У роботі отримані нові науково обґрунтовані результати, що у сукупності забезпечують рішення науково-практичної задачі по вивченню впливу просторових флуктуацій пірологічних параметрів середовища на інтегральні характеристики низової лісової пожежі й умови його гасіння. При цьому: 1. Показано, що лісові пожежі є однією з найпоширеніших природних небезпек. Найбільше поширеним типом лісових пожеж є низові. По генетичній класифікації низові пожежі можна назвати основним видом лісових пожеж, а підземний і верхові – похідними. 2. З'ясовано, що для успішної ліквідації вогнищ низових лісових пожеж необхідно знати закономірності їх розвитку і взаємодії із силами пожежегасіння. Найбільш ефективним інструментом виявлення даних закономірностей є математичне моделювання. 3. Показано, що на характер розвитку низової лісової пожежі впливають не тільки неоднорідності макромасштабу (тобто ті, що порівняні з масштабом всього лісового масиву), але і малі (некартографовані) неоднорідності шару лісового горючого матеріалу. 4. Проведений огляд літератури продемонстрував відсутність математичних моделей лісових пожеж, що враховують малі неоднорідності (флуктуації) пірологічних характеристик шару лісового горючого матеріалу. 5. Показано, що детермінований підхід неприйнятний для завдання просторових флуктуацій пірологічних характеристик, і для опису такого шару необхідно використовувати імовірнісні методи. 6. Отримана стохастична математична модель неоднорідного шару горючого матеріалу, чиї пірологічні характеристики піддаються просторовим флуктуаціям. Шар рослинного горючого матеріалу являє собою векторне випадкове поле, що задається середніми значеннями, дисперсіями і радіусами кореляції. Показано, що поняття неоднорідності шару є відносним. Критерієм у визначенні поняття неоднорідності є масштабний фактор, властивій кромці низової лісової пожежі. 7. Використовуючи відомий з пожежно-технічної літератури підхід, визначений цей масштабний фактор – критична відстань запалення фрагмента шару рослинного матеріалу кромкою низової лісової пожежі. 8. Використовуючи модель неоднорідного шару ЛГМ і модель Ротермела швидкості низової лісової пожежі по однорідному шару ЛГМ, отримана модель швидкості поширення кромки низової лісової пожежі по неоднорідному шару ЛГМ у вигляді стаціонарного нормального випадкового процесу. Показано, що дисперсія швидкості тим вище, чим вище ступінь неоднорідності горючого середовища. 9. Для спрощення моделі швидкості поширення низової лісової пожежі проведена її апроксимація у вигляді поліноміальної залежності. Водночас це дозволило виявити найбільш значущі параметри, що впливають на швидкість пожежі. Показано, що основними факторами, що визначають швидкість поширення низової лісової пожежі є швидкість вітру, товщина шару, теплоутворююча здатність матеріалу і вологовміст шару ЛГМ. 10. Отримано математичну модель імовірності самолокалізації низової лісової пожежі, що розвивається в умовах просторово нерівномірно розподілених пірологічних характеристик. Дана модель допускає інтерпретацію у вигляді імовірності локалізації низової лісової пожежі силами пожежегасіння. Показано, що на першій і другій стадіях розвитку пожежі неоднорідність пірологічних характеристик підвищує імовірність локалізації пожежі. На третій стадії спостерігається протилежний ефект, - чим більш неоднорідний є шар ЛГМ, тим пізніше (або з меншою імовірністю) відбудеться гасіння. Справедливість отриманої моделі доведена шляхом граничного переходу до класу детермінованих описів. 11. Отримано математичні моделі інтегральних характеристик низової лісової пожежі – площі і периметра в умовах вітрового впливу. Показано, що облік флуктуацій пірологічних параметрів шару ЛГМ призводить до збільшення значень даних характеристик у порівнянні з детермінованими моделями, у яких вплив флуктуацій ігнорується. Показано, що з часом зростає зламаність контуру пожежі, що приводить до нелінійного росту периметра. Довжина кромки пожежі, з урахуванням її зламаності, є величиною відносною. Значення її, і, відповідно, обсяг робіт з локалізації пожежі, залежать від тактико-технічних параметрів використовуваних при гасінні технічних засобів. 12. Підтверджено вірогідність отриманих результатів шляхом проведення експериментальних досліджень по з’ясуванню впливу неоднорідностей пірологічних параметрів (на прикладі вологовмісту шару) на периметр контуру низової лісової пожежі. 13. Показано, що існує можливість знаходження оптимального тактичного рішення по початковому розміщенню і напрямку руху сил пожежегасіння уздовж контуру низової лісової пожежі в умовах дефіциту сил пожежегасіння. Дане оптимальне рішення визначається значеннями фізичних параметрів у зоні горіння і характеристиками використовуваних вогнегасних засобів. В основі вибору оптимального рішення покладена мінімізація часу локалізації пожежі. На основі отриманої моделі часу локалізації пожежі створена комп'ютерна програма, що дозволяє виробити оптимальне рішення по тактиці гасіння пожежі. Для підрозділу, що першим прибув на місце пожежі, рекомендованою тактикою є гасіння пожежі при русі з флангу убік фронту. Оптимальне початкове місцеположення сил пожежегасіння визначається параметрами ЛГМ, ступенем їх неоднорідності, швидкості вітру, тактико-технічними параметрами засобів гасіння. Використання рекомендованої тактики збільшує ефективність гасіння низової лісової пожежі на приблизно на 20%. |