Анотація до роботи:

Копиця М.П. Вплив структурно-функціональних та нейрогуморальних факторiв на розвиток серцевої недостатності та частоту шлуночкових аритмій при інфаркті міокарда. Шляхи прогнозування та профілактики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.11. – кардіологія. –Харківський державний медичний університет, - Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням впливу структурно-функціональних і нейрогуморальних факторів на розвиток серцевої недостатності і частоту шлуночкових аритмій у хворих після перенесеного інфаркту міокарду. Встановлено, що на структурні зміни лівого шлуночка, визначені як постінфарктне ремоделювання, впливають такі чинники як наявність ознак реперфузії міокарду, розмiр зони некрозу, а також вираженість нейрогуморальних зсувів і запальних процесів. Післяінфарктне ремоделювання ЛШ сприяло підвищеній вразливості міокарда, що підтверджувалося високою частотою ППШ, подовженням комплексу QRS, зниженням варіабельності серцевого ритму, порушенням процесів реполяризації (збільшення QTc, QTd, QTcd), виявленням частих ШЕ і епізодів ШТ, а також найголовнішим – збільшенням частоти РКС. Виявлена висока прогностична чутливість електрофізіологічних маркерів вразливості міокарду при низькій їх специфічності. При вивченні стану нейрогуморальних факторiв (норадреналіну, альдостерону, мозкового натрійуретичного пептиду) при IМ встановлений їх взаємозв'язок з тяжкістю СН, частотою повторних ішемічних епізодів, РКС. Високий рівень мозкового натрийуретического пептиду в перші дні IМ виявився чутливим прогностичним маркером післяінфарктного ремоделювання. На підставі дослідження прозапальних цитокінов ФНП-a, IЛ-1b, IЛ-6 і СРП – маркерів дестабілізації атеросклеротичної бляшки, вдалося виявити роль запальних факторів в патогенезі СН і шлуночкових аритмій. Повторні ішемічні епізоди, що виникають в результатi запалення бляшки, сприяють прогресуванню дисфункції ЛШ, підвищенню ектопічної активності міокарду, PКС. Запропонований метод стратифікації ризику РКС по рівню ФНП–a, IЛ-1b, IЛ-6 і СРП є високочутливим, але низько специфічним. При використанні багатофакторного аналізу для прогнозування РКС, що включає маркери нестабільності атеросклерозної бляшки - підвищений рівень прозапальних цитокінів і СРП, електрофізіологічні показники вразливості міокарду ( наявність ППШ, зниження ВСР, порушення процесів реполяризації) і збільшення тромбогенної активності крові (високий рівень ФГ і фВ) вдалося значно підвищити точнiсть прогнозу РКС. Вивчені механізми впливу ІАПФ і карведилолу на ремоделювання ЛШ, частоту ША і РКС.

1. На підставі поглибленого вивчення ролі структурно-функціональних, електрофізіологічних, імунозапальних та нейрогуморальних порушень після перенесеного ІМ проведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми – визначені патогенетичні предиктори ушкодження міокарда, що приводять до прогресуючої СН, шлуночковим порушенням ритму, раптової кардіальної смерті, розроблені прогностичні критерії цих ушкоджень та методи медикаментозної корекції.

2. В результаті перенесеного IМ практично більш ніж у половини обстежених хворих виявлені структурно-функціональні зміни міокарду, визначувані як пiсляінфарктне ремоделювання, що характеризувалися зміною розміру, форми і функції лівого шлуночка.

3. Ремоделювання лівого шлуночка обумовлено такими факторами як: вiдсутнiсть ознак реперфузiї в перші 6 годин захворювання, що свідчать про порушення прохідності коронарної артерiї, розміри зони IМ, визначенi по Сильвестер-Галену в кінці гострого періоду (бiльше 5 балiв), передня локалізація і глибина IМ (Q-IМ), а також нейрогуморальнi змiни, що виникають в результаті загибелі кардіоміоцитів (пiдвищення рівня МНП, прозапальних цитокiнiв, СРП) .

4. Найчутливішим електрофізіологічним предиктором дилатацiї ЛШ - основної ознаки післяінфарктного ремоделювання, в гострому періоді є зниження ВСР (SDNN <70 мс).

5. МНП виявився не тільки чутливим предиктором ремоделирования ЛШ, прогресуючої СН, але і повторних ішемічних подій - IМ і РКС.

6. Пiсляінфарктне ремоделювання ЛШ супроводжується збільшенням електрофізіологічної вразливості міокарду, що підтверджується наявністю ППШ, подовженням комплексу QRS, зниженням ВСР, порушенням процесів реполяризацiї (збільшення QTc, QTd, QTcd), виявленням частих ШЕ і епізодів ШТ.

