Анотація до роботи:

Ясинська І. М. Виділення, дослідження каталітичних властивостей та механізмів регуляції активності цитохрому Р450 ароматази. – Рукопис.

Дисертац?я на здобуття наукового ступеня кандидата б?олог?чних наук за спец?альн?стю 03.00.04 – б?ох?м?я. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002

Дисертацію присвячено вивченню каталітичних властивостей та механізмів регуляції активності цитохрому Р450 ХІХА1 ароматази на трьох рівнях – очищені ферментні препарати, гомогенати тканин щурів, а також цілісний тваринний організм.

Досліджено вплив відновлюванів-антиоксидантів – аскорбінової кислоти, глутатіону-SH, цистеїну та гідрохінону на активність очищеної ароматази з матки щурів. Показано, що дані агенти є активаторами ароматазної реакції. В дослідах in vivo аскорбінова кислота активує ароматазу в яєчниках і матці та підвищує вміст естрогенів в плазмі крові щурів лінії Вістар. Встановлено, що гідрокортизон не впливає на активність високоочищеної ароматази з матки щурів, але в дослідах in vivo підвищує ароматазну активність в яєчниках і матці щурів лінії Вістар. Поліхлорбіфеніли ДДТ та ДДЕ, а також ізофлавоноїд геністеїн, які є ксеноэстрогенами, конкурентно інгібують очищену з матки щурів ароматазу, а також зменшують її кількість в матці та яєчниках щурів в дослідах in vivo. Флавоноїд кверцетин високоспеціфічно інгібує активність ароматази, як в очищених ферментних препаратах, так і в яєчниках та матці піддослідних щурів лінії Вістар. Цьому відповідає зниження кількості естрогенів у плазмі крові щурів, що отримували кверцетин. Активність ароматази, синтази оксиду азоту, а також вміст S-нітрозотиолів знижуються в матці та яєчниках щурів лінії Вістар під впливом оксидативного стресу, індукованого дією хлориду кобальту (ІІ).

1. У результаті комплексних досліджень на високоочищених ферментних препаратах та групах однопоносних щурів-самиць лінії Вістар отримані нові дані відносно регуляції активності цитохрому Р450 ароматази – ключового ферменту в біосинтезі естрогенів. Встановлено, що аскорбінова кислота, глутатіон-SH, цистеїн та гідрохінон є активаторами ароматазної реакції. З’ясовано, що кортизол активує ароматазу, а поліхлорбіфеніли та геністеїн конкурентно інгібують її активність, а також знижують кількість активного ферменту в цілісному організмі щурів. Встановлено, що кверцетин є високоспецифічним конкурентним інгібітором ароматази. Показано, що активність ароматази знижується в умовах оксидативного стресу.

2. Розроблений нами метод дозволяє отримати високоочищені, препарати цитохрому Р450 ароматази з високим виходом ферменту – більш ніж 20 %.

3. Відновлювані-антиоксиданти: аскорбінова кислота, глутатіон-SH, цистеїн та гідрохінон в концентраціях від 0,1 до 1,0 мМ активують очищену ароматазу матки щурів у дослідах in vitro.

4. У дослідах in vivo аскорбінова кислота у дозі 100 мг/кг підвищує активність ароматази в матці та яєчниках, а також підвищує вміст естрогенів у плазмі крові щурів-самиць лінії Вістар.

5. Поліхлорбіфеніли – ДДТ та ДДЕ, а також ізофлавоноїд геністеїн у концентраціях від 0,05 мМ та вище конкурентно інгібують очищену ароматазу у дослідах in vitro.

6. У дослідах in vivo ДДТ у кількості 20 мг/кг та геністеїн у кількості 500 мкг/кг знижують активність ароматази в матці та яєчниках щурів-самиць лінії Вістар, можливо, зменшуючи кількість активного ферменту.

7. Кверцетин конкурентно інгібує очищену ароматазу в дослідах in vitro в концентраціях від 18,75 нМ та вище з високою специфічністю (інгібіторна константа дорівнює 15,6 нМ).

8. У дослідах in vivo кверцетин у дозі 20 мг/кг конкурентно інгібує ароматазу в яєчниках та матці, а також знижує вміст естрогенів у плазмі крові щурів-самиць лінії Вістар.

9. В умовах оксидативного стресу, індукованого дією хлориду кобальту, активність ароматази, синтази оксиду азоту та вміст S-нітрозотіолів знижується в яєчниках та матці щурів-самиць лінії Вістар.

СПИСОК ОПУБЛ?КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ??

1. Сумбаев В.В., Ясинская И.М. Влияние аскорбиновой кислоты на окисление аденина и образование мочевой кислоты в организме животных и человека // Укр. биохим. журн. – 1997. – 69, № 2. – С. 116–120.

2. Ясинская И.М. Влияние восстановителей - антиоксидантов на активность ароматазы матки крыс in vitro // Укр. биохим. журн. – 2000. – 72, №2. – С. 47–50.

3. Ясинська І.М. Активнісь ароматази за впливу гідрокортизону та геністеїну // Вісник Одеського державного університету. Серія Біологія. – 2000. – 5, № 1. – С. 54–59.

4. Сумбаев В. В., Ясинская И. М. Влияние ДДТ на активность синтазы оксида азота в печени, легких и головном мозге крыс // Современные проблемы токсикологии. – 2000. – 3, № 3. – С. 3–7.

5. Ясинская И.М., Розанов А.Я. Влияние нестероидных веществ с эстрогеноподобным эффектом на активность ароматазы // Укр. биохим. журн. – 2001. – 73, № 3. – С. 121-125.

6. Ясинская И.М. Кверцетин - новый необратимый ингибитор цитохрома Р450 ароматазы // Ученые записки ТНУ. – 2001. – 14, №2. – С. 200–203.

7. Ясинская И.М., Розанов А.Я. Активность цитохрома Р450 ароматазы, синтазы оксида азота и содержание S-нитрозотиолов в яичниках и матке крыс при оксидативном стрессе, вызванном хлоридом кобальта// Укр. биохим. журн. – 2001. – 73, № 6. – С. 131–133.

8. Sumbayev V.V., Yasinska I.M. Activities of xanthine oxidase, nitric oxide synthase, aromatase and level of cytochrome P450 1A1, 1A2 and 1В1 isoforms in rat upon parenteral genistein injections //Біополімери і клітина. – 2001. – 17, №5. – P. 396–400.

9. Пат. 2000106091 Україна МПК 7 С 12 N 9 / 02. Спосіб очищення цитохрому Р450 ароматази / Ясинська І.М. № 42198; заявл. 30.10.2000; опубл. 15.10.2001, Бюл. № 9.

10. Yasinska I.M., Sumbayev V.V. The regulation of the aromatase activity by the reductors - antioxidants, glucocorticoids and unsteroid estrogens // Proc. 18-th International Congress of Biochemistry and Molecular Biology. – Birmingham (UK), 2000. – P. 322.

11. Yasinska I.M. and Sumbayev V.V. The activities of aromatase, cytochrome P450 isoforms inducible by xenoestrogens (1A1, 1A2 and 1B1) as well as nitric oxide synthase in the rat organism under conditions of cobalt chloride mediated oxidative stress. // Eur. J. Biochem. Proc. 27-th FEBS/PABMB Meeting. – Lisbon (Portugal) – 2001. – 268, S. 1. – P. 66.