Анотація до роботи:

Троян О.І. Вплив трансплантації фетальної нервової тканини на динаміку перекисного окислення ліпідів, антиоксидантний статус, окисне фосфорилювання при експериментальній тяжкій черепно-мозковій травмі. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 — нейрохірургія. — Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, Київ, 2002.

В експерименті на моделі тяжкої черепно-мозкової травми було встановлено, що трансплантація фетальної нервової тканини в ділянку травматичного ушкодження мозку призводить до нормалізації вільнорадикальних реакцій, відновлення окисного гомеостазу та стабілізації перекисного окислення ліпідів в мозку та крові у віддалений післятравматичний період. Значно поліпшується функціональна активність антиоксидантної системи. Нормалізація енергетичного обміну в мозку відбувається у більш віддалені терміни — на 30–60 добу після травми.

Виявлений позитивний вплив трансплантації фетальної нервової тканини на активність метаболічних процесів обумовлює більш сприятливий перебіг віддаленого періоду тяжкої черепно-мозкової травми, дозволяє обгрунтувати можливість використання цього методу в комплексному лікуванні черепно-мозкової травми.

1.ТЧМТ обумовлює потужну тривалу активацію ПОЛ в мозку і крові травмованих тварин при одночасному зниженні активності АО-системи.

2.ТЧМТ супроводжується порушенням енергетичного обміну (процесів дихання і окисного фосфорилювання) в травмованому мозку як в гострий (1–3 доба), так і у віддалений (30–60 доба) післятравматичний період.

3.ТФНТ в ділянку травматичного ушкодження мозку призводить до зниження гіперактивності ПОЛ в мозку на 7 та 14 добу, активації ПОЛ на 10 та 21 добу після ТЧМТ з подальшою нормалізацією вільнорадикальних реакцій, відновленням окисного гомеостазу та стабілізацією ПОЛ на 35, 45 та 60 добу післятравматичного періоду.

4.Після ТФНТ активність ключових ферментів АО-захисту (СОД, каталази) в мозку зростає на 3 добу, не змінюється протягом 7–14 діб, знижується на 21 та знову зростає на 35 й 45 добу, сприяючи посиленню антирадикального захисту та антиоксидантного потенціалу в мозку у віддалений період ТЧМТ.

5.ТФНТ не змінює активність ПОЛ у крові протягом 24–72 год після трансплантації, поліпшує прооксидантний статус крові на 7, 10, 14 та 21 добу після ТЧМТ, нормалізує ПОЛ та стабілізує протікання вільнорадикальних реакцій у віддалений післятравматичний період.

6.ТФНТ призводить до зростання у крові АО-активності (СОД, каталази) на 3 добу після ТЧМТ та посилення загальної АО-стійкості (за показником ПРЕ) на 7 добу, з подальшим підвищенням АО-потенціалу на заключних етапах дослідження.

7.ТФНТ в ділянку травматичного ушкодження мозку призводить до нормалізації енергетичного обміну (процесів дихання і окисного фосфорилювання) в мозку на 30–60 добу після ТЧМТ.

8.Зниження підвищеного рівня перекисних сполук та посилення антирадикального захисту в мозковій тканині внаслідок ТФНТ після ТЧМТ, стабілізація процесів ПОЛ у плазмі крові — об’єктивні критерії відновлення окисного гомеостазу та нормалізації метаболічних процесів в організмі травмованих тварин.

9.ТФНТ, підтримуючи прооксидантно-антиоксидантну рівновагу після ТЧМТ, виявляє важливий мембранозахисний вплив на клітини мозку, здійснює функцію нейропротектора та стабілізатора окисного гомеостазу нейронів та усього організму, важливого компонента АО-захисту нервової тканини.

Публікації автора:

1. Троян О.І. Про вплив фетальної мозкової тканини на перебіг перекисного окислення ліпідів в мозку і крові щурів після експериментальної черепно-мозкової травми // Зб.наук.праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика. — К., 1998. — Вип.7., Книга 2. — С.254–263.

2. Цимбалюк В.І., Сутковий Д.А., Троян О.І. Вплив трансплантації фетальної нервової тканини на активність процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у віддалений період експериментальної тяжкої черепно-мозкової травми // Український нейрохірургічний журнал. — 2001. — №1. — С.114–119.

3. Цимбалюк В.І., Сутковий Д.А., Морозов .А.М., Троян О.І., Мілковська Н.В., Сутковий А.Д, Гарус А.А. Вплив трансплантатів фетальної нервової тканини на перекисно- окисний і енергетичний метаболізм в організмі та мозку щурів після експериментальної черепно-мозкової травми //Ліки України. — 2002. — №4. — С.12–17.

4. Цимбалюк В.І., Сутковий Д.А., Троян О.І. Порівняльний аналіз впливу ембріональної та фетальної мозкової тканини на активність процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в післятраматичний період // Український медичний альманах. — 1999. — Т.3, №3. — С.134–137.

5. Цимбалюк В.І., Сутковий Д.А., Троян О.І. Вплив трансплантації фетальної нервової тканини на динаміку змін про-, антиоксидантного і окисно-фосфорилюючого статусу мозку щурів з тяжкою черепно-мозковою травмою // Українські медичні вісті. —1998. — Т.2, Ч.1–2 (59–60). — С.90.

6. Цимбалюк В.І., Сутковий Д.А., Троян О.І. Перекисно-окисні процеси після черепно-мозкової травми у експериментальних тварин // 54-та наук.-медичної конф. студентів та молодих вчених: Тез. доп. — К., 1999. — С.97–98.

7. Цимбалюк В.І., Сутковий Д.А., Троян О.І. Трансплантація фетальної нервової тканини як метод корекції енергетичного обміну в мозковій тканині при черепно-мозковій травмі в експерименті // Українські медичні вісті. — 2001. Т.4, Ч.1 (62). — С.117–118.

8. Цимбалюк В.І., Сутковий Д.А., Троян О.І., Галанта Є.С. Трансплантація ембріональної мозкової тканини та перекисне окислення ліпідів у експериментальних тварин // Актуальні проблеми експериментальної медицини: Тез.доп. 3-ї наук.-практ. конференції. — К., 1999. — С.25–26.