Анотація до роботи:

Дерар Юсеф Мустафа Абдель Карім. Вплив трофічного ентерального харчування в ранньому неонатальному періоді на становлення системи гемостазу і функціональну активність печінки в передчасно народжених дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена оптимізації виходжування передчасно народжених дітей в умовах інтенсивної терапії шляхом застосування трофічного харчування напівелементними сумішами з першого дня життя.

Показано, що в ранньому неонатальному періоді в передчасно народжених дітей, що народилися від матерів з високим ступенем ризику, спостерігається депресія функціональної активності печінки, гіперкоагуляційна спрямованість судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, депресія прокоагулянтної активності крові на тлі значного зниження антикоагулянтного потенціалу за рахунок низького рівня антитромбіну-III і активації фібринолітичної системи.

Доведено ефективність впливу раннього ентерального харчування цих дітей у перші дні життя в умовах інтенсивної терапії на становлення трофічної функції шлунково-кишкового тракту, білоксинтезуючої і білірубінзв’язуючої функції печінки. Ці зміни сприяли нормалізації коагуляційного потенціалу крові за рахунок підвищення синтезу вітамін-К-залежних факторів згортання і підвищення синтезу антитромбіну-III у печінці, що дозволило знизити навантаження лікарськими препаратами, підвищити збільшення маси тіла і скоротити час перебування на другому етапі виходжування недоношених дітей.

У дисертації проведене теоретичне узагальнення і запропоновано новий практичний напрямок вирішення наукового завдання оптимізації виходжування передчасно народжених дітей шляхом клініко–патогенетичного обґрунтування впливу раннього ентерального харчування на становлення системи гемостазу.

1. Передчасно народжені діти, яким необхідна була інтенсивна терапія в ранньому неонатальному періоді, у 100% випадків народилися від матерів з високим перинатальним ризиком, що характеризувався високою частотою загрози переривання вагітності (78,81%), хронічною фетоплацентарною недостатністю (61,52%), наявністю гострих вірусних інфекцій (42,32%) і навантаженням лікарськими препаратами під час вагітності (92,31%).

2. Поширеність урогенітальної інфекції в матерів, що народили недоношених дітей у критичному стані, склала 80,81%. На першому місці за поширеністю був дріжджовий кольпіт (38,52%), на другому – інфікованість хламідіями (32,72%), на третьому – інфікованість міко- і уреаплазмами (26,91%).

3. У недоношених дітей, що народилися в критичному стані від матерів із високим перинатальним ризиком, виявлене достовірне зниження білоксинтезуючої і білірубінзв’язуючої здатності печінки, гіперкоагуляційна спрямованість судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу на тлі депресії прокоагулянтної активності і зниженого рівня в крові основного антикоагулянту антитромбіну-III.

4. Застосування трофічного харчування в комплексі інтенсивної терапії в перші дні життя після народження в недоношених дітей, що народилися від матерів з високим ступенем перинатального ризику, сприяє підвищенню білоксинтезуючої і білірубінзв’язуючої функції печінки, поліпшує трофічний стан організму немовляти, що підтверджує більш високе зростання у них рівня лімфоцитів у периферичній крові до кінця першого тижня життя.

5. У дітей, що одержували раннє ентеральне харчування до 7-го дня життя, рівень сечовини в крові був значно нижчий у порівнянні з другою групою, що свідчить про зниження активності гіпоксантиноксидазної системи у відповідь на зниження утворення вільних радикалів через стабілізацію ряду систем і органів.

6. Поліпшення функціональної активності печінки в дітей, що одержували раннє ентеральне харчування, сприяє нормалізації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, синтезу антитромбіну-III, зниженню підвищеної активації внутрішніх механізмів згортання крові, підвищенню прокоагулянтної активності і стабілізації коагуляційного потенціалу крові до кінця раннього неонатального періоду.

7. Раннє ентеральне харчування напівелементними сумішами в передчасно народжених дітей, що знаходяться в умовах інтенсивної терапії, поліпшує трофічну функцію шлунково-кишкового тракту і сприяє більш швидкому збільшенню маси тіла протягом першого місяця життя.

Публікації автора:

1. Перинатальні обтяжуючі чинники розвитку внутрішньокраніальних крововиливів у передчасно народжених дітей // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2004. – Т. № 4, Випуск 1(7). – С. 58-61.

2. Функциональная состоятельность печени у недоношенных детей в раннем неонатальном периоде при минимальном энтеральном питании в условиях интенсивной терапии // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т. 8, № 3. – С. 78-80.

3. Раннє ентеральне харчування новонароджених недоношених дітей в умовах інтенсивної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 4. – С. 17-19. (Співавт.: Траверсе Г.М.). (Автором проведено загальноклінічне, лабораторне, інструментальне вивчення показників гемостазу, статистична обробка та аналіз отриманих даних, написана і підготовлена стаття до друку).

4. Клініко-анамнестична характеристика TORCH–інфекцій у новонароджених дітей // Імунологія та алергологія. – 2002. – №3. – С. 59-60. (Співавт.: Траверсе Г.М., Цвіренко С.М.). (Здобувачем проаналізована поширеність TORCH-інфекцій серед новонароджених дітей м. Полтави)

5. Перинатальні чинники, які сприяють розвитку церебральних крововиливів у недоношених немовлят // Матеріали ІІ Конгресу неонатологів України “Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених”. – Харків, 2002. - С. 106.

6. Зміни гемостазу у недоношених дітей залежно від ступеня асфіксії // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”. – Полтава, 2003. – С. 21-22. (Співавт.: Ковальова О.М.). (Здобувачем особисто проведено обстеження новонароджених дітей, статистичну обробку та аналіз отриманих даних).

7. Вплив трофічного харчування на стан гемостазу у недоношених дітей в неонатальному періоді // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”. – Полтава, 2003. – С. 57-59. (Співавт.: Траверсе Г.М.). (Здобувачем особисто проведене обстеження новонароджених дітей, самостійно проаналізовані та статистично оброблені отримані дані по впливу мінімального ентерального питання з використанням суміші “Альфаре” на показники гемостазу і функціональну зрілість печінки).

8. Досвід раннього початку ентерального харчування у передчасно народжених дітей в умовах інтенсивної терапії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 3. – С. 64. (Співавт.: Траверсе Г.М.). (Здобувачем проаналізовано вплив ентерального харчування шляхом використання суміші “Альфаре” на показники функціональної зрілості печінки).

9. Стан гемостазу у недоношених новонароджених в залежності від виду вигодовування в неонатальному періоді в умовах інтенсивної терапії // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. – 2004. – №2-Д. – С. 306. (Співавт.: Траверсе Г.М., Калюжка О.О.). (Здобувачем проаналізовано вплив ентерального харчування з використанням “Альфаре” на показники гемостазу і функціональної зрілості печінки).

10. Використування суміші “Альфаре” у передчасно народжених дітей в умовах інтенсивної терапії // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання профилактики ранньої інвалідизації дітей на сучасному етапі розвитку медицини”. – Полтава, 2004. – С. 38. (Співавт. Траверсе Г.М.). (Здобувачем особисто проведено обстеження новонароджених дітей, статистичну обробку та аналіз отриманих даних).