Анотація до роботи:

Гріднєв О. Є. Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – Внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2002

Робота присвячена вивченню динаміки стану мікробіоценозу кишечнику під впливом різноманітних схем стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів з наступною розробкою диференційованого підходу до призначення антигелікобактерної терапії з урахуванням її ефективності та впливу на мікрофлору товстого кишечнику. Встановлено, що легкі та помірно виражені порушення під впливом антигелікобактерної терапії, незалежно від використовуваних нами схем, відновлюються до еубіозу, а виразні – зберігаються. Диференційований підхід до призначення антигелікобактерної терапії, з урахуванням активності антибактеріальних препаратів, які входять до схеми стандартної антигелікобактерної терапії, як у відношенні H. pylori, так і у відношенні виділеної умовно-патогенної флори товстого кишечнику сприяє відновленню до еубіозу і виразних порушень.

1. Диференційований підхід до використання антигелікобактерної терапії з урахуванням її ефективності і впливу на склад мікрофлори товстого кишечнику при неускладненій формі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки приводить до нормалізації мікробіоценозу у хворих, які мали до початку лікування його виражені порушення

2. Порушення мікробного пейзажу товстого кишечнику різного ступеня виразності мають 83,5% обстежених хворих на неускладнену форму виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori. Ці порушення не залежать від статі і віку пацієнтів та від виразності деструкції (ерозія або виразка) слизової оболонки дванадцятипалої кишки.

3. Серед хворих, які мали порушення мікробного пейзажу кишечнику, більш чим у половині випадків зустрічалися помірно виражені порушення (55,3±5,7%), які виявляються зміною кількісного і якісного складу кишкових паличок ізольовано чи в сполученні зі зменшенням менш 10⁷ КУО кількості біфідобактерій. Майже у третини хворих мали місце легкі порушення – 27,6±5,1%, що виражаються в ізольованому зменшенні менш 10⁷ КУО кількості біфідобактерій. У 17,1±5,1% були виражені порушення, що виявляються в наявності умовно-патогенної мікрофлори більш 10⁴ КУО (клебсієли, протея, цітробактера, ентеробактера).

4. У обстежених хворих на неускладнену форму виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційовану з H. Pylori стандартна антигелікобактерна терапія та її альтерантивні варіанти, незалежно від використовуваної схеми, сприяла відновленню легких та помірних порушень, які були до початку лікування, до еубіозу, а виражені порушення – зберігалися і після лікування.

5. У хворих з дисбактеріозом у яких використання схем антигелікобактерної терапії та ії альтернативних варіантів не приводить до ера дикції Н.pylori порушення в мікробному пейзажі товстого кишечнику, як правило, зберігаються.

6. У хворих, які не мають до початку лікування порушень в мікробіоценозі товстого кишечнику, використання стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів (із застосовуваних нами схем), не приводить до їх розвитку.

Публікації автора:

1. Гриднев А.Е. Динамика микробиоценоза кишечника у больных с неосложненной пептической язвой двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, до и после антихеликобактерной терапии // Український терапевтичний журнал – 2001.-№3.-С.60-63.

2. Гриднев А.Е. Особенности изменений в микробном пейзаже кишечника у больных неосложненной язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, при различных схемах антихеликобактерной терапии // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології – 2001.-№3(35).-С.145-156.

3. Кравчун П.Г., Гриднев А.Е. Дифференцированный подход к антигеликобактерной терапии при наличии в микробном пейзаже толстого кишечника клебсиеллы или протея // Сучасна гастроентерологія.-2002.-№7.-С.64-67 Автором самостійно виконано клінічне обстеження, аналіз результатів

4. Гриднев А.Е. Клинико-бактериальные параллели состояния микробиоценоза кишечника у больных неосложненной язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori // Материалы республиканской научно-практической конференции молодых ученых “Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХІ века”.-2000.-С.17-18.

5. Гриднев А.Е. Состояние микробиоценоза кишечника у больных неосложненной язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, после антихеликобактерной терапии // Матеріали республіканської науково-практичної конференції “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб” -2001.-№4.-С.5.

6. Гриднев А.Е. Состояние микробиоценоза кишечника у больных неосложненной язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori.// Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету.-2001.-частина І.-С.60.

7. Гриднев А.Е., Панченко Г.Ю. Клинические проявления нарушений микробиоценоза кишечника различной степени у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori.// Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету.-2001.-частина І.-С.61. Автором самостійно виконано клінічне обстеження, аналіз результатів.

8. Гриднев А.Е. Влияние “тройной” антигеликобактерной терапии (омепразол, амоксициллин, фуразолидон) на микробиоценоз толстого кишечника у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. // Збірник тез конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету.-2002.-С. 54