Анотація до роботи:

Дубова Н.Ф. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології АМН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню основних характеристик народжуваності, тенденцій її динаміки та стану репродуктивного здоров’я населення, яке мешкає у найбільш радіоактивно забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС районах Житомирської і Київської областей України. Показано, що основні параметри народжуваності та напрями її змін, особливо у 90-і роки, відповідають перебігу цього процесу в державі. Проте в радіаційно несприятливих районах спостерігаються більш виразні зміни режиму народжуваності населення порівняно з доаварійним періодом та контролем. Визначено внесок і ступінь впливу основних демографічних чинників в зміни рівня народжуваності. Встановлено збільшення відносних ризиків репродуктивних втрат від накопиченої колективної дози опромінення. Розроблено рекомендації щодо поліпшення народжуваності на радіаційно несприятливих територіях.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо пошуку шляхів оптимізації народжуваності населення. На основі комплексного медико-демографічного і радіаційно-гігієнічного дослідження, із застосуванням адекватних і коректних медико-демографічних показників народжуваності, встановлено основні закономірності цього процесу у населення, яке зазнало хронічного опромінення в результаті проживання на радіоактивно забруднених територіях України, і запропоновано підходи до його поліпшення.

1 Показано, що накопичені за 1986-2000 рр. ефективні дози сумарного опромінення жителів досліджуваних районів варіювали в середньому від 6,0 мЗв (Поліський район) до 29,9 мЗв (Лугинський район), а накопичені колективні ефективні дози опромінення склали у Лугинському районі - 707,9 чол.-Зв, у Народицькому - 602,2 чол.-Зв, Овруцькому - 1723,3 чол.-Зв, Іванківському – 449,3 чол.-Зв і Поліському – 66,3 чол.-Зв.

2 Доведено, що в радіоактивно забруднених районах різко загострилася проблема народжуваності населення. Рівень плідності, що до аварії на ЧАЕС оцінювався як середній (64-100 ), вже у 1994 р. став низьким і дуже низьким (40-64 ) за рахунок зменшення дітородної активності жінок у віці 20-34 роки (більш ніж на 80 %), а рівень сумарного показника народжуваності опустився з 2,6 дитини (1986 р.) до 1,7 дитини (2000 р.).

3 Встановлено, що зниження народжуваності (за період з 1987 р.) обумовлено скороченням питомої ваги всіх черговостей народження, крім першої. Збільшення частки первістків із 44,5 % (1981-1985 рр.) до 50,2 % (1994 р.) зменшило рівень структурного коефіцієнта дітності на 11,2 % у порівнянні з 7,8 % - у контролі. Народжуваність в радіоактивно забруднених районах забезпечувалася усього лише на 14 % дітьми, що народилися третіми і наступної черговості. Таку поведінку можна розглядати як прояв соціальної адаптації населення до умов (екологічних і соціально-економічних), що змінилися у постчорнобильський період.

4 Показано, що дослідження динаміки співвідношення статей народжених і мертвонароджуваності, не свідчило про підвищення внутрішньоутробної смертності серед досліджуваного населення. Так, не встановлено збільшення мертвонароджуваності, частоти мертвонароджень хлопчиків серед всіх мертвонароджених, а також залежності від рівнів опромінення населення.

5 Доведено, що після аварії на ЧАЕС на радіоактивно забруднених територіях підвищилися репродуктивні втрати більше, ніж у 2 рази в порівнянні з доаварійним періодом. Статистично значиме перевищення рівня репродуктивних втрат (p<0,05) у порівнянні з контролем відзначене в 1986-1990 рр. При цьому їхній внесок у зниження загального рівня народжуваності зріс з 3,5 % (1987 р.) до 25 % (1994 р.). У Лохвицькому районі рівень репродуктивних втрат знизив загальний показник народжуваності у середньому на 1,1 %.

6 Встановлено, що однією з особливостей здоров'я населення, що мешкає на радіоактивно забруднених територіях, є збільшення частоти несприятливого перебігу вагітностей і пологів у жінок. У порівнянні з доаварійним періодом рівень пізніх токсикозів вагітності підвищився у 1,5-2,3 рази, анемій у вагітних - у 10,0-13,8 разів, спонтанних абортів - у 1,3-3,6 разів, ускладнених пологів - у 1,1-1,8 разів. Тривале проживання на радіоактивно забрудненій території є одним із можливих провокуючих чинників у виникненні виявлених змін здоров'я жінок.

7 Виявлено статистично достовірне підвищення відносних ризиків репродуктивних втрат. У порівнянні з контролем ризик (на 5 %-ному рівні значимості) перевищив 1,0 з 1986 р. у Іванківському (RR=1,12 (0,87-1,44)), Поліському (RR=1,08 (0,86-1,36)) і Народицькому (RR=1,37 (1,05-1,79)) районах, а з 1990 р. - у Лугинському (RR =1,13 (0,94-1,37)). Підвищення його рівня відбувалося за рахунок спонтанних абортів і смерті дітей у ранньому неонатальному періоді.