7. Порушення функції лівого шлуночка в результаті зміни його геометрії сприяло прогресуванню СН, а электрофiзiологiчнi порушення в поєднанні з активацією нейрогуморальної системи ускладнювали перебіг захворювання, погіршували прогноз.

8. Використання електрофізіологічних маркерів вразливості міокарду у пiсляінфарктних хворих було високочутливим, але низько специфічним прогностичним критерієм РКС, оскільки оцінювало тільки одну з ланок складного механізму аритмогенезу.

9. Підвищення рівня прозапальних цитокiнiв і СРП, відображуючи стан дестабілізації атеросклеротичної бляшки, свідчить про високу вірогідність розвитку повторних ішемічних епізодів: IМ і РКС. Проте низька специфічність не дозволяє їх рекомендувати для широкої лікарської практики.

10. Досягти значного підвищення точності прогнозу можливо при використанні багатофакторного аналізу предикторів РКС, включаючого оцінку з однієї сторони - стану прозапальних цитокінів і СРП – маркерів нестабільності атеросклеротичної бляшки, з другої -електрофізіологічних маркерів вразливості міокарду (наявність ППШ, зниження ВСР, порушення процесів реполяризації), з третьої – наявності ознак підвищеної тромбогенної активності крові ( високий рiвень фiбриногену і фактора Віллебранда).

11. Ретроспективний аналіз показав, що терапiя карведилолом сприяє збільшенню виживання пацієнтів за рахунок попередження СН, зниження частоти повторного IМ і РКС.

12. Клінічна ефективність карведилолу обумовлена позитивним впливом на процеси ремоделювання, показники вразливості міокарду (збільшення ВСР, зменшення гетерогенності процесів реполяризацiї, частоти проявiв ППШ, ШЕ і ШТ), а також протиiшемiчною та стабілізуючою атеросклеротичну бляшку дією, про що свідчить його здатність зменшувати рівень протизапальних цитокiнiв і СРП.

Публікації автора:

1. Малая Л.Т., Попов В.В., Копица Н.П. Внезапная сердечная смерть у больных ишемической болезнью сердца: проблемы и перспективы //Международный медицинский журнал. –1997. –Т3. №4. –С.9-13. (Автор особисто склав план статті, провів літературний пошук, підготував статтю до друку).

2. Копица Н.П., Попов В.В. Раннее распознавание угрожающих жизни аритмий у больных с острым инфарктом миокарда с помощью электрокардиографии высокого разрешения //Український кардіологічний журнал. –1998. -№2. –С.29-33. (Автором особисто запропоновано план обстеження хворих, проведено дослідження, аналіз та статистичну обробку даних, підготовка статті до друку).

3. Попов В.В., Копица Н.П., Опарин А.Л. Вариабельность сердечного ритма у больных, перенесших инфаркт миокарда: клиническое значение, проблемы и перспективы //Клиническая медицина. –1998. –Т.76, №2. –С.15-20. (Автор особисто склав план статті, провів літературний пошук, підготував статтю до друку).

4. Попов В.В., Копица Н.П., Иванов Г.Г. Параметры вариационной пульсометрии, дисперсия интервала QT и частота регистрации поздних потенциалов при остром инфаркте миокарда //Клиническая медицина. –1998. –Т.76, №12. –С.35-39. (Автор особисто склав план статті, провів дослідження, підготував статтю до друку).

5. Попов В.В., Копица Н.П., Николенко Е.Я., Боровик И.Г., Иванов Г.Г. Инфаркт миокарда с зубцом Q, его влияние на параметры вариационной пульсометрии, дисперсии интервала QT и поздние потенциалы желудочков //Врачебная практика. –1998. -№1. –С.46-50. (Автором особисто складено план обстеження, проведено літературний пошук, обстеження хворих, аналіз одержаних результатів, підготовку статті до друку).

6. Попов В.В., Копиця М.П., Опарін О.Л. Вплив антиаритмічної терапії на параметри електрокардіографії високого підсилення у хворих, які перенесли інфаркт міокарда //Клінічна фармація. –1998. –Т.2, №1. –С.39-43. (Автор особисто склав план статті, провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував статтю до друку).

7. Попов В.В., Копиця М.П., Тарнакін О.Г. Вплив локалізації інфаркту міокарда на параметри електрокардіографії високого підсилення //Одеський медичний журнал. –1998. -№2(46). –С.51-53. (Автор особисто склав план статті, провів аналіз одержаних даних, підготував статтю до друку).

