Анотація до роботи:

Хлопоніна Н.Є. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. – Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей впливу рольових очікувань подружжя як складової сімейно-рольової взаємодії на особливості сімейного спілкування та загальну задоволеність шлюбними стосунками. Розглянуто особливості сімейно-рольової взаємодії, сімейно-рольової сумісності подружжя стосовно різних сфер сімейних цінностей; зв’язок оцінки рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії із показниками сімейного благополуччя.

У ході дослідження теоретично обґрунтовано поняття “рольові очікування” стосовно сімейно-рольової взаємодії подружжя, визначено властивості сімейних рольових очікувань, що істотно впливають на характер сімейного спілкування та показники сімейного благополуччя. Встановлено значущий зв’язок між суб’єктивною задоволеністю шлюбом і оцінкою подружжям рівня конфліктності в сферах подружньої підтримки й емоційного комфорту (єдиний емпіричний показник сімейного благополуччя). Виявлено комплексний характер узгодженості рольових очікувань, особистісної значущості та подружньої узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності подружжя, рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії (за принципом кругової каузальності). Запропоновано модель шлюбної мотивації – спрямованості на шлюбного партнера та сімейну систему, модель подружніх стосунків на основі ступеня узгодженості функціонально-рольової системи сім’ї.

1. Соціальні очікування (експектації) – це система вимог, у відповідності з якими здійснюється рольова поведіка особистості. Виступаючи різновидом соціальних санкцій, рольові очікування впорядковують систему стосунків і взаємодії, але, на відміну від офіційних регулятивів поведінки, вони носять неформалізований характер. Невизначеність і суперечливість рольових очікувань ускладнюють рольову поведінку, що знижує ефективність рольової взаємодії.

2. Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї в їхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольвого розподілу – традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а також гнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребам життєдіяльності сім’ї.

В умовах сучасної неклеарної сім’ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання призводять до незадоволення особистісних потреб членів сім’ї, виступають причиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольового конфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей, ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольових очікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінки виступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, як наслідок, причиною сімейних конфліктів.

3. Рольові очікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейних цінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгоджінсть сімейних цінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнера рольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя. Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії визначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбного партнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно нього як виконавця певної сімейної ролі.

4. Встановлено узгодженість (збіг) ступеня значущості для шлюбних партнерів кожної сфери сімейних цінностей. Узгодженість ступеня значущості в багатьох сферах сімейних цінностей виявляється у загальній ціннісній узгодженості подружжя. Для сім’ї з високою узгодженістю сімейних цінностей характерна висока рольова адекватність шлюбних партнерів, низький рівень конфліктності в сферах подружньої підтримки, емоційного комфорту, культури спілкування, а також висока задоволеність шлюбними стосунками.

Узгодженість сімейно-рольової взаємодії виступає показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї. Для узгодженої пари характерна особлива спрямованість на партнера, яка виявляється у прагненні відповідати його очікуванням. Спрямованість на партнера виконує роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.

5. Встановлено взаємозв’язок між оцінками шлюбних партнерів рівня конфліктності в кожній з досліджуваних сфер сімейно-рольової взаємодії. Взаємозв’язок сфер конфліктності свідчить про наявність кругової каузальності (причинності) сімейних конфліктів. Наявність конфлікту в одній із сфер сімейно-рольової взаємодії проектується подружжям на інші сфери та впливає на загальну оцінку рівня конфліктності в сім’ї і на задоволеність шлюбом подружжя. Найбільш конфліктогенними у сучасному подружжі виступають інтимно-сексуальна, господарсько-побутова, емоційно терапевтична та сфера соціальної (професійної) активності подружжя.

6. Встановлено взаємозв’язок між оцінкою подружжям матеріального стану та житлових умов сім’ї та показниками сімейного благополуччя. Подружжя, що виявляє високу задоволеність матеріальним станом і житловими умовами сім’ї, виявляє також більш високу задоволеність шлюбними стосунками, меньший рівень конфліктності в сферах сімейно-рольової взаємодії та сімейного спілкування у порівнянні з сім’ями, де матеріальний стан та житлові умови сім’ї оцінюються як незадовільні. Дослідження соціально-демографічних характеристик сім’ї виявило, що чоловіки, що мають більш високий освітній рівень, ніж у дружини, виявляються більш вимогливими щодо прояву подружньої підтримки, взаєморозуміння, взаємоприйняття. Жінки, що мають більш високий освітній рівень, ніж у чоловіка, або рівний з ним освітній рівень, більшого значення надають спільності інтересів у подружжі. Наявність дітей в сім’ї, їх кількість, істотно не впливають на задоволеність шлюбом, оцінку подружжям рівня конфліктності в різних сферах сімейно-рольової взаємодії і сімейного спілкування.

Таким чином, результати теоретико-емпіричного дослідження довели вплив рольових очікувань подружжя як компоненту сімейно-рольової взаємодії на характер сімейного спілкування, показники сімейного благополуччя, загальну задоволеність шлюбом подружжя. Перспективою дослідження рольових очікувань подружжя є вивчення “ефекту очікувань” подружжя стосовно різних сфер сімейно-рольової взаємодії, шлюбного партнера, шлюбу як форми співіснування, а також вивчення деструктивного впливу негативних очікувань і сприятливого впливу позитивних очікувань стосовно життєдіяльності сім’ї і взаємодії зі шлюбним партнером.

Публікації автора:

1. Особливості статеворольової диференціації в сучасній сім’ї //Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. - №16 (111). – Луганськ: Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – С.228-234.

2. Вплив соціально-демографічних характеристик на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя подружжя //Наукова молодь: Зб. праць молодих вчених. Вип.2. – Луганськ: Знання, 2006. – Т.1. Психолого-педагогічні науки. Історичні і соціологічні науки. – 160 с. – С.115-121.

3. Вплив соціально-економічних характеристик сім’ї на показники рольової взаємодії та сімейного благополуччя подружжя //Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми практичної психології”– Херсон, ПП Вишемирський В.С., 2006 р. – 351 с. – С.253-256.

4. Функционально-ролевое распределение в современной семье: тенденции традиционности и эгалитарности //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. – Луганськ: Видавництво СНУ ім. В., 2005. - №3(11) 2005. – С.209-215.

5. Ролевой конфликт работающей женщины как социально-психологический феномен современной семьи //Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми практичної психології” – Херсон, Персей, 2005. – С.190-193.

6. Особенности функционально-ролевой структуры современной семьи //Теоретичні і прикладні проблеми психології та педагогіки: Зб. наукових праць. - Луганськ: Видавництво СНУ ім.В.Даля, 2003. - №1(5)2003.– С.95-104.

7. Статеворольові стереотипи як соціально-психологічні детермінанти становлення особистості // Зб. наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. /За ред. Максименка С.Д. – К.: 2003, т.5, ч.5 – 334 с. – С.290-293.

8. Вплив рольових очікувань подружжя на характер сімейного спілкування //Актуальні проблеми психології. Том 3: Консультативна психологія і психотерапія: Зб. наукових праць Інстиуту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.Максименка С.Д., Кісарчук З.Г. – К.: Міленіум, 2003. - Вип.2. – 228 с. – С.132-137.