8 Встановлені статистично значимі (p<0,05) залежності між змінами відносних ризиків загальних репродуктивних втрат (їх складових) і колективними ефективними дозами сумарного опромінення населення. Сильний позитивний кореляційний зв'язок (r_s>0,7) між ознаками виявлений в радіоактивно забруднених районах Житомирської області, де населенням отримана найбільша колективна доза опромінення.

9 Не виявлено статистично вірогідної залежності між змінами показників мертвонароджуваності, частоти спонтанних абортів, репродуктивних втрат і медіанних значень накопиченої дози сумарного опромінення населення.

10 Розроблено рекомендації соціально-медичного та санітарно-просвітницького напрямку, які мають загальнодержавну та відомчу спрямованість, щодо поліпшення народжуваності та зміцнення репродуктивного здоров'я населення радіоактивно забруднених територій України.

Публікації автора:

1. Медико-демографические показатели здоровья населения в связи с аварией на ЧАЭС / Н.И. Омельянец, В.Ф. Торбин, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубовая, С.С. Карташова, С.Н. Омельянец // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Монография в 3-х книгах. Книга 1. – Киев: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. – 315 с.

2. Демографічна ситуація та стан здоров’я населення радіаційно забруднених місцевостей України за перше десятиріччя після Чорнобильської катастрофи / М.І. Омельянець, В.Ф. Торбін, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубова, С.М. Омельянець, А.Б. Савченко // Радіаційна безпека в Україні. – Київ, 1996. - № 1-4. – С. 52-63.

3. Аналіз та оцінка народжуваності населення в умовах впливу генерованого Чорнобильською катастрофою хронічного іонізуючого випромінювання / М.І. Омельянець, Н.В. Гунько, С.С. Карташова, Н.Ф. Дубова, А.Б. Савченко, В.Ф. Торбін // Гигиена населенных мест. – К., 2000. – Вып. 36. – Ч. II. – С. 34-38.

4. Дубова Н.Ф., Гунько Н.В. Деякі аспекти демографічних процесів на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Проблеми радіаційної медицини. – Київ, 2000. - № 7. – С. 14-19.

5. Дубовая Н.Ф. Рождаемость населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях Украины: тенденции и сопутствующие факторы // Проблеми радіаційної медицини. – Київ, 2001. - № 8. – С. 53-60.

6. Дубовая Н.Ф. Оценка риска репродуктивных потерь у населения территорий Украины, загрязненных радиоактивными выбросами вследствие Чернобыльской катастрофы // Довкілля та здоров’я. – 2001. - № 3 (18). – С. 42-46.

7. Дубовая Н.Ф. Здоровье населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях Украины вследствие аварии на ЧАЭС: оценка риска репродуктивных потерь // Экологическая антропология: Материалы IX Международной научно-практ. конф. “Экология человека в постчернобыльский период” 27-29 сентября 2001 г. – Минск: Белорусский комитет “Дзеці Чарнобыля”, 2002. – С. 224-228.

8. Состояние и задачи радиационно-медицинской, социально-экономической и психологической защиты населения радиационно загрязненных местностей / В.А. Бузунов, Н.И. Омельянец, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубовая, И.М. Хоменко // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле: Тез. докл. междун. конф. (Киев, 24-28 мая 1995 г.). – Киев: Ассоциация “Врачи Чернобыля”, 1995. – С. 134.

9. Дубова Н.Ф. Аналіз динаміки деяких показників народжуваності в умовах радіаційного забруднення навколишнього середовища // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я: Тез. доп. XIII з’їзду гігієністів України (Харків, 3-5 жовтня 1995 р.). – Київ: МОЗ України, 1995. – С. 167-168.

10. Дубовая Н.Ф. Воспроизводство населения на радиационно загрязненных территориях (на примере Житомирской области) // Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильської катастрофи: Матеріали ювілейної наук. конф. молодих вчених, присвяченої 10-річчю Наукового центру радіаційної медицини (Київ, 2-4 жовтня 1996 р.). – Київ: НЦРМ АМН України, 1997. – С. 14-15.

11. Демографические показатели здоровья сельских жителей зон радиоактивного загрязнения Украины / Н.И. Омельянец, Н.Ф. Дубовая, Н.В. Гунько, С.С. Карташова, С.Н. Омельянец, А.Б. Савченко // Environmental and occupational health and safety in agriculture on the boundary of two millennia: Abst. internat. conf. (Kiev, Sept. 8-11, 1998). – Kiev, 1998. – P. 59.

12. Омельянець М.І., Дубова Н.Ф., Гунько Н.В. Деякі особливості медико-демографічної ситуації в Народицькому районі Житомирської області в останні роки // Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років: Матеріали наук.-практ. конф. (Житомир, 2001 р.). – Житомир, 2001. – С. 25-26.