8. Копица Н.П., Кханал Х. Дисперсия реполяризации желудочков у больных острым инфарктом миокарда на фоне тромболитической терапии //Вісник проблем біології і медицини. –1999. -№12. –С.38-41. (Автор особисто склав план статті, провів літературний пошук, обстеження хворих, підготував статтю до друку).

9. Копиця М.П., Канал Х. Дисперсія реполяризації та величина ураження при інфаркті міокарда //Практична медицина. –1999. -№№5-6. -С. 39-41. (Автор особисто провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував статтю до друку).

10. Копица Н.П., Кханал Х. Дисперсия реполяризации как показатель негомогенного состояния миокарда и предиктор аритмических осложнений //Експериментальна та клінічна медицина. –1999. -№4. -С. 36-37. (Автор особисто склав план статті, провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних).

11. Копица Н.П. Новые подходы в оценке процессов реполяризации желудочков у постинфарктных больных //Експериментальна і клінічна медицина. –2000. -№3. -С.40-42.

12. Захаров А.Г., Копица Н.П., Кожин М.И. Поздние потенциалы желудочков у больных с ранней постинфарктной стенокардией //Медицина сегодня и завтра. –2000. -№1. –С.43-45. (Автор особисто склав план статті, провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував статтю до друку).

13. Жмуро А.В., Копица Н.П., Попов В.В. Корвитол в лечении больных с желудочковыми нарушениями ритма сердца //Ліки України. –2000. -№1-2. –С.26-27. (Автор особисто склав план статті, провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував статтю до друку).

14. Копица Н.П., Петюнина О.В. Увеличение продолжительности комплекса QRS электрокардиограммы как показатель неблагоприятного прогноза у лиц с сердечной недостаточностью //Експериментальна і клінічна медицина. –2002. -№4. –С.58-61. (Автор особисто склав план статті, провів обстеження хворих, аналіз одержаних результатів).

15. Копица Н.П., Петюнина О.В., Тимченко Л.Н. Вариабельность сердечного ритма и ее прогностическое значение у больных с сердечной недостаточностью после перенесенного инфаркта миокарда //Врачебная практика. –2003. -№1. –С.83-87. (Автор особисто склав план статті, провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував статтю до друку).

16. Копица Н.П., Петюнина О.В., Нажар Салех Сайд. Влияние карведилола на структурно-функциональные свойства миокарда левого желудочка и течение сердечной недостаточности у больных, перенесших инфаркт миокарда //Експериментальна і клінічна медицина. –2003. -№3-4. -С.59-62. (Автором особисто запропоновано план обстеження хворих, проведено дослідження, аналіз та статистичну обробку даних).

17. Копица Н.П. Постинфарктное ремоделирование левого желудочка и мозговой натрийуретический пептид //Запорожский медицинский журнал. –2003. -№6 (21). –С.242-245.

18. Копица Н.П., Попов В.В., Петюнина О.В., Ульянец Е.А. Прогнозирование 5-летней выживаемости пациентов с дисфункцией левого желудочка после острого инфаркта миокарда по данным электрокардиографии высокого разрешения //Експериментальна та клінічна медицина. –2004. -№2. –С.182-186. (Автором особисто запропоновано план обстеження хворих, проведено дослідження, аналіз та статистичну обробку даних, підготовка статті до друку).

19. Копиця М.П. Інтерлейкін-6 та частота раптової кардіальної смерті у післяінфарктних хворих //Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. –2004. -№617. Вип.8, -С.29-32.

20. Копиця М.П. Вплив карведилолу на показники варіабельності серцевого ритму, дисперсію інтервалу QT та частоту шлуночкових аритмій у хворих з дисфункцією лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда //Клінічна фармація. –2004. –Т.8, №1. –С. 18-21.

21. Мала Л.Т., Дикун Я.В., Копиця М.П., Волненко Н.Б., Титаренко Н.В. Спосіб прогнозування серцевої недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда. Деклараційний пат. 65802 А, А 61 В8/00, Ж 01 № 33/48; Бюл.Промисл.Власн.- №4; Заяв.27.05.2003; Друк.15.04.2004 – 6с. (Здобувачем особисто проведено літературний пошук, проведено дослідження, аналіз результатів, оформлені висновки).

22. Копица Н.П. Провоспалительные цитокины и С-реактивный белок у больных с гипертрофией миокарда левого желудочка //Український терапевтичний журнал. –2004. -№2. –С.45-47.

23. Копица Н.П. Фактор некроза опухоли-альфа: влияние на частоту повторного инфаркта миокарда и внезапную кардиальную смерть //Запорожский медицинский журнал. –2004. -№3 (24). –С.14-16.

