Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Релігієзнавство, філософська антропологія, та філософія культури


100. Наумова Лариса Миколаївна. Видовище як феномен культури. Філософський аспект: дис... канд. філос. наук: 09.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Наумова Л.М. Видовище як феномен культури. Філософський аспект. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури. – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2004.

В дисертації досліджується філософський аспект феномена видовища. Розглядається місце і роль видовища у соціокультурних процесах, характеризуються найважливіші, сутнісні моменти становлення видовища як мистецького акту. Акцентується увага на світоглядних передумовах виникнення основних видовищних форм – театру, кіно і телебачення. Визначені традиційні підвалини сучасного видовищного процесу, що дозволяє встановити основні механізми впливовості сучасного видовища та можливі перспективи його подальшого існування, як позитивні, так і негативні.

Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що видовище впродовж свого історичного поступу становило невід’ємну складову соціокультурного процесу. Наслідуючи традицію ритуалів та обрядових свят, видовище наче несе у собі естафету культурного, соціального, етнічного та естетичного єднання членів соціуму. Як емоційний регулятор та ідейний чинник культури воно посідає важливі позиції у сучасному соціокультурному процесі.

У Висновках узагальнені основні результати дослідження та окреслені перспективи подальшої розробки проблеми видовища, а також низки інших проблем, що є супутніми і розглянуті у дисертаційній роботі.

Вивчення основних етапів становлення видовища як невід’ємної складової культури показало, що маючи прадавню ритуально-міфологічну природу, видовище орієнтоване на соціокультурні процеси. Таким чином, воно залишається в авангарді культурних трансформацій і вбирає в себе новітні досягнення різноманітних галузей науки і техніки. Основні функції видовища (фіксація та передача життєвого досвіду, соціально значимих форм поведінки, цінностей та надбань культури; комунікативна; естетична; ігрова; функція емоційного регулятора та ін.) свідчать про його значимість у культурі й невід’ємність від існування людського суспільства в якості гаранта стабільності соціально-психологічних та ціннісних чинників життя певної суспільної єдності.

Загалом дисертаційне дослідження показало необхідність розуміння видовища (а точніше переважної частини видовищних актів – мистецьких) як образно-символічного вираження соціальних чинників духовного життя суспільства. Така позиція розуміння видовища є результатом дослідження вузлових історичних моментів становлення видовища та поворотних моментів у його історії.

Якщо ранні видовищні форми супроводжували людину лише у найважливіших моментах її життя, то сучасне видовище людину переслідує постійно. Новітні технічні винаходи стимулюють розвиток видовищної культури, що поступово відчужується від реальності і набуває якості замкненої у собі самостійної константи, яка схильна до створення особливої реальності із власними законами існування. За таких умов утрачаються зв’язки із природністю, набувають ваги технічні параметри кількості та якості, а також механічні параметри існування побудованої конструкції. У цьому сенсі є підстави говорити про певний перелік процесів у сучасній культурі, що мають безпосередній зв’язок із видовищами. Основні з них - це загальна ескалація візуальної культури та існування “мозаїчної культури”, що характеризується іншим (стосовно попередніх культур) світосприйняттям і світовідтворенням, сформованими під безпосереднім впливом екранних видовищ. Таким чином, існує безліч проблем, що пов’язані з видовищем. Вони потребують подальшого вивчення та вирішення в умовах сучасного постіндустріального суспільства.

Публікації автора:

  1. Наумова Л.М. Час у видовищних формах: модерний та постмодерний погляд // Totallogy-XXI (шостий випуск). Постнекласичні дослідження. – К.: ЦГО НАН України, 2001, с. 330 – 340.

  2. Наумова Л.М. Етологічні аспекти ритуально-видовищної культури // Філософія, культура, життя. Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 20. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, 2003. – 318 с., с. 47 – 54.

  3. Наумова Л.М. Техно-видовищні умови оволодіння дійсністю як характерна ознака епохи // Вісник Харківського національного університету. № 618, 2004. Серія: філософія. – Харків, 2004. – 198 с., с. 57 – 64.

  4. Наумова Л.М. Екранне видовище (філософський аспект) // Матеріали 6-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість свободи як свобода творчості”. – К., КТУУ “КПІ”, 2001, с. 119 – 120.

  5. Наумова Л.М. Монтаж як світосприйняття і відтворення в екранних видовищах // Обрії комунікації та інтерпретації. Матеріали VIII Харківських міжнародних Сковородинівських читань. – Х.: “Екограф”, 2001, с. 135 – 137.

  6. Наумова Л.М. Філософія кордоцентризму. Паралелі у екранному видовищі // Філософська спадщина Г.С.Сковороди і сучасність. Матеріали ІХ Харківських міжнародних Сковородинівських читань (до 280-річчя Г.С.Сковороди). – Х.: “Екограф”, 2002, с. 250 – 253.

  1. Наумова Л.М. Ритуально-міфологічні передумови виникнення видовища // Філософія міфу. Класичний та сучасний підходи. Матеріали міжнародної наукової конференції. Ч. 1. – К., 2003, с. 33 – 34.

  2. Наумова Л.М. Проблеми споживацького суспільства і роль екранного видовища // Регіональна наукова конференція “Образотворче мистецтво, дизайн та культурознавство в ХХІ ст.: тенденції та перспективи розвитку ” (тези доповідей). – Дніпропетровськ, вид-во Дніпропетровського університету, 2003, с. 39.

  3. Наумова Л.М. Соціокультурні умови існування екранного видовища // Збірник робіт IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”. – Х.: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського “ХАІ”, 2003, с. 30 – 32.

  4. Наумова Л.М. Екранне видовище як елемент масової культури. Свідома відмова від свободи // Проблема свободи у теоретичній та практичній філософії. Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. В 2 ч. Ч. 2. – Харків: “Екограф”, 2003, с. 168 – 170.

  5. Наумова Л.М. Точка відліку. Сучасне видовище як феномен культури. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Людина, культура, техніка у новому тисячолітті”. – Х.: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є.Жуковського “ХАІ”, 2004. – 238 с., с. 32 – 34.