Анотація до роботи:

Гаращук М.І. Вуглеводно – ліпідний обмін у свиней різного віку за впливу препаратів гумусової природи та апізолу – Рукопис. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин.

В дисертації досліджено показники вуглеводного та жирового обмінів, продуктивність та резистентність поросят за впливу гумату натрію, оксигумату, апізолу. Отримано нові дані стосовно впливу препаратів на морфологічні та біохімічні показники крові свиней у трьох вікових групах. Визначено вікові межі, за яких застосування цих препаратів є найбільш доцільним.

В умовах промислового свинарства доведено ефективність застосування нових біостимуляторів природного походження. Проведеними дослідженнями обгрунтовано перспективність широкого застосування в свинарстві оксигумату, гумату натрію і апізолу для підвищення енергії росту, продуктивності та стійкості тварин до захворювань. З’ясовано стимулюючий вплив препаратів на гемопоез. Гумат натрію та оксигумат посилюють процеси аеробного окиснення, підвищують рівень енергетичних процесів за участю глюкози. Гумінові препарати підвищують рівень загальних ліпідів в крові поросят за рахунок збільшення вмісту фосфоліпідів і триацилгліцеролів. Гумат натрію та оксигумат впливають на активність ферментативних систем організму свиней. Дія гумінових препаратів залежить від віку тварин. Обидва препарати збільшують середньодобові прирости маси тіла поросят. Продукт бджолиного походження апізол не викликає негативних змін з боку морфологічних та біохімічних показників крові: позитивно впливає на рівень гемоглобіну, молочної кислоти, посилюючи окиснювально-відновні процеси.

1. Проведеними дослідженнями фізіологічних та біохімічних показників на свинях в період постнатального онтогенезу виявлено вікові особливості показників гемопоезу, вуглеводного та ліпідного обмінів, приросту маси тіла, а також вплив на ці процеси біологічно активних речовин природного походження – гумату натрію, оксигумату, апізолу.

Під час росту в крові свиней зменшується кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст глюкози, лактату, фосфоліпідів і триацилгліцеролів на фоні підвищення концентрації холестеролу, активності ферментів крові -амілази, ліпази і холінестерази.

2. Гумінові препарати стимулюють гемопоез. Гумат натрію збільшує кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну в крові 4 (на 6%), 6 (на 10%) – 10-ти місячних свиней (на 14%). Оксигумат сприяє збільшенню кількості еритроцитів в крові 4 і 10-ти місячних поросят на 14 та 15 %, а рівень кров’яного пігменту підвищує лише у 6-ти місячних тварин на 7%.

3. Гумат натрію та оксигумат посилюють процеси аеробного окислення, підвищують рівень енергетичних процесів за участю глюкози. У 4-х місячних поросят гумат натрію і оксигумат сприяють вірогідному підвищенню рівня глюкози в крові (на 16 та 10%), а у 6-ти місячних тварин спостерігається її зниження (на 17 та 11%).

4. Гумінові препарати підвищують рівень загальних ліпідів в крові поросят за рахунок збільшення вмісту фосфоліпідів і триацилгліцеролів.

5. Гумат натрію та оксигумат впливають на активність окремих ферментативних систем організму свиней. Зокрема, в крові поросят 4 і 6-ти місячного віку підвищується активність – амілази (на 27% і 25%) і ліпази (18% та 13%). Активність холінестерази крові під впливом обох препаратів зменшується у поросят віком 4 місяців на 16%, а у 6-ти місячних тварин, навпаки, збільшується на 15%.

6. Дія гумінових препаратів залежить від віку тварин. Гумат натрію однаково інтенсивно стимулює гемопоез та вуглеводно-ліпідний обмін у молодняку свиней на всіх етапах його росту і розвитку. Оксигумат більш ефективно діє на ранніх етапах постнатального онтогенезу. Обидва препарати сприяють збільшенню середньодобових приростів маси тіла поросят.

7. Застосування гумату натрію та оксигумату зменшують захворюваність тварин, а використання їх в якості стимуляторів при лікуванні хворих тварин прискорює одужання поросят.

8. Встановлено тенденцію до поліпшення якості м’яса, отриманого від тварин, яким згодовували оксигумат. За якісними та ветеринарно-санітарними показниками отримана свинина відповідає вимогам чинних стандартів.

9. Продукт бджолиного походження апізол не викликає негативних змін з боку морфологічних та біохімічних показників крові: позитивно впливає на рівень гемоглобіну, молочної кислоти, посилюючи окиснювально-відновні процеси.

Публікації автора:

1. Чумак В.О., Гаращук М.І. Зміни еритропоезу у молодняка свиней в онтогенезі, при різній продуктивності та використанні біостимуляторів// Фізіологічний журнал.-1998. – Том 44. - №3. – С.242-243. (Дисертант провела лабораторні дослідження, опрацювала одержані результати, написала статтю).

2. Грибан В.Г., Чумак В.О., Гаращук М.І. Використання оксигумату з метою корекції обміну речовин та профілактики захворюваності молодняка свиней// Ветеринарна медицина України . – 1998. - №6. – С.16-17. (Дисертант брала участь в організації досліду, самостійно провела статистичну обробку цифрових даних, підготувала статтю до друку).

3. Грибан В.Г., Чумак В.О., Гаращук М.І. Застосування апізолу як тканевого препарата для молодняка свиней // Вісник Білоцерківського ДАУ. – Вип.5. – Ч.2. – Біла Церква. – 1998. – С.143-144. (Дисертант провела лабораторні дослідження, опрацювала одержані результати та підготувала статтю до друку).

4. Гаращук М.І. Вплив гумату натрію на обмінні процеси в організмі свиней // Науковий вісник Львівської НАВМ ім. С.З.Гжицького. –Т.8. №4 (31)- Ч.2.-Львів. – 2006. – С.25-28

5. Короленко Л.С., Грибан В.Г., Степченко Л.М., Касьян С.С., Баранченко В.О., Сєдих Н.Й., Чумак В.О., Масюк Д.М., Крива О.А., Сухіна Н.В., Сухін В.М., Гаращук М.І., Дуда Ю.В., Єфімов В.Г., Ракитянський В.М., Лосєва Є.О., Скорик М.В., Жорина Л.В., Сагайдак Л.П. Рекомендації по використанню біологічно активних речовин гумусової природи та продуктів бджільництва в тваринництві та птахівництві. – Дніпропетровськ, 2004. – 13 с.

(Дисертант брала участь у підготовці двох розділів рекомендацій).

6. Грибан В.Г., Гаращук М.И., Чумак В.О. Влияние оксигумата на неспецифическую резистентность и уровень обмена веществ у молодняка свиней // Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у придніпровському регіоні. Матер. Наук.-практ. конференції.-Дніпропетровськ, 1996.– С.37. (Дисертант брала участь в організації досліду, самостійно провела статистичну обробку цифрових даних, підготувала статтю до друку).