Анотація до роботи:

Глотов М.О. «Вплив штучної вентиляції легенів при абдомінальних операціях на сурфактантну систему і корекція її порушень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню впливу штучної вентиляції легенів (ШВЛ) на сурфактантну систему у пацієнтів під час абдомінальних операцій. Встановлено, що під впливом ШВЛ збільшується бронхо-альвеолярний кліренс сурфактанту, зокрема фракцій, що мають високу поверхневу активність. Наслідком цього є поява в легенях множинних ателектазів, що супроводжується погіршенням оксигенації артеріальної крові і зниженням еластичності легень. Вираженість цих явищ напряму залежить від тривалості ШВЛ. Ендотрахеальне введення препарату природного сурфактанту «Сузакрін» в кінці 2 години ШВЛ з розрахунку 2,5-3 мг/кг дозволяє запобігти прогресуючому зниженню оксигенації крові і поліпшити еластичні властивості легень. Крім того, в післяопераційному періоді у пацієнтів, одержуючих «Сузакрін», відзначена тенденція до зменшення числа легеневих ускладнень. Одержані дані дозволяють рекомендувати препарат «Сузакрін» для профілактики розвитку післяопераційних легеневих ускладнень при тривалих операціях на органах черевної порожнини.

У дисертації продемонстровані зміни, що виникають під впливом штучної вентиляції легенів, що проводиться під час операцій на органах черевної порожнини в сурфактантній системі, дано патогенетичне обґрунтування використання природного сурфактанту для корекції цих порушень і профілактики післяопераційних легеневих ускладнень.

1. У процесі проведення ШВЛ під час абдомінальних операцій спостерігається збільшення вмісту в КВП поверхнево – активних фосфоліпідних фракцій СЛ, що приводить до підвищення поверхнево-активних властивостей КВП. Дані зміни досягають свого максимуму до 3 години ШВЛ (збільшення змісту ФХ і ФІ на 26 і 61% відповідно, зниження ПНмін на 9% і збільшення ІС на 10%). До 3 годин ШВЛ втрати фосфоліпідних фракцій сурфактанту носять компенсований характер, надалі спостерігається виснаження його вмісту в легенях, що супроводжується погіршенням поверхнево-активних властивостей КВП і зниженням вмісту в ньому ФХ і ФІ.

2. ШВЛ під час абдомінальних операцій супроводжується зниженням еластичності легенів (зменшення ЗЛК), вираженість даних змін пропорційна тривалості ШВЛ, зниження ЗЛК на 3,4 і 5 годину ШВЛ складає відповідно 10%, 13% і 14% в порівнянні з початковими значеннями.

3. У процесі проведення ШВЛ при абдомінальних операціях відзначається зменшення напруження кисню в артеріальній крові, вираженість цих змін прямо пропорційна тривалості ШВЛ, на 3, 4 і 5 годину ШВЛ зниження оксигенації складає відповідно 4%, 5,5% і 6%, в порівнянні з початковими значеннями. Достовірних змін напруження вуглекислого газу в процесі проведення ШВЛ не відбувається.

4. Інтратрахеальне введення препарату природного сурфактанту під час абдомінальних операцій в дозі 2,5-3 мг/кг приводить до двократного збільшення вмісту ФХ в КВП і, як наслідок, покращення його поверхнево - активних властивостей (збільшення ІС на 14% і зниження ПНмін на 16% за годину після введення препарату). Дані зміни зберігаються протягом всього періоду проведення ШВЛ.

5. Використання природного сурфактанту під час операцій на органах черевної порожнини запобігає прогресуючому зниженню розтяжності легенів в процесі ШВЛ, хоча і не відновлює її до первинних значень. Після введення сурфактанту зміни ЗЛК на 3, 4 і 5 годину спостереження носять недостовірний характер і складають не більше 6%.

6. Використання сурфактанту запобігає прогресуючому зниженню оксигенації артеріальної крові в процесі ШВЛ, зміна оксигенації після введення сурфактанту носить недостовірний характер і складає не більше 2%.

7. У групі пацієнтів, що одержували сурфактант під час операцій на органах черевної порожнини, відмічається стійка тенденція до зниження частоти розвитку післяопераційних легеневих ускладнень в порівнянні з пацієнтами, що не одержували замісної сурфактантної терапії.

Публікації автора:

1. Глотов М.А. Изменения фосфолипидного состава конденсата выдыхаемого воздуха во время абдоминальных операций // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - Сімферополь, 2003. – Т. 139. – С. 32-35.

2. Глотов М.А. Изменение поверхностно –активных свойств конденсата выдыхаемого воздуха в процессе искусственной вентиляции легких при абдоминальных операциях // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - Сімферополь, 2004. – Т. 140. – Ч. II – С. 39-43.

3. Глотов М.А. Влияние искусственной вентиляции легких при абдоминальных операциях на сурфактантную систему // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2005. - №1. –С. 24-28.

4. Глотов М.А., Бабанин А.А. Изменение газового состава артериальной крови во время абдоминальных операций при применении препарата „Сузакрин” //Патологія. – 2005. – Т. 2, №2. – С. 64-66. (Здобувач особисто провів дослідження, підготував статтю до друку, здійснив підбір літератури та її узагальнення, провів статистичну обробку отриманих даних).

5. Глотов М.А. Коррекция вентилятор-обусловленной сурфактантной недостаточности при абдоминальных операциях препаратами экзогенного сурфактанта // Таврический медико–биологический вестник. – 2005. – Т.8, №4. – С. 58-60.

6. Глотов М.А. Механизмы влияния искусственной вентиляции легких на сурфактантную систему // Тези доповідей науково-практичної конференції „Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти”. – Ялта, 2004. – С. 84-85.

7. Глотов М.А., Бабанин А.А. Влияние искусственной вентиляции легких на поверхностно – активные свойства конденсата выдыхаемого воздуха во время абдоминальных операций // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2004. - №2д. –С. 397 – 398. (Здобувач особисто провів збір матеріалу для дослідження, підготував статтю до друку, обробив одержані показники, здійснив підбір літератури та її узагальнення).

8. Бабанин А.А., Глотов М.А., Нестеров Е.Н. Препараты естественного сурфактанта в современной медицине // Актуальные проблемы госпитальной медицины. Материалы международной научно – практической конференции. – Севастополь: Библекс, 2004. – 238 с. (Особисто підготував статтю до друку, здійснив підбор літератури та її узагальнення).

9. Бабанин А.А., Глотов М.А., Нестеров Е.Н., Новиков Н.Ю. Методика применения препаратов естественного сурфактанта // Матеріали ХХI з’їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – Т.1. – 3-4 с. (Здобувач особисто підготував статтю до друку, обґрунтував робочу гіпотезу, обґрунтував висновки).