Анотація до роботи:

Боброва Н.О. Вплив основних медіаторних систем організму на експресію поверхневих глікопротеїдів лейкоцитів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13–фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню впливу основних медіаторних систем організму на манозомісні мембранні структури лейкоцитів. Для оцінки експресії МММС лейкоцитів було модифіковано непрямий лектин-пероксидазний метод виявлення даних структур. За допомогою кореляційного аналізу показано, що функціональна активність лімфоцитів та поліморфноядерних лейкоцитів пов'язана з експресією їх манозомісних мембранних структур.

Основні медіаторні системи організму та регуляторні пептидні комплекси беруть участь у регуляції функціональної активності лімфоцитів та поліморфноядерних лейкоцитів.

В умовах зміни медіаторних систем організму при експериментальних станах органні пептидні комплекси та пептидні фрагменти гемоглобіну регулюють функціональний стан клітин імунної системи: пітуїтрин - при гострому стресі, пептидний комплекс печінки - при інтоксикації тетрахлорметаном, пептидні фрагменти гемоглобіну - при фенілгідразиновій анемії, природний пептидний комплекс нирок та синтетичний пептидний комплекс PEKDDRL - при аутоімунному нефриті, кордіалат та вермілат - при інфаркті міокарду.

1. На грунті аналізу експресії манозомістних мембранних структур лейкоцитів в модельних системах in vitro та за умов експериментальної патології показано, що досліджені медіаторні системи організму та регуляторні пептидні комплекси впливають на їх функціональний стан.

2. Запропонована модифікація непрямого лектин-пероксидазного методу дає можливість оцінювати функціональний стан лейкоцитів на основі аналізу експресії манозомістних мембранних структур цих клітин, яка корелює з фагоцитарною активністю та лізосомальними катіонними білками поліморфноядерних лейкоцитів і з мембранними маркерами лімфоцитів CD3, CD22.

3. На основі виявлення впливу модуляції адренергічної, пуринергічної, холінергічної та гістамінергічної систем організму на експресію манозомістних мембранних структур лейкоцитів показано, що ефекти адренергічної системи реалізуються переважно через -адренорецептори; активація пурино- і холінорецепторів викликає посилення експресії манозомістних мембранних структур лейкоцитів; ефекти гістамінергичної системи реалізуються на лімфоцитах переважно через гістамінові Н₂-рецептори, на поліморфноядерних лейкоцитах – через гістамінові Н₁-рецептори.

4. Активація кальцієвих каналів іонофором А 23187 посилює експресію манозомістних мембранних структур лімфоцитів та поліморфноядерних лейкоцитів; блокада кальцієвих каналів ізоптином у концентраціях 0,12 і 0,48 мкМ зменшує їх експресію, що свідчить про кальцій-залежний характер експресії манозомістних мембранних структур.

5. Інсулін, як ростовий фактор, дозозалежно збільшує експресію манозомістних мембранних структур лімфоцитів та поліморфноядерних лейкоцитів.

6. Антиоксидант мексидол посилює експресію манозомістних мембранних структур лімфоцитів, а поліморфноядерних лейкоцитів – знижує.

7. Пептидні комплекси вермілату, нирок та фрагменти гемоглобіну у нормі знижують експресію манозомістних мембранних структур лімфоцитів та поліморфноядерних лейкоцитів.

8. Регуляторні пептидні комплекси позитивно впливають на функціональний стан лейкоцитів при патологічних станах, зокрема пітуїтрин нормалізує експресію манозомістних мембранних структур лімфоцитів при гострому стресі; пептидний комплекс печінки – при інтоксикації тетрахлорметаном; синтетичний пептид Про-Глу-Ліз-Асп-Арг-Лей - при аутоімунному нефриті; кордіалат та вермілат нормалізує експресію манозомістних мембранних структур при інфаркті міокарду; пептидні фрагменти гемоглобіну і природний комплекс нирок здатні знижувати ці показники відповідно при фенілгідразиновій анемії та аутоімунному нефриті.

Публікації автора:

1. Боброва Н.А., Куценко Л.А. Пептидергическая регуляция экспрессии маннозосо держащих мембранных структур лейкоцитов при экспериментальном инфаркте миокарда // Проблеми екології та медицини. – 1997. – Т. 1, № 1-2.- С. 27-29.

2. Боброва Н.А., Кайдашев И.П. Влияние некоторых медиаторов на экспрессию маннозосодержащих структур мембран лейкоцитов in vitro // Иммунология. – 1998. - № 1. – С. 13-15.

3. Гейко О.А., Боброва Н.А., Кайдашев И.П. Сравнительное изучение активности естественного пептидного комплекса почек и его синтетических аналогов при аутоиммунном нефрите // Экспериметальная и клиническая фармакология. – 1998. – Т. 61, № 4. – С.44-47.

4. Запорожець Т.М., Боброва Н.О., Кайдашев І.П. Зміни експресії манозовміщуючих мембранних структур лейкоцитів під впливом пептидного комплексу гемоглобіну у здорових тварин та за умов гемолітичної анемії // Проблеми екології та медицини. – 1999. – Т. 3, № 1-2. – С. 132-134.

5. Боброва Н.А., Важничая Е.М., Кайдашев И.П. Влияние регуляторных пептидов на экспрессию маннозосодержащих мембранных структур лейкоцитов при остром стрессе // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. – 2000. - № 4. – С. 11-13.

6. Пат. 45149 А України МПК 6185/14/. Спосіб оцінки функціонального стану лейкоцитів. - Боброва Н.О., Кайдашев І.П. – № 2001063710; Заявл. 01.06.2001; Опубл.15.03.2002; Бюл. № 3.

7. Кайдашев І.П., Боброва Н.О., Важнича О.М., Мошко Л.В. Стан манозомістких мебранних структур лімфоцитів і гранулоцитів при гострому стресі. // Тези доповідей Міжнародної конференції ''Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів''. – Полтава. – 1997. – С. 25.

8. Боброва Н.А., Соколенко В.Н. Влияние блокатора кальциевых каналов на состояние поверхностных гликопротеидов лейкоцитов человека // Матеріали конференції молодих вчених ''Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу''. – Полтава. – 1999. – С. 5-6.

9. Кайдашев И.П., Веснина Л.Э., Гейко О.А., Боброва Н.А., Квак О.В., Рябенко В.В., Ножинова О.А., Губенко И.Я., Соколенко В.Н., Чекалина Н.И., Запорожец Т.Н. Пептиды, представляемые молекулами главного комплекса гистосовместимости, как перспективные препараты иммунотропной терапии // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з актуальних питань алергології та клінічної імунології "Імунологія та алергологія". – Київ. - 1999. - № 3. – С. 66.

10. Bobrova N.A., Nozhinova O.A., Kaydashev I.P. The influence of -adrenoreceptor agonists and antagonists on to functional state of leukocytes // Proc. the 3rd Annual Conference ''Alergy Asthma Clinical Immunology''. – Lodz (Poland) . – 2001. – P. 136.