У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в підвищенні ефективності прогнозування та лікування хворих на псоріаз на підставі встановленої кореляційної залежності порушень метаболізму ЖК на тлі інтенсифікації процесів ПОЛ та ступеня тяжкості перебігу дерматозу. Патогенетично обгрунтована доцільність та доведена ефективність застосування системного поліензимного препарату "Вобе–мугос Е" для удосконалення комплексної терапії псоріазу. 1. За характером змін жирнокислотного спектру ліпідів еритроцитів крові та поту у хворих на псоріаз виявлено два варіанти порушень метаболізму ліпідів, за якими ліпідні показники відрізняються і від контрольних значень, і між собою за сумарним вмістом НЖК, НеНЖК та, головним чином, ПНЖК, і їх співвідношенням: перший варіант характеризувався достовірним (Р<0,05) підвищенням вмісту НЖК ліпідів в еритроцитах крові (59,8±1,8% проти 51,2±1,0% у нормі) та поті (69,0±1,4% проти 58,6±1,3% у нормі) і дефіцитом ПНЖК, що становив в еритроцитах крові (22,9±1,1% проти 28,4±0,7% у нормі) та поті (11,1±0,6% проти 13,5±1,1% у нормі); другий варіант - достовірним (Р<0,05) збільшенням вмісту НеНЖК ліпідів в еритроцитах крові (54,5±1,5% проти 48,8±1,0% у нормі) та поті (45,8±1,2% проти 41,4±1,3% у нормі) і достовірно (Р<0,05) надлишковим сумарним вмістом ПНЖК, що досягав 37,6±1,7% в еритроцитах крові та 27,9±1,6% у поті. 2. Вперше створена математична модель регресійної залежності між сумарним вмістом ПНЖК в поті та еритроцитах виявила односпрямовані порушення ліпідного комплексу і залежність змін жирнокислотного складу ліпідів в них від поширеності псоріатичного ураження шкіри, тривалості періоду загострення та тяжкості клінічного перебігу цього дерматозу. Цей факт дає підстави вважати визначення неінвазивним шляхом жирнокислотного спектру ліпідів поту корисним діагностичним та прогностичним тестом для оцінки ступеня порушення ліпідного метаболізму в організмі хворих на псоріаз та тяжкості псоріатичного процесу, для індивідуалізованого застосування патогенетичної терапії та контролю за ефективністю лікування. 3. Вираженість дисметаболізму вищих ЖК корелює з тяжкістю перебігу дерматозу: надлишковий сумарний вміст ПНЖК в еритроцитах та поті реєструється у хворих із ускладненою та розповсюдженою формами псоріазу, торпідним чи рецидивуючим перебігом, вираженою резистентністю процесу до медикаментозної терапії, а дефіцит есенціальних ЖК асоціюється з більш сприятливою динамікою клінічних проявів хвороби. 4. Підвищений сумарний вміст полієнових ЖК трієнового ряду у хворих на псоріаз груп А та Б – ліноленової та ейкозатрієнової ЖК в еритроцитах крові (6,7 ±0,6% та 18,1±1,3% відповідно) та поті (2,5±0,3% та 15,0±1,9%, відповідно) є одним із чинників ризику, який свідчить про істотну дисрегуляцію метаболізму вищих ЖК. Варіабельність вмісту полієнових ЖК має діагностичну та прогностичну цінність. 5. Визначення неінвазивним шляхом ліпідного профілю змивів з поверхні ПБ шкіри у хворих на псоріаз є інформативним та діагностичним тестом для об'єктивізації оцінки перебігу запальної реакції у шкірі. 6. Застосування розробленого нами способу комплексного лікування з включенням системного поліензимного препарату "Вобе–мугос Е" дозволило отримати позитивні результати у 73,3% хворих на псоріаз, що зумовлене спрямованою корекцією жирнокислотної формули ліпідів і вмісту вільного ХС еритроцитів крові, особливо у пацієнтів із дефіцитом сумарного вмісту ПНЖК. |