В дисертаційній роботі дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у встановленні особливостей гемодинамічних порушень у артеріях стегно-підколінно-гомілкового сегмента та порушень судинно-тромбоцитарного механізму гемокоагуляції в залежності від типу центральної гемодинаміки, ступеня хронічної ішемії нижніх кінцівок і поширення стенотично-оклюзійного процесу. Проблема вирішена комплексом інструментальних та лабораторних досліджень, призначена як основна для розробки й обґрунтування нових методів оперативного лікування атеросклеротичних стенотично-оклюзійних уражень артерій стегно-підколінно-гомілкового сегмента в умовах критичної ішемії нижніх кінцівок. 1. Тип центральної гемодинаміки визначає особливості гемодинаміки артерій стегно-підколінно-гомілкового сегмента: при гіперкінетичному типі центральної гемодинаміки параметри кровоплину вищі, ніж при гіпокінетичному типі. 2. Гемодинаміка магістральних артерій стегно-підколінно-гомілкового сегмента перебуває в залежності від рівня стенотично-оклюзійного процесу та від ступеня хронічної ішемії нижніх кінцівок. Кровоплин у артеріях колатерального басейну залежить від поширеності оклюзії чи стенозу стегно-підколінно-гомілкового сегмента та не пов’язаний із ступенем хронічної ішемії. 3. Для гіпокінетичного типу центральної гемодинаміки характерним є підвищений тонус парасимпатичного компоненту, а для гiперкiнетичного типу – симпатичного компоненту вегетативної нервової системи. В таких умовах у хворих з ваготонічним типом колатеральне артеріальне русло з малою кількістю прохідних колатеральних гілок несе менше функціональне навантаження, у симпатотоніків – розвинуте колатеральне артеріальне русло нижніх кінцівок і максимальна кількість функціонуючих колатеральних гілок. 4. Активність судинно-тромбоцитарного механізму, яка виражається величиною пристінкового судинного опору стінки артерій, зростає із ступенем хронічної ішемії нижніх кінцівок на 8,02 % і поширеністю атеросклеротичного процесу у стегно-підколінно-гомілковому сегменті на 13,33 % та із зменшенням діаметру артерії. 5. Аутовену в якості шунта використовують при наявності гіперкінетичного типу центральної гемодинаміки та розвитку критичної ішемії нижніх кінцівок. Шунтування алопротезом показано хворим із гіпокінетичним типом центральної гемодинаміки, а при розвитку у таких пацієнтів критичної ішемії – формувати у дистальній третині шунта аутовенозну вставку. 6. При критичній ішемії та за умов прохідності дистальної половини підколінної артерії і однієї із гомілкових артерій показано формувати дистальний анастомоз шунта проксимальніше – із нижньою третиною поверхневої стегнової артерії чи проксимальною половиною підколінної артерії. При поширенні стенотично-оклюзійного процесу на гомілкові артерії у хворих з гіперкінетичним типом формують стегно-(бі)тібіальні шунти за Edwards, у хворих з гіпокінетичним типом формують стегно-(бі)тібіальні шунти за De Laurentis та запропонованим методом (з використанням аутовенозної бітібіальної вставки у нижній третині шунта). 7. Реконструктивну операцію прямої реваскуляризації доповнюють профундопластикою при наявності критичної ішемії нижніх кінцівок. Хворим з поширеним стенотично-оклюзійним ураженням стегно-підколінно-гомілкового сегмента, яким неможливо здійснити операцію прямої реваскуляризації, виконують ізольовану профундопластику поєднано з формуванням анастомозу між глибокою артерією стегна та низхідною артерією коліна, що в середньому на 48,76 % покращує кровонаповнення гомілкових артерій. |