Анотація до роботи:

Бречка Н.М. Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, Харків, 2006.

У роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання в області ендокринології з проблеми перинатальної детермінації програми статевого розвитку чоловічого організму. З метою вивчення факторів деструкції цієї програми, знання якої необхідно для розробки науково обґрунтованих підходів щодо профілактики та патогенетичної терапії репродуктопатій, обумовлених порушеннями пубертату, вперше проведено вивчення впливу стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді за допомогою введення лікарських засобів (ретаболілу, метилурацилу та рибоксину), які мають різні анаболічні властивості. Вивчено віддалені наслідки цього впливу на параметри статевого дозрівання самців щурів. Встановлено, що неонатальна модуляція анаболічних процесів трансформує програму статевого розвитку у дорослих самців щурів і характер цієї трансформації залежить від особливостей анаболічних властивостей досліджених лікарських препаратів та може проявлятися гальмуванням, активацією та дисоціацією пубертатної динаміки розвитку і функції тестикуло–простато–везикулярного комплексу.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання в області ендокринології по проблемі перинатальної детермінації програми статевого розвитку чоловічого організму, яке відрізняється тим, що з метою пошуку факторів порушення цієї програми вперше проведено вивчення впливу стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді шляхом введення лікарських засобів, які мають різні властивості, на параметри пубертатної динаміки репродуктивної системи самців щурів. Встановлено, що неонатальна модуляція анаболічних процесів трансформує програму статевого розвитку у дорослих самців щурів, характер якої може проявлятися гальмуванням або активацією, або дисоціацією пубертатного розвитку і функції статевої системи організму.

2. Ретаболіл, введений самцям щурів у неонатальному періоді життя, призводить до зниження маси як гормонопродукуючих, так і гормонореагуючих органів репродуктивної системи, що свідчить про гальмування реалізації програми статевого дозрівання. Повторне застосування препарату в статевозрілому віці викликає ще більш виражене гальмування росту цих органів.

3. Неонатальна обробка самців щурів метилурацилом викликає посилення росту як гормонопродукуючих, так і гормонореагуючих органів, що свідчить про ефект стимуляції реалізації програми пубертатогенезу. Відновлення за принципом імпринтінг–механізму посилюється при повторному введенні метилурацилу в статевозрілому віці.

4. У статевозрілих самців щурів, що неонатально отримували рибоксин, відмічається зниження маси андрогензалежних органів. Повторне застосування його в статевозрілому віці викликає "ефект реабілітації" чутливості андрогензалежних органів до дії ендогенних андрогенів, що свідчить про можливість відновлення програми статевого розвитку, порушеної в неонатальному періоді.

5. Неонатальне введення ретаболілу викликає у статевозрілих самців щурів синхронне зниження концентрації у крові тестостерону та Е_2. Рівень андрогенізації та реалізації дії тестостерону залишається в межах контрольних даних. Через те, що ретаболіл у інтактних тварин суттєво не впливає на реалізацію дії ендогенних і екзогенних андрогенів, ці дані дозволяють вважати його препаратом, який при короткій експозиції в неонатальному періоді, призводить до гіпогормонального варіанта порушення пубертату.

6. Метилурацил, введений у неонатальному періоді, викликає у статевозрілих самців щурів зниження концентрації Е₂ на тлі нормальних показників тестостерону. Рівень андрогенізації організму зростає, а реалізація дії тестостерону відповідає нормі при суттєвому збільшені маси СП та ВПЗ, що можна розцінювати як гіперпластичний варіант неонатально детермінованого порушення пубертату.

7. Рибоксин, введений у неонатальному періоді, не впливає на концентрацію тестостерону та Е₂ і рівень андрогенізації, але при цьому суттєво знижується реалізація дії тестостерону. Рибоксин посилює реалізацію дії андрогенів у інтактних тварин, а при короткій неонатальній "експозиції" викликає пародоксальний ефект пригнічення цієї дії, що призводить до розвитку гіпореалізаційного варіанту неонатально детермінованого порушення пубертату.

8. У самців щурів з неонатальною модуляцією анаболічних процесів повторне введення у статевозрілому віці ретаболілу підсилює гіпогормональну детермінацію, метилурацилу – гіперандрогенізацію, а рибоксину – спостерігається ефект гіперреалізації дії тестостерону, тобто відновлюється рівень андрогенореагування органів–мішеней.

9. Введення ретаболілу, метилурацилу та рибоксину в неонатальному періоді викликає в подальшому у статевозрілих самців щурів порушення сперматогенної функції сім’яників.

Публікації автора:

1. Бречка Н.М. Влияние фармакологической активации синтеза белков на реализацию андрогенного эффекта // Експерим. і клініч. мед. – 2004. – № 1. – С. 48–52.

2. Бречка Н.М., Демченко О.М. Наслідки неонатальної активації анаболічних процесів для сперматогенної функції у дорослих самців щурів // Проблеми ендокринної патології. – 2004. – № 1. – С. 72–76. (Дисертантом особисто проведена постановка експерименту, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді статті).

3. Вплив активації білкового синтезу на реалізацію дії андрогенів / Демченко О.М., Коренєва Є.М., Бречка Н.М., Сиротенко Л.А. // Ендокринологія. – 2003. – Т. 8, № 1. – С. 61–66. (Дисертантом особисто проведена експериментальна робота, гонадектомія тварин, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, часткова інтерпретація даних, оформлення результатів у вигляді статті).

4. Бречка Н.М., Демченко О.М. Вплив препаратів з анаболічною дією на статеву систему самців щурів / Проблеми ендокринної патології. – 2004. – № 3. – С. 90–99. (Дисертантом особисто проведена експериментальна частина, здійснено набір матеріалу та статистична обробка, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді статті).

5. Пошук засобів посилення реалізації андрогенного ефекту / Є.М. Коренєва, О.М. Демченко, Н.М. Бречка, Л.А. Сиротенко // Ендокринологія. – 1999. – Т.4, № 2.– С. 243. (Дисертантом особисто проведено моделювання експерименту, здійснено набір матеріалу, оформлення результатів у вигляді тез).

6. Нові експериментальні підходи до модуляції дії андрогенів / О.М. Демченко, Є.М. Коренєва, Н.М. Бречка, Л.А. Сиротенко // Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, додаток. – С. 144. (Дисертантом особисто проведена експериментальна частина, біохімічні дослідження, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді тез).

7. Сиротенко Л.А., Бречка Н.М. Модуляція дії андрогенного сигналу // Ендокринологія. – 2002. – Т. 7, № 1. – С. 145. (Дисертантом особисто проведена експериментальна робота, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді тез).