24. Копица Н.П. Влияние постинфарктного ремоделирования левого желудочка на частоту желудочковых аритмий //Запорожский медицинский журнал. –2004. -№4 (25). –С.21-24.

25. Копица Н.П. Прогностическое значение корригированного интервала QT и мозгового натрийуретического пептида при сердечной недостаточности после инфаркта миокарда //Международный медицинский журнал. –2004. –Т.10,№2 -С.22-25.

26. Копица Н.П. Мозговой натрийуретический пептид и электрофизиологические предикторы внезапной кардиальной смерти у больных с дисфункцией левого желудочка после перенесенного инфаркта миокарда //Сучасні проблеми медицини. –2004. -№2. –С.15-18.

27. Копица Н.П. Экспрессия интерлейкина-6 в сочетании с электрофизиологическими маркерами уязвимости миокарда – чувствительный предиктор внезапной кардиальной смерти //Експериментальна і клінічна медицина. –2004. -№3. -С.334-337.

28. Lytvyn O.I., Kopitsa M.P., Petyunina O.V. Interaction between inflammation and thrombosis in acute coronary syndrome //Cardiol. Pol. –2004. –Vol.61, № 8. –P.110-113. (Автором запропоновано план обстеження хворих, проведені аналіз даних та підготовка статті до друку).

29. Копица Н.П. Прогностическое значение мозгового натрийуретического пептида и фракции выброса левого желудочка у больных инфарктом миокарда //Медицина сегодня и завтра. –2004. -№2. –С.84-87.

30. Копиця М.П. Зниження варіабельності серцевого ритму як предиктор дилатації лівого шлуночку після інфаркту міокарда //Медичні перспективи. –2004. –Т.9, №3. –С.36-38.

31. Копица Н.П. Влияние локрена на вегетативную дисфункцию у пациентов с умеренной сердечной недостаточностью после перенесенного инфаркта миокарда //Материалы I Международной научной конференции “Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике”: Тезисы научных докладов, Киев, 24-25 октября 2002 г. -С.62-64.

32. Голубничая И.А., Копица Н.П., Попов В.В. Фармакоэкономическое обоснование выбора бета-блокатора при лечении хронической сердечной недостаточности в условиях амбулаторной практики. // Сердечная недостаточность 2002 . Тез. докл.ежегодной Всероссийской конференции Общества специалистов по сердечной недостаточности. Москва. 9-11 декабря 2002 г. – С.71-72. (Автор особисто провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував тези до друку).

33. Попов В.В., Berkowitsch A., Копица Н.П. и др. Фармакоэкономика хронической сердечной недостаточности. Нефармакологические подходы к профилактике внезапной сердечной смерти. // ”Спорные и нерешенные вопросы сердечной недостаточности”. Тез. докл. ежегодной Всероссийской конференции Общества специалистов по сердечной недостаточности. Москва. 9-10 декабря 2003 г. – С.35-36. (Автор особисто провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував тези до друку).

34. Копица Н.П. Снижение вариабельности сердечного ритма в остром периоде инфаркта миокарда – маркер позднего ремоделирования левого желудочка //Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Тез.докл. научно-практической конф., Харьков, 16-17 октября 2003г. –Х., 2003. –С.22-23.

35. Malaya L., Popov V., Kopitsa N., et al. //Late potentials after myocardial infarction – relation with hypertention //Eighth European Meeting on Hypertension – Milan, Italy. 1997. - Journal of Hypertension. – 1997. – Vol. 15, Suppl. 4. – P. 165. (Автором особисто проведено обстеження хворих, дослідження, аналіз та статистичну обробку даних).

36. Popov V., Malaya L., Kopitsa N., et al. Risk stratification of patient with myocardial infarction: late potentials, ventricular arrhythmias and left ventricular function // 5^th Alpe-Adria Cardiology Meeting. – Graz, Austria, 1997. – Journal fur Kardiologie. – 1997. – Jg. 4, Sonderheft 2. – S. 30-31. (Автор особисто склав план та провів обстеження хворих, аналіз одержаних даних, підготував тези до друку).

37. Popov V., Bulanova N., Kopitsa N., et al. Signal-averaged electrocardiogram and thrombolytic therapy //7^th International Symposium on Cardiovascular Pharmacotherapy. – Jerusalem, Israel, 1997. – Cardiovascular Drugs and Therapy. 1997. – Vol. 11, Suppl. 2. – P. 356. (Автор особисто провів обстеження хворих, проаналізував його результати, підготував тези до друку).