментативна активність у тканинах підшлункової залози перепелів за експериментального хронічного отруєння та її корекція амарантом // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2005. – № 2. – С. 52–54.
Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В., Чубар О.М. Антиоксидантний статус тканин печінки і підшлункової залози перепелів та його зміни при додаванні до корму зерна амаранту // Український біохімічний журнал. – 2006. – т. 78, № 2. – С. 91–96. Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка та інтерпретація отриманих даних, підготовлено матеріал до друку.
Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В., Чубар О.М. Оцінка впливу зерна амаранту на організм в умовах експериментального стресу // Спортивна медицина. Науково-теоретичний журнал Національного університету фізичного виховання і спорту України. – 2006. – № 2. – С. 117–119. Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті.
Пономаренко Н.В. Ліпідний склад тканин підшлункової залози перепелів при нітратному навантаженні і корекції амарантом // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2006. – т. 8, № 2 (29), ч. 2. – С. 121–124.
Пономаренко Н.В. Вплив амаранту на антиоксидантну систему підшлункової залози перепелів за умов хронічної дії нітрату натрію // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Збірник наукових праць. – Біла Церква: БДАУ, 2006. – Вип. 42. – С. 10–13.
Пономаренко Н.В. Особливості ліпідного складу підшлункової залози перепелів на ранніх етапах постнатального онтогенезу // Світ медицини та біології. – 2006. – № 3. – С. 44–47.
Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В. Рівень глутатіонової системи антиоксидантного захисту у тканинах підшлункової залози перепелів при нітратному навантаженні // Світ медицини та біології. – 2006. – № 2. – С. 49–52. Дисертантом проведені експериментальні дослідження, статистична обробка отриманих даних, написано основний текст статті.
Пономаренко Н.В. Вільнорадикальні процеси у підшлунковій залозі перепелів // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених „Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених-аграріїв”. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 252–254.
