1. Тактичне мислення є однією з найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол. Рівень його розвитку є одним з показників тактичної підготовленості спортсмена. Процес становлення цієї спортивної здібності складний і має свої особливості. В результаті аналізу наукової літератури виявлені особливості розвитку тактичного мислення в ігрових видах спорту, багато з яких не уточнені для етапу початкового навчання під час занять баскетболом. А питання впливу індивідуальних особливостей на темпи становлення цієї спортивної здібності зовсім не вивчались. В методичній літературі не достатньо враховані особливості процесу розвитку тактичного мислення юних баскетболісток. 2. Темпи розвитку тактичного мислення підвищуються в спеціально організованому навчально-тренувальному процесі з тактичної підготовки баскетболісток на етапі початкового навчання. За результатами експертної оцінки баскетболістки, які займалися за експериментальною програмою значно підвищили рівень тактичної майстерності порівняно зі спортсменками контрольних груп одного віку (між п’ятикласницями – 3 бали, між семикласницями – 7 балів). За результатами тестування спеціальними таблицями виявилась перевага в темпах формування тактичного мислення у баскетболісток експериментальних груп над контрольними групами цього ж віку (13% і 12% відповідно). Зміни показників кількості ходів та часу у тестах по виявленню тактичного мислення в ході дослідження виявились вищими на статистично достовірні величини в експериментальних групах, ніж у контрольних (між п’ятикласницями: р < 0,05 за кількісним і часовим показниками; між семикласницями: p < 0,01 і p < 0,05 відповідно). Результати різних підходів виявлення рівня тактичного мислення свідчать про доцільність застосування спеціально організованого процесу з тактичної підготовки з перших етапів навчання при заняттях баскетболом. 3. Підвищення швидкості тактичного мислення юних баскетболісток забезпечується збільшенням обсягів пам’яті та уваги. Найбільші зміни рівня тактичного мислення відбулися в експериментальних групах, де визначені вагомі зміни показників психічних процесів: обсягів пам’яті (баскетболістки-п’ятикласниці – 1,6 знаки (р<0,05), баскетболістки-семикласниці – 1,7 знаки (р<0,05)) та показників уваги: за зосередженістю (баскетболістки-п’ятикласниці – 64,5 знака (р<0,01), баскетболістки-семикласниці – 70 знаків (р<0,05)); за стійкістю (баскетболістки-п’ятикласниці – 97,13% (р<0,01), баскетболістки-семикласниці – 99% (p<0,01)). 4. Зміни показників тактичного мислення юних баскетболісток стають більш значними з підвищенням рівня технічної майстерності. Баскетболістки-шестикласниці і семикласниці з вищим рівнем технічної підготовленості (10 і 12 балів відповідно) мають значно вищі зміни показників тактичного мислення (за експертною оцінкою – 14 і 11 балів, за спеціальними таблицями – 29% і 17%, за тестуванням – 18 і 15 ходів, 15 і 14 с), ніж п’ятикласниці. Збіг даних за різними методиками підтверджує достовірність результатів. 5. Темпи розвитку тактичного мислення залежать від вікових особливостей юних спортсменок. Найбільші зміни рівня цієї спортивної здібності відбуваються саме в 12 років. Баскетболістки цього віку значно випередили 10-річних спортсменок за результатами експертної оцінки (6 балів), при використанні оцінювальних таблиць (64%) та тестування (8 ходів, 6 с). Це говорить про розвиток тактичного мислення в цьому віковому періоді і необхідність врахування цієї особливості практиками в навчально-тренувальному процесі. 6. Виявлена залежність між проявами основних властивостей нервової системи та темпами розвитку тактичного мислення юних спортсменок під час занять баскетболом. Встановлено, що у баскетболісток з вищими проявами сили і рухливості нервової системи на етапі початкового навчання темпи покращення всіх показників тактичного мислення збільшуються. В ході експерименту зміни показників експертної оцінки тактичної майстерності виявились найвищими у “сильних” (5,7 бали) та “рухливих” (8,2 і 13,8 бали), ніж “середніх” та “інертних”. За результатами зміни показників тактичного мислення за оцінювальними таблицями перевага у “сильних” (на 8,6%) та “рухливих” (на 11,3% і 16,3%). А зміни кількісного і часового показників в тесті по визначенню тактичного мислення говорять про швидше виконання цих завдань баскетболістками з сильною нервовою системою (р < 0,05), ніж з середньою та баскетболістками з рухливою нервовою системою (р < 0,05, р < 0,01), ніж з середньою та інертною. Перевага представників цих підгруп в темпах формування цієї спортивної здібності свідчить про їх схильність до занять оперативними видами спорту. 7. Функціональні зрушення (частоти серцевих скорочень і електро-шкіряного опору), які відбувалися в організмі юних баскетболісток під час виконання тактичних завдань, залежать від індивідуальних особливостей юних баскетболісток і впливають на показники швидкості їх розв’язання. “Сильні” і “рухливі” спортсменки демонструють досить низький рівень змін ЧСС і високий рівень змін ЕШО, при цьому швидше виконують тактичні завдання після експерименту. “Середні” та “інертні” демонструють гірші показники змін ЧСС і ЕШО, при цьому показники швидкості розв’язання завдань значно нижчі. 8. Методи виявлення рівня тактичного мислення, які були застосовані в нашому дослідженні, можуть бути використані у відборі перспективних дітей для занять в ігрових видах спорту. Використання розроблених нами практичних рекомендацій із впровадження індивідуального підходу до баскетболісток на етапі початкового навчання дозволить тренерам раціонально організувати процес їх навчання. Створення упорядкованих ігрових ситуацій і застосування в тактичній підготовці цілеспрямованого навчання тактичним діям у баскетболі дозволять вирішити проблему формування тактичного мислення дівчат-баскетболісток 10-12 літнього віку. Ці рекомендації можуть використовуватися в практиці навчально-тренувального процесу дитячо-юнацьких шкіл, училищ фізичного виховання і спортивних інтернатів за спортивною дисципліною “баскетбол”. | 