У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань отримано нові дані про видову та органо-тканинну специфіку формування системи АОЗ у птахів. Показано, що інтенсивність процесів ПОЛ у тканинах різних видів птахів є неоднаковою, залежить від ступеня сформованості системи АОЗ у тканинах і характеризується певними змінами активності ферментів системи АОЗ та вмісту природних біоантиоксидантів пов’язаними з фізіологічним станом організму. Введення до стандартного раціону для гусенят та індичат підвищених доз вітамінів Е і С позитивно впливає на антиоксидантний статус їх організму та продуктивні показники. 1. Встановлено видові та органо-тканині особливості перебігу процесів ПОЛ та функціонування системи АОЗ у японських перепілок, гусок та індичок під час яйцекладки, які характеризуються: – у тканинах печінки перепілок, у порівнянні з індичками та гусками вищою активністю СОД і КТ, нижчою ГП активністю (р<0,01-0,001), більшим у 2,74 і 3,41 разу (р<0,01) вмістом вітаміну Е і меншою кількістю вітаміну А та каротиноїдів (р<0,01-0,001); – у м'язах стегна перепілок, у порівнянні з індичками та гусками, відзначено менший вміст продуктів ПОЛ при найвищій активності КТ та ГП (р<0,001); – у тканинах білкової частини яйцепроводу, у порівнянні з тканинами печінки і м'язів стегна, встановлено найвищу інтенсивність процесів ПОЛ при найнижчій активності КТ та ГП. Показано, що вміст гідроперекисів ліпідів та МДА, а також активність КТ і ГП у білковій частині яйцепроводу в індичок були меншими, ніж у гусок і перепілок (р<0,001); 2. Жовток перепелиних яєць, у порівнянні з жовтком гусячих та індичих яєць, містить меншу кількість продуктів ПОЛ, має вищу активність КТ і ГП, більший вміст відновленого глутатіону, вітамінів Е і А та менший рівень каротиноїдів (р<0,05-0,001); 3. Кількісні зміни вмісту продуктів ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ (СОД, КТ, ГП) у жовтку 14-добових перепелиних ембріонів і виведених перепелят, 26-добових гусячих ембріонів та виведених гусенят та 24-добових індичих ембріонів та виведених індичат, відрізняються як за інтенсивністю перебігу цих процесів, так і за їх спрямованістю. 4. Вміст природних біоантиоксидантів (вітамінів Е, А і каротиноїдів ) у жовтку перепелиних, гусячих та індичих яєць за період їх інкубації зменшився: вітаміну Е – на 52,83, 68,78 і 59,79 %, відповідно; вітаміну А у жовтку перепелиних яєць – на 90,30 %, а у жовтку гусячих та індичих яєць – у 4,33 і 4,45 разу, каротиноїдів у жовтку перепелиних і гусячих яєць – на 55,55 %, а у жовтку індичих яєць – на 73,66 %. 5. В ооцитах перепілок і гусок формування системи АОЗ відбувається вже на ранніх стадіях оогенезу. При цьому активність КТ та ГП в ооцитах гусок, у порівнянні з ооцитами перепілок на всіх досліджуваних стадіях оогенезу, крім початкової, були нижчими. 6. Ранній постнатальний період розвитку гусенят та індичат характеризується високим вмістом гідроперекисів ліпідів у крові і тканинах печінки у добовому і 20-добовому віці та зменшенням їх кількості у 60-добовому віці. Концентрація МДА була найвищою у печінці 20-добових гусенят та у м'язах стегна добових пташенят обох видів. Зменшення кількості МДА у м'язах стегна 20- і 60-добових гусенят та індичат, у порівнянні з добовими, супроводжувалось зменшенням активності СОД та ГП у цій тканині. У період вирощування гусенят та індичат з добового до 60-добового віку вміст вітаміну Е у печінці зменшувався, а вітаміну А зростав (р<0,05- 0,001) до 60-добового віку. Кількість каротиноїдів зменшувалась до 20-добового віку. 7. В індичат, у порівнянні з гусенятами, вміст гідроперекисів ліпідів у крові був вищим, а малонового діальдегіду нижчим (р<0,01-0,001). Супероксиддисмутазна, КТ та ГП активності в еритроцитах індичат були вищими, ніж в еритроцитах гусенят (р<0,01-0,001). Вміст вітаміну Е у тканині печінки гусенят, у порівнянні з індичатами, у добовому, 20- і 60-добовому віці був більшим, а вітаміну А – меншим. 8. Показано, що додаткове введення до стандартного комбікорму для гусенят у період їх вирощування з 5- до 21-добового віку вітаміну Е у кількості 10 г/т або вітаміну С у кількості 25 г/т знижувало інтенсивність процесів ПОЛ у крові і тканинах печінки та м'язів стегна. При підвищеному рівні вітаміну Е у раціоні зростала активність СОД в еритроцитах (р<0,001), активність СОД і ГП (р<0,001) та вміст вітамінів Е, А і каротиноїдів у тканинах печінки (р<0,05), активність СОД і КТ у тканинах м'язів стегна (р<0,01- 0,001). Збільшення кількості вітаміну С у раціоні призводило до підвищення СОД і ГП активностей в еритроцитах (р<0,001), активності КТ у печінці (р<0,001), активності СОД, КТ та ГП у м'язах стегна (р<0,05-0,001). 9. Додаткове введення до стандартного комбікорму для гусенят у період їх вирощування з 5- до 21-добового віку вітаміну Е у кількості 10 г/т або вітаміну С у кількості 25 г/т сприяло збільшенню маси тіла, відповідно, на – 5,34% і 7,16% та збереженості поголів’я на 4,34 %, у порівнянні з контролем. 10. Додаткове введення до стандартного комбікорму для індичат у період їх вирощування з 5- до 21-добового віку вітаміну Е у кількості 10 г/т або вітаміну С у кількості 25 г/т зменшувало інтенсивність процесів ПОЛ у крові, тканинах печінки і м'язів стегна, а також сприяло зростанню активності СОД, КАТ, ГП та вмісту відновленого глутатіону в еритроцитах, ГП активності та вмісту відновленого глутатіону у тканинах печінки. У тканинах м'язів стегна при збільшенні у раціоні вітаміну Е зростали активності СОД, КТ і ГП, а при збільшені вітаміну С підвищувалась активність ГП. 11. Додаткове введення до стандартного комбікорму для індичат у період їх вирощування з 5- до 21-добового віку вітаміну Е у кількості 10 г/т сприяло збільшенню їх маси тіла на 4,23 % та збереженості поголів’я на 5 %, а додаткове введення вітаміну С у кількості 25 г/т підвищувало збереженість поголів’я на 5 %. |
