Анотація до роботи:

Горщар В. І. Вплив прийомів агротехніки на врожайність та якість зерна пивоварного ячменю в умовах північної підзони Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2008.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з розробки елементів технології вирощування пивоварного ячменю при використанні нових сортів, визначенні оптимальних доз мінеральних добрив, дії гербіциду та стимуляторів росту рослин, оптимального орієнтування посівів, ширини їх міжрядь та глибини загортання насіння з врахуванням біологічних особливостей сортів та агроекологічних умов для отримання високої врожайності зерна з якістю, що відповідає вимогам пивоварної промисловості.

Дана енергетична і економічна ефективність розроблених елементів технології вирощування.

Встановлено, що найвищий врожай з відповідними показниками якості забезпечує сорт Галактик при вирощуванні на фоні мінерального живлення N₆₀Р₆₀, розміщенні посівів з Півночі на Південь з глибиною загортання насіння 6 см і шириною міжрядь 7,5 см; ефективним є застосування гербіциду діален супер (0,6 л/га) у фазу кущіння та стимулятору росту рослин емістим С (5 мл/га) у фазу виходу в трубку.

На основі результатів проведених протягом 1999-2005 рр. досліджень, наведені особливості процесів росту, розвитку і формування врожайності та якості зерна сучасних сортів пивоварного ячменю, які обумовлюються рівнем мінерального живлення рослин, сівби (розміщення рядків, глибина загортання насіння, ширина міжрядь), впливом гербіциду діален супер (0,6 л/га) та стимуляторів росту рослин: агростимулін і емістим С. Визначені найбільш придатні для вирощування сорти пивоварного ячменю та технологічні особливості, обґрунтована біоенергетична та економічна ефективність їх вирощування.

1. Тривалість періодів „сходи – колосіння” та „колосіння – воскова стиглість” обумовлювалася погодними умовами, генетичними особливостями сортів та впливом мінеральних добрив. Поступове збільшення доз мінеральних добрив з N₁₅P₆₀ до N₆₀P₆₀ призводило до скорочення зазначених періодів вегетації рослин пивоварного ячменю в середньому по сортах на 1 – 4 доби.

2. Встановлено, що покращання умов живлення ячменю, підвищувало імунні властивості рослин. Більш висока стійкість рослин проти хвороб проявлялась на фоні внесення мінерального добрива дозою N₆₀P₆₀ кг д.р./га.

3. Доведено, що загальна витрата вологи пивоварним ячменем для формування 1 т продукції залежала від погодних умов і дози внесених добрив, найменшим цей показник був при внесенні N₆₀P₆₀ в порівнянні з контролем. Застосування стимуляторів росту на фоні внесення гербіциду діален супер зменшувало коефіцієнт водоспоживання. Найбільш суттєве пониження його відмічено при обприскуванні рослин стимулятором росту емістим С дозою 5 мл/га у фазу виходу в трубку —129,2 м³/т або на 17,3%.

4. Визначено, що пивоварний ячмінь найбільш інтенсивно використовував поживні речовини в період „сходи – колосіння”, тоді, як при „колосінні – твердій стиглісті” не відмічено значної зміни вмісту поживних речовин в ґрунті. Вміст основних поживних речовин на удобрених варіантах залишався підвищеним в порівнянні з контролем до кінця вегетації, що забезпечувало сприятливі умови росту і розвитку ячменю.

5. Передпосівна обробка насіння стимуляторами росту агростимулін та емістим С дозами 10 мл/т, а також обприскування ними у фазу виходу в трубку знижували транспірацію листа ячменю сорту Галактик. Найбільша величина чистої продуктивності фотосинтезу одержана на безгербіцидному фоні при обприскуванні рослин емістимом С дозою 5 мл/га (12,8 г/м²добу, що вище за контроль на 4,5 г/м²добу, або 54,2%).

6. Дослідженнями встановлено, що елементи структури врожаю варіювали залежно від умов вирощування. Найбільш крупне зерно отримане на варіанті з внесенням мінерального добрива в дозі N₆₀P₆₀ – в середньому – 39,3 г. Серед сортів (на цьому фоні) найбільш крупне зерно виявлено в сорту Галактик – 41,3 г, а найменше – в сорту Оболонь – 36,9 г. Найбільша маса 1000 зерен була при загортанні насіння на глибину 6 см, або на 3,1 г більше, ніж при сівбі на глибину 12 см. На варіанті, де сорти ячменю висівались вузькорядним способом (7,5 см), також вищим був коефіцієнт продуктивної кущистості (1,9), більша маса 1000 зерен (39,4 г). Збільшенню продуктивної кущистості пивоварного ячменю на 5,9 – 11,8 % сприяло застосування на гербіцидному фоні насіння, яке було оброблене стимулюючими препаратами. Найвищу кількість зерен в колосі (19) забезпечило обприскування рослин стимулятором росту емістим С в дозі 5 мл/га у фазу виходу в трубку, як на безгербіцидному фоні, так і при використанні діалену супер (0,6 л/га).

7. Мінеральні добрива сприяли підвищенню врожайності зерна пивоварного ячменю – прибавки від поступового збільшення доз мінеральних добрив в порівнянні з неудобреним варіантом в середньому за роки досліджень склали: при внесенні N₁₅P₆₀ – 0,41 т/га; N₃₀P₆₀ – 0,61; N₄₅P₆₀ – 0,79; N₆₀P₆₀ – 1,13 т/га. Найбільша врожайність отримана у сортів при внесенні N₆₀P₆₀ – Галактик – 3,16 т/га; Одеський 115 – 3,35 т/га; Оболонь – 2,88 т/га; Харківський 112 – 2,56 т/га; Бадьорий – 2,63 т/га та Гетьман – 3,09 т/га.

