Анотація до роботи:

Діденко І.П. Види роду Fritillaria L. (Liliaceae) в Україні (еколого-ценотичні особливості та охорона). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню сучасного географічного поширення, еколого-ценотичних, біологічних та созологічних особливостей видів роду Fritillaria L. флори України. Проведено комплексне вивчення F. meleagris, F. meleagroides, F. montana та F. ruthenica в Україні, уточнено їх сучасні місцезнаходження, представлено фітоценотичну характеристику угруповань з участю цих видів. Складено картосхеми географічного поширення видів в Україні. Детальний кількісно-популяційний аналіз дав змогу з’ясувати сучасний стан їх популяцій. Визначено основні причини скорочення чисельності популяцій досліджуваних видів. Розроблено рекомендації з вирощування видів роду в культурі в умовах Правобережного Лісостепу України. Створено колекцію рослин роду Fritillaria в Національному дендрологічному парку “Софіївка” НАН України, яка нараховує 12 видів та 3 сорти.

Проведено комплексне вивчення видів роду Fritillaria природної флори України, уточнено сучасні місцезнаходження популяцій, здійснено фітоценотичний аналіз місцезростань видів роду, з’ясовано стан їхніх популяцій, розроблено рекомендації щодо охорони видів в Україні.

1. Аналіз географічного поширення видів роду Fritillaria флори України дозволив встановити західну межу ареалу F. meleagroides, північно-східну межу ареалу F. Montana та західну межу ареалу F. ruthenica.

2. Встановлено, що ареали видів роду Fritillaria зазнають інсуляризації, внаслідок чого стрічкові популяції F. meleagris та F. meleagroides трансформуються в локальні і значно зменшується кількість локальних популяцій F. ruthenica та F. montana.

3. Аналіз еколого-фітоценотичних умов місцезростань видів роду Fritillaria флори України показав, що F. meleagris приурочений переважно до заплавних справжніх луків, однак може зустрічатися і в заплавних вільхових та дубово-в’язових лісах; F. meleagroides – до засолених луків; F. montana – до дубових лісів; F. ruthenica – до екотонів, освітлених узлісь широколистяних лісів. Види роду Fritillaria виступають конфекторами весняних синузій в антропогенно непорушених або малопорушених місцезростаннях. В процесі антропогенних змін вони втрачають позиції конфекторів і займають позиції компонентів угруповань.

4. Аналіз вікової структури популяцій видів роду Fritillaria флори України дозволив встановити її якісні особливості в залежності від ступеня порушеності місцезростань. В антропогенно непорушених та мало порушених місцезростаннях переважають гомеостатичні популяції. Антропогенний вплив призводить до формування регресивних популяцій з правосторонніми спектрами онтогенетичних станів та повної деградації популяцій.

5. Аналіз просторової структури популяцій показав, що в антропогенно непорушених місцезростаннях переважає компактно-дифузне розміщення особин в популяціях, при інтенсивному впливі антропогенних факторів – лише компактне або дифузне.

6. Встановлено, що спосіб тривалого самопідтримання популяцій досліджуваних видів – комбінований, з переважанням насінного або вегетативного розмноження залежно від еколого-фітоценотичної приуроченості. В природних умовах рослини переважно розмножуються вегетативним шляхом, а насіння швидко втрачає схожість, отже банк насіння у ґрунті практично не формується.

7. Види роду Fritillaria охороняються на територіях 25 природно-заповідних об’єктів України. З метою поліпшення охорони видів роду Fritillaria in situ нами виділені перспективні території для створення ботанічних заказників: 10 – для F. meleagris, 6 – для F. meleagroides, 7 – для F. montana та 8 – для F. ruthenica.

8. У Національному дендропарку “Софіївка” зібрано колекцію представників роду Fritillaria, яка нараховує 12 видів та 3 сорти. Встановлено, що досліджені види добре адаптувалися до умов культури в Україні, цвітуть, плодоносять, не втрачають декоративності, а в процесі адаптації навіть поліпшують її. Всі види можуть вирощуватись в культурі без додаткових методів їх підтримки і є перспективними для використання в озелененні.

Публікації автора:

1. Накоп’юк (Діденко) І.П. Хорологічний та систематичний огляд видів роду Fritillaria L. як перспективних інтродуцентів в Національному дендрологічному парку „Софіївка” НАНУ // Біологічний вісник. – Т. 3. – 2004. – С. 47-48.

2. Перегрим М.М., Накоп’юк (Діденко)І.П. Fritillaria ruthenica Wikstr. на Донецькому кряжі // Інтродукція рослин. – 2005. - №1. – С. 3-10.

3. Діденко І.П. Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. fil. в Україні // Біологічний вісник, 2006. – Т. 10. - №1. – С. 35-38.

4. Мельник В.И., Диденко И.П., Шевченко Д.Ю., Свистун О.В. Новые данные о распостранении Fritillaria meleagris (Liliaceae) в Украине // Бот. журн, 2006. – Т. 91. - №11. – С. 1753-1756.

5. Діденко І.П., Стецюк Н.О. Сучасний стан та структура ценопопуляцій видів роду Fritillaria L. у деяких місцезнаходженнях Полтавської області // Інтродукція рослин, 2007. - №2. – С. 34-37.

6. Накоп’юк (Діденко) І.П. Нове місцезнаходження Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. fil. в околицях с.м.т. Катеринопіль Черкаської області // “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. Матеріали II Міжнар. наук. конф. молодих дослідників. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 64-65.

7. Діденко І.П. Рід Fritillaria L. у природі і культурі в Україні // Автохтонні та інтродуковані рослини України. – НДП “Софіївка”. – НДІНАН України, 2005. – Вип.1. – С. 385-395.

8. Діденко І.П. Інтродукція видів роду Fritillaria L. в ботанічних садах та їх охорона ex situ // “Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища”. Матеріали Міжнар. наук. конф. – Дніпропетровськ: Вид-во „Проспект”, 2005. – С. 200-201.

9. Діденко І.П. Поширення та стан популяцій Fritillaria ruthenica Wikstr. в Правобережному Степу України // “Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття”. Матеріали конф. молодих учених-ботаніків. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 49-50.

10. Діденко І.П. Географічне поширення Fritillaria montana Hoppe. в Україні // Матеріали XII з’їзду Українського ботанічного товариства – Одеса, 2006. – С. 389.

11. Шевченко Д.Ю., Накоп’юк (Діденко) І.П. Поширення та стан популяцій Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. fil. в Кремінських лісах Луганської області // “Теоретичні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. Матеріали Міжн. наук. конф. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – С. 53-55.

12. Діденко І.П. Популяційна структура Fritillaria meleagris L. у Правобережному Придніпров’ї // Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми. Матеріали міжн. наук. конф. – Кременець-Тернопіль: Вид-во “Підручники і посібники, 2007. – С. 119-122.