1. Виявлено вплив забруднення атмосферного повітря техногенного походження на захворюваність населення гострою ЛОР-патологією, рівень імунітету до дифтерії, а також вірулентність коринебактерій. 2. За допомогою розрахунку сумарного показника забруднення атмосферного повітря (за дванадцятьма чинниками) встановлено, що територія Дніпродзержинська має 6 зон за ступенем небезпечності забруднення. Кратність перевищення ПЗ/ГДЗ знаходиться у межах 0,9-8,6, що відповідає ступеням від безпечного до дуже небезпечного. За коефіцієнтом відносної агресивності та масою річного викиду визначено, що основними чинниками забруднення атмосферного повітря м. Дніпро-дзержинська за рангом є: пил, діоксид сірки, окисли азоту, окис вуглецю, аміак. 3. Встановлено високу достовірність залежності захворюваності населення м. Дніпродзержинська гострою ЛОР-патологією від ступеню забруднення атмосферного повітря (р<0,01). Показано, що захворюваність населення гострою ЛОР-патологією відрізняється до 3 разів між дуже небезпечною та безпечною зонами, при цому в небезпечній зоні мешкає 60,1 % населення міста, що обумовлює загальний високий рівень захворюваності органів дихання серед населення м. Дніпро-дзержинська. 4. З’ясовано, що серед семи досліджуваних нозологічних одиниць гострої ЛОР-патології найбільший відгук на забруднення атмосферного повітря отримано за рахунок ринітів, ларингітів, ларинготрахеїтів, а також паратонзилітів та паратонзилярних абсцесів (р<0,001). Встановлено, що захворюваність населення гострими запальними явищами відрізняється в 2,2 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами, захворюваність паратонзилітами та паратонзилярними абсцесами відрізняється в 1,8 рази між дуже небезпечною та безпечною зонами. 5. Доведено, що на рівень захворюваності гострою ЛОР-патологією більш за все впливають аміак, діоксид сірки, пил, фосфорний ангідрид. Розраховано концентрації окремих інгредієнтів та сумарного показника забруднення атмосферного повітря, в межах перевищення ГДК у 2,2-10,2 рази, при яких відбувається вірогідне збільшення рівню захворюваності. Встановлено, що в таких умовах мешкає 56,4% населення міста. 6. Аналіз рівнів загального специфічного імунітету населення міста на прикладі імунітету до дифтерії показав, що 57,6% дітей та підлітків, а також 44,9% дорослих сприйнятливі до дифтерії, тобто мали рівень антитоксичних антитіл <0,01 МО/мл. Більшість сприйнятливого до дифтерії населення міста проживає в небезпечних зонах за ступенем забруднення атмосферного повітря, що підтверджує наявність за цих умов зв’язку “забруднення атмосферного повітря – стан імунної системи – захворюваність гострою ЛОР-патологією”. 7. Встановлено залежність прояву факторів патогенності (гемолітичної, гемаглютинуючої, нейрамінідазної та адгезивної властивостей) серед штамів в експериментальних умовах (р<0,05) та виділених від людей, які проживають і працюють або навчаються в забруднених районах міста. За цих умов гемолітична, гемаглютинуюча та нейрамінідазна активності окремих штамів сягали титру 1:32, а адгезивні властивості дорівнювали “++++”, що дає підставу розглядати встановлене явище як значущий фактор в захворюваності гострою ЛОР-патологією. 8. Показано, що використання нових інформаційних технологій, геоінформаційних систем, дозволяє швидко, достовірно й наочно встановлювати залежність захворюваності населення від просторово-розподілених факторів довкілля. |