8. Найбільш сприятливі умови для росту і розвитку пивоварного ячменю утворювались при розміщенні рядків при сівбі з Півночі на Південь. Середня врожайність пивоварних сортів при загортанні насіння на 6 см склала 2,78 т/га, що на 0,46 т/га більше ніж при глибині 12 см. Прибавки від звуження ширини міжрядь при сівбі до 7,5 см в порівнянні з 15,0 см по сортах склали: Одеський 115 – 0,21 т/га; Галактик – 0,14 т/га; Рось – 0,14 та Спомин – 0,09 т/га. В різні за погодними умовами роки стимулятори росту позитивно впливали на формування врожайності пивоварного ячменю. Найменша врожайність зафіксована в посушливому 2003 р. – 1,92 т/га без внесення гербіциду. Внесення гербіциду діалену супер (0,6 л/га) і обприскування стимулятором росту емістим С дозою 5 мл/га у фазу виходу в трубку забезпечило врожайність сорту Галактик в середньому за роки досліджень 3,04 т/га.

9. Встановлено, що вміст білка і крохмалю в зерні пивоварного ячменю значною мірою залежав від погодних умов та доз мінеральних добрив. В посушливі роки кількість білка зростала до 12,56%, а крохмалю знижувалась до 53,8%. У вологому 2001 р. спостерігалась зворотна тенденція (відповідно 9,27% та 63,02%). Вплив мінеральних добрив на екстрактивність зерна залежав від погодних умов протягом вегетації. Кращі показники відмічені у вологий 2001 р. (в сорту Галактик – 86,39%), менше – в посушливому 2000 р. (79,31%). Найменший вміст білка забезпечувало обприскування агростимуліном у фазу виходу в трубку (10 мл/га) як на безгербіцидному фоні, так і при застосуванні діалену супер (0,6 л/га) — 10,02-10,12 %, прибавку екстрактивності (+1,21-1,24%) забезпечувало використання стимулятору росту емістим С для передпосівної обробки насіння (10 мл/т) і обприскування рослин (5 мл/га) на всіх варіантах використання гербіциду.

10. Найбільшу кількість енергії (64,68 ГДж/га) з врожаєм отримано на варіанті внесення мінеральних добрив N₆₀P₆₀, що на 24,86 ГДж/га вище в порівнянні з неудобреним фоном. Цей варіант характеризується і кращим коефіцієнтом енергетичної ефективності – 2,36. Використання препарату емістим С, як для обробки насіння, так і для обприскування посівів було найбільш ефективним в порівнянні з агростимуліном. При цьому було отримано чистий енергетичний прибуток 41,37-47,77 ГДж/га та найбільші коефіцієнти енергетичної ефективності – 2,22-2,50.

11. Внесення мінеральних добрив N₆₀Р₆₀ забезпечувало одержання високих показників прибутковості всіх сортів: рівень чистого прибутку в сорту Галактик складав 591 грн/га, а рівень рентабельності – 53,4%; в сорту Одеський 115, відповідно, 687 та 61,8, а у сорту Оболонь 436 грн/га та 39,2%. Використання препарату емістим С також було економічно вигідним – при застосуванні гербіциду, передпосівна обробка насіння (доза 10 мл/т) дала змогу отримати 421 грн/га чистого прибутку та 38,7% рівня рентабельності, а при обприскуванні рослин ячменю сорту Галактик у фазу виходу в трубку (5 мл/га) відповідно – 545 грн/га та 50,1%.

12. В зоні недостатнього зволоження при ретельному дотриманні технології виробництва можливе отримання зерна пивоварного ячменю, яке відповідає нормативним вимогам. Сорти Галактик та Оболонь на всіх варіантах вирощування за всіма показниками відповідали вимогам ДСТУ 3769-98, що висуваються до якісної пивоварної сировини і тому можуть бути використані в пивоварінні.

Публікації автора:

1. Горщар В.І. Вплив мінеральних добрив на врожайність та якість зерна пивоварного ячменю / В.І. Горщар // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. 2001. — № 15-16. — С. 110—111.

2. Агротехнологічні аспекти вирощування пивоварного ячменю в умовах північної підзони Степу України / В.І. Горщар, А.С. Білий, Ю.П. Губрієнко // Матеріали наукової конференції агрономічного факультету за результатами роботи у 2001 році. — м. Дніпропетровськ., Типографія ДДАУ., — 2002. — С.7—9 (Особистий внесок здобувача – закладка дослідів, проведення досліджень, аналіз даних, написання статті – 80 %).

3. Горщар В.І. Вплив мінеральних добрив і регуляторів росту рослин на врожайність пивоварного ячменю в північній підзоні Степу України / В.І. Горщар // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. — 2004. — № 1. — С. 50—52.

4. Напрямок посіву польових культур в Степу / О.М. Олексюк, Л.Г.Філіпов, В.І. Горщар, Т.О. Грабовська // Хранение и переработка зерна. – 2007. — № 5. — С. 18—19 (Особистий внесок здобувача – закладка дослідів, проведення досліджень, аналіз даних, написання статті – 70%).

5. Горщар В.І. Вплив мінеральних добрив на якість зерна пивоварного ячменю / В.І. Горщар // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Випуск 15. — Кам’янець-Подільський, 2007. — С. 63—65.

6. Горщар В.І. Вивчення впливу прийомів агротехніки на врожайність і якість пивоварного ячменю в умовах північної підзони Степу України / В.І. Горщар // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення : всеукраїн. наук.-практич. конф. молодих вчених і спеціалістів., 10-11 лют. 2000 р.: тези доп. Д., 2000. С. 29.