Анотація до роботи:

Нємкова С.М. Вплив паразитичного кліща вароа на медоносну бджолу Apis mellifera L., 1758 та шляхи його мінімізації в умовах України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія. – Інститут зоології НАН України ім. І. І. Шмальгаузена, Київ, 2003.

Дисертація присвячена аналізу особливостей динаміки ураження медоносних бджіл кліщем вароа в різних регіонах України, вивченню впливу паразита на обмін речовин в організмі бджіл-годувальниць, а також засобів, спрямованих на нормалізацію метаболізму останніх спричинених вароозом. Дослідженнями встановлено, що зростання екстенсивності інвазії призводить до порушення білкового та вуглеводного обміну в організмі імаго бджіл, зниженню розвитку жирового тіла та тривалості життя особин, а також є головною причиною ослаблення бджолиних сімей восени і протягом зими.

Згодовування “Апітонусу”, після зниження чисельності кліщів в сім’ях бджіл, сприяє нормалізації метаболізму і підвищенню захисних функцій організму бджіл проти збудників інфекційних хвороб, а також формуванню зимової генерації особин з високим рівнем життєздатності.

1 Головною причиною порушень метаболізму хазяїна, що призводить до різкого зниження життєздатності усієї бджолиної сім’ї взимку, як встановлено нами, є значне збільшення чисельності популяції кліща вароа у сім’ях медоносних бджіл упродовж одного активного періоду їх життєдіяльності.

2. Висока чисельність популяції вароа у сім’ях бджіл в Криму обумовлена більш ранньою появою бджолиного і трутневого розплодів, зсуванням розмноження самок паразита, що зимували, на березень, виходом більшої кількості генерацій кліща з квітня по травень, а також більшою густотою розміщення бджолиних сімей на площах ентомофільних культур у порівнянні із Закарпатською і Полтавською областями.

3. Установлені суттєві порушення білкового та вуглеводного обмінів в організмі бджіл-годувальниць у вересні при екстенсивності ураження вароа імаго хазяїна більше 15 %. Виявлено зниження вмісту загального білка в 1,3 рази на фоні збільшення кількості залишкового азоту в 1,5 рази і вільних амінокислот в 1,4 рази, а також зменшення рівня глюкози в 1,2 рази, фруктози в 1,5 рази в гемолімфі бджіл, уражених кліщем, в порівнянні з інтактними особинами.

4. Відмічено зниження імунного статусу хазяїна, на що вказує незначне збільшення числа фагоцитів, зменшення кількості сферулоцитів, а також слабка активність лізоциму (40,0±1,15 мкг/мл) і низькі титри неспецифічних аглютинінів (1:2) у гемолімфі бджіл, інвазованих Вароа, що найбільш небезпечно для бджолиної сім’ї взимку.

5. Паразитування кліща призводить до суттєвих витрат резервних речовин жирового тіла хазяїна, про що свідчить зменшення розмірів жирових клітин у 3 рази, еноцитів у 1,4 рази при інтенсивності ураження 1–4 екземпляри у порівнянні з інтактними особинами.

6. Зниження тривалості життя бджіл зимової генерації обумовлено дефіцитом білка в організмі інвазованих бджіл-годувальниць і, як наслідок, недостачею поживних речовин в кормі личинок в сім’ях з високою чисельністю популяції паразита у вересні. Установлена значна загибель бджіл у зимовий період і повільний розвиток таких сімей навесні.

7. Збільшення екстенсивності ураження кліщем імаго бджіл у 5–8 разів восени вказує на необхідність посилення контролю темпу збільшення чисельності паразита в сім'ях хазяїна протягом року. Вказано, що застосування акарицидів у першій половині серпня знижує кількість вароа на бджолах зимової генерації в 4–6 разів, чим й забезпечує збереження бджолиних сімей у зимовий період спокою.

8. Згодовування гідролізату крові великої рогатої худоби (“Апітонус”) сім’ям бджіл, ослаблених паразитуванням кліща, забезпечує достатнє накопичення поживних речовин, збільшення жирового тіла особин зимової генерації за рахунок швидкої нормалізації обмінних процесів у їх організмі, а також підвищення титрів аглютинінів і активності лізоциму в гемолімфі, що сприяє високій життєздатності всієї бджолиної сім’ї.

Публікації автора:

1. Немкова С. Н., Руденко Е. В. Состояние жирового тела и продолжительности жизни медоносных пчёл (Apis mellifera), инвазированных Варроа (Varroa jacobsoni) // Вестник зоологии. – К. – 2003. – Т. 37, № 2. – С. 81–84

дисертант провів визначення розмірів клітин жирового тіла, тривалості життя бджіл та статистичну обробку результатів

2. Немкова С. Н. Изменения биохимических показателей гемолимфы медоносной пчелы Apis mellifera L. (Hymenoptera: Apoidae), вызванные применением биологического препарата “Апитонус” для восстановления физиологического состояния пчёл, ослабленных паразитированием клещей рода Varroa Oudemans, 1904 // Известия Харьковского энтомологического общества. Х. – 2001 (2002). – Т. IX, Вып. 1–2. – С. 324–326.

3. Нємкова С. М. Показники білкового обміну в організмі медоносних бджіл при вароатозі // Наук.-теорет. журнал “Біологія тварин”. – Львів, – 1999. – Т. 1, № 2. – С. 94–97

4. Нємкова C. М., Маслій І. Г. Порівняльна оцінка ефективності застосування Апітонусу та квіткового пилку в умовах закритого грунту // Науковий вісник Львівської державної ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. – Львів. – 2002. – Т. 4, № 1. – С. 92–95.

Дисертант провів визначення розвитку сімей бджіл навесні, розмірів жирового тіла та екстенсивності ураження бджіл кліщем

5. Є. В. Руденко, С. М. Немкова “Апітонус” і його вплив на організм бджіл // Укр. пасічник. – 1996. – № 6. – С. 27–28

Дисертантом було проведено визначення вмісту амінокислот у препараті у порівнянні з квітковим пилком, а також експериментальне випробування його для підгодівлі бджіл.

6. Nemkova S. N. Application of non-specific stimulators in apiculture // The XXXV^th International Apicultural Congress of Apimondia, Antwerp, Belgium, 1^st–6^th September, 1997 – Bucharest, Romania, Apimondia publishig house, 1997. – P. 250 (тези)

7. Немкова С. Н. Влияние апитонуса на отдельные показатели белкового обмена взрослых пчёл // Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России (к 100-летнему юбилею ВИЭВ), Москва, 16–17 июня, 1998: Материалы. науч. сессии Россельхозакадемии. Т. 2. – М., 1999. – С. 265–268 (тези)

8. Немкова С. Н., Руденко Е. В. Применение стимуляторов в пчеловодстве // Сб. докл. ХII Конгресса “Апиславия” Киев-98, Киев, 14–17 марта 1998, К., 1999. – С. 147–149

Дисертант провів визначення впливу “Апітонусу” на біохімічні показники гемолімфи бджіл та розвиток жирового тіла.

9. Руденко Е., Немкова С. Влияние варроатозной инвазии на клеточный состав гемолимфы // Pszczelnicze zeszyty naukowe XXXYII naukowa konferecja pszczelarska w Pulawach, Polska, 8–9 marca 2000г. – ROK XLIV (Supplement do № R1). – 2000. – Р. 129–132 (тези).

Дисертант провів визначення клітинного складу гемолімфи бджіл уражених кліщем та сформулював основні положення тез доповіді.

10. Руденко Є. В., Маслій І. Г., Немкова С. М. Вплив вароатозної інвазії на клітинний склад гемолімфи та способи його корекції //наук.-метод. журнал “Вісник Сумського державного аграрного університету”. – 2001. – Вип. 6. – С. 100–104.

Дисертантом проведено визначення кількості різних класів гемоцитів при ураженні бджіл кліщем та після підгодівлі “Апітонусом”.

11. Немкова С. М., Маслій І. Г. Застосування біологічного стимулятора “Апітонус” в період осіннього формування гнізда // Вет. медицина: Міжвід. тематич. науков. зб. – Х., 2001. – Т. 2, Вип. 79. – С. 71–75.

Дисертантом було проведено визначення екстенсивності інвазії бджіл, кількості загального підмору, розвитку сімей бджіл навесні, статистична обробка даних та узагальнення результатів.

12. Методические рекомендации по диагностике, профилактике и лечению основных инвазионных болезней пчёл / Е. В. Руденко, И. Г. Маслий, С. Н. Немкова, В. К. Чернуха, Машкей И. А. // Х. – 2001. – 19 с.

Дисертант сформулював основні положення занять щодо диференційної діагностики та лікування бджіл, уражених кліщем.

13. Деклараційний патент 49439А, 7 А01К49/00 Біостимулятор “Апістім” / Руденко Є. В., Нємкова С. М., Маслій І. Г.; ІЕКВМ (Україна). – № 2001128444, Завл. 07.12.2001; Опубл. 16.09.2002. – Бюл. № 9. – 